Постанова суду № 295/3068/20 від 08.02.2024 про визнання наказів про звільнення № 2 від 25.03.2019 та № 2 від 13.01.2022 незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 295/3068/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.,

за участю представників:

ОСОБА_1: ОСОБА_4

Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс": Струкова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023

(головуючий - Олексюк Г.Є., судді Мельник О.В., Гудак А.В.)

у справі №295/3068/20

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс"

про визнання наказів про звільнення № 2 від 25.03.2019 та № 2 від 13.01.2022 незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (згідно із заявою про зміну предмета позову від 09.02.2022),

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Плюс" (далі - ГО "ГК "Світанок Плюс", Гаражний кооператив), в якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.02.2022:

- визнати незаконним та скасувати наказ №2 від 25.03.2019, виданий ГО "ГК "Світанок-Авто" про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління МГО "ГК "Світанок" на підставі п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України - виявленої невідповідності займаній посаді та виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації;

- визнати незаконним та скасувати наказ №2 від 13.01.2022, виданий ГО "ГК "Світанок Плюс", про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління МГО "ГК "Світанок" на підставі п.3 ст.99 ЦК України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді голови ГО "ГК "Світанок Плюс" з 27.03.2019 року;

- стягнути з ГО "ГК "Світанок Плюс" на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 по день ухвалення судом рішення;

- стягнути з ГО "ГК "Світанок Плюс" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

2. Позов мотивовано тим, що накази №2 від 25.03.2019 та №2 від 13.01.2022 видано безпідставно та з порушенням норм трудового законодавства.

3. Позивач зазначає, що його не було повідомлено про звільнення, наказ про звільнення від 25.03.2019 отримано лише 18.02.2020. Відповідач не встановлював обставин відповідності чи невідповідності позивача займаній посаді чи виконуваній роботі; докази неможливості продовження виконання позивачем роботи, яка покладається на голову правління, відсутні; за час керівництва позивача вчинено ряд дій, які позитивно вплинули на діяльність відповідача, будь-які претензії до роботи позивача не висувалися, що свідчить про достатність у нього знань, вмінь та кваліфікації для виконання обов`язків голови правління організації, до того ж кваліфікаційні вимоги до голови правління громадської організації, окрім членства в організації та обрання до складу правління, не передбачені.

Також в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення, оформлені протоколом №26/02-19 засідання позачергових зборів МГО "ГК "Світанок" від 26.02.2019, визнані недійсними рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.02.2019 у справі №906/1055/19.

4. Позивач зазначає, що в наказі №2 від 13.01.2022 невірно зазначено підставу припинення трудових відносин, оскільки виникнення та припинення трудових відносин, навіть з особами, які обрані на виборні посади, регламентується нормами Кодексу законів про працю України, а не нормами Цивільного кодексу України, тому особа не може бути звільнена на підставі ч. 3 ст.99 Цивільного кодексу України.

5. Позивач наголошує на тому, що рішення позачергових загальних зборів Гаражного кооперативу, оформлене протоколом від 26/02-19 від 26.02.2019 не може бути законною підставою для звільнення позивача, тому і наказ № 2 від 13.01.2022, виданий на виконання вказаного рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

6. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.08.2022 у справі № 295/3068/20 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено в повному обсязі.

7. Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для визнання незаконними та скасування наказів про звільнення №2 від 25.03.2019 і №2 від 13.01.2022 та поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ГО "ГК "Світанок Плюс" з 27.03.2019.

8. Суд першої інстанції вказує на те, що:

- рішенням позачергових загальних зборів ГО "ГК "Світанок" від 26.02.2019, оформленим протоколом № 26/02-19 від 26.02.2019, було відкликано з посади членів правління, серед яких прізвище ОСОБА_1 відсутнє;

- позивача позбавлено повноважень голови правління саме рішенням засідання правління МГО "ГК "Світанок" вiд 26.02.2019, оформленим протоколом №02-19, яке не оскаржувалося і недійсним не визнавалося;

- позивач у встановленому законом порядку не довів порушення передбаченої законодавством й установчими документами Кооперативу процедури ухвалення відповідного рішення про припинення його повноважень як голови правління;

- рішення позачергових загальних зборів МГО "ГК "Світанок", оформлені протоколом №26/02-19 від 26.02.2019, втратили свою чинність лише з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області вiд 11.02.2020, тобто з 13.03.2020 - через шість місяців після прийняття рішення позачерговими загальними зборами ГО "ГК "Світанок-Авто", оформленого протоколом №5/09/19 від 05.09.2019;

- зміст положень ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу кооперативу припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Право призначати та припиняти повноваження голови правління надано виключно членам організації (загальним зборам або правлінню).

9. Оскільки позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління та поновлення його на роботі визнані судом необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідна, також не підлягає задоволенню як безпідставна.

10. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 295/3068/20 стягнуто з позивача на користь відповідача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

11. Додаткове рішення мотивовано тим, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 17 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не є співмірними з виконаною роботою у господарському суді, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

12. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 295/3068/20 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 11.08.2022 у справі №295/3068/20.

Прийнято рішення, яким позов задоволено частково.

Провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 2 від 25.03.2019, виданого Громадською організацією "Гаражний кооператив "Світанок-Авто" про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, закрито.

Внесено зміни до наказу Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" від 13.01.2022 № 2 в частині дати припинення повноважень голови правління Міської громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок" ОСОБА_1 з 26.03.2019 на 04.09.2019, викладено п. 1 наказу від 13.01.2022 № 2 в наступній редакції:

" 1. Повноваження голови правління Міської громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок" ОСОБА_1 вважати припиненими з 04.09.2019, відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України".

Стягнуто з Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2019 по 04.09.2019 в розмірі 47 448, 06 грн.

У задоволенні позову в частині вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" з 27.03.2019, відмовлено.

Стягнуто з Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" на користь ОСОБА_1 1 540,81 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнуто з Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" в дохід Державного бюджету України 2 928,33 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду.

Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі №295/3068/20 змінено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" 10 944,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

13. Постанова мотивована тим, що:

- На стадії розгляду справи в Господарському суді Житомирської області, у спірний наказ від 25.03.2019 № 2 були внесені зміни на підставі наказу від 13.01.2022 № 2 в частині підстав звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ГО "ГК "Світанок", а саме змінено п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України на п. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України. Спірний наказ № 2 від 25.03.2019 із підставою звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ГО "ГК "Світанок" (п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України), який є предметом позову, фактично припинив своє існування, оскільки така підстава була замінена іншою (п. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України) згідно з наказом.

- Зважаючи на зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦК України, які слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу юридичної особи усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу № 2 від 13.01.2022 про припинення повноважень голови правління ГО "ГК "Світанок" ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України. При цьому суд звертає увагу на те, що внесення змін до наказу з метою виправлення помилок не може бути підставою для визнання такого звільнення незаконним.

- У спірному наказі № 2 від 13.01.2022 помилково зазначено дату припинення повноважень голови правління ГО "ГК "Світанок" ОСОБА_1 від 26.03.2019, оскільки рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.04.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі № 906/751/22 визнано недійсним рішення правління ГО "ГК "Світанок", оформлене протоколом № 02-19 від 26.02.2019 про позбавлення повноважень голови правління ОСОБА_1 та обрання ОСОБА_2 на посаду голови правління. Дане рішення набрало законної сили.

- З огляду на зазначене рішення суду, перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління ГО "ГК "Світанок" з 27.03.2019 та до обрання нового голови правління - ОСОБА_3 з 05.09.2019 є неправомірним.

- Оскільки новий голова правління Гаражного кооперативу - ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків голови правлiння з 05.09.2019, тому наявні підстави для внесення змін до наказу № 2 від 13.01.2022 в частині припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 саме з 04.09.2019.

- Урахуванням обставин обрання нового голови правління ГО "ГК "Свiтанок плюс" ОСОБА_3, а також внесення відомостей про нового керівника відповідача на підставі прийнятих чинних рішень, що свідчить про фактичне припинення повноважень попереднього керівника, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління ГО "ГК "Свiтанок плюс".

- Оскільки відповідачем помилково зазначено в наказі №2 від 13.01.2022 дату припинення повноважень голови правління МГО "ГК "Світанок" ОСОБА_1 з 26.03.2019, наявні підстави для внесення змін у даний наказ у частині припинення повноважень голови правління ОСОБА_1, саме з 04.09.2019, тому наявні підстави для часткового задоволення позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку під час вимушеного прогулу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

14. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №295/3068/20, в якій просить скасувати зазначену постанову в частині: внесення змін до наказу ГО "ГК "Світанок плюс" від 13.01.2022 в частині: дати припинення повноважень голови правління Гаражного кооперативу "Світанок плюс" ОСОБА_1 з 26.03.2019 на 04.09.2019; стягнення з відповідача на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2019 по 04.09.2019 в розмірі 47 448,06 грн; відмови в задоволенні позову про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Гаражного кооперативу "Світанок плюс" з 27.03.2019 та в частині зміни додаткового рішення. Та постановити в цій частині нове рішення, яким:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 2 від 31.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління МГО "ГК "Світанок" на підставі п. 3 ст. 99 Кодексу законів про працю України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді голови ГО "ГК "Світанок плюс" з 27.03.2019;

- стягнути з ГО "ГК "Світанок плюс" на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019 по день ухвалення судом рішення;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 та стягнути з відповідача та користь позивача понесені судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги.

15. Скаржник у касаційній скарзі в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

16. Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 23.12.2022 у справі № 511/466/19; від 09.10.2019 у справі № 921/36/18; від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20; від 23.01.2023 у справі № 766/23789/19; від 12.07.2023 у справі № 757/36650/16; від 904/8884/21 від 05.07.2023 (щодо додаткового рішення).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині внесення змін до наказу ГО "ГК "Світанок плюс" від 13.01.2022 в частині: дати припинення повноважень голови правління Гаражного кооперативу "Світанок плюс" ОСОБА_1 з 26.03.2019 на 04.09.2019; стягнення з відповідача на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2019 по 04.09.2019 в розмірі 47 448,06 грн; відмови в задоволенні позову в частині вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Гаражного кооперативу "Світанок плюс" з 27.03.2019 та в частині зміни додаткового рішення. Та постановити в цій частині нове рішення, яким:

- поновити ОСОБА_1 на посаді голови ГО "ГК "Світанок плюс" з 27.03.2019;

20. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції в частині внесення змін до наказу Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" від 13.01.2022 № 2 щодо дати припинення повноважень голови правління Міської громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок" ОСОБА_1 з 26.03.2019 на 04.09.2019, стягнення з Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2019 по 04.09.2019 в розмірі 47 448, 06 грн, та відмови позивачеві в позові про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" з 27.03.2019, підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, з огляду на таке.

21. За приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

22. У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

23. У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

24. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила ст. 300 ГПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

25. Касаційне провадження у справі № 295/3068/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 відкрите відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

26. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

27. Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

28. Водночас підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

29. Верховний Суд враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

30. Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші;

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність;

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

31. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

32. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

33. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

34. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п. 1 абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Водночас така подібність оцінюється з урахуванням зазначених вище критеріїв та висновків Верховного Суду щодо застосування таких критеріїв подібності.

35. Верховний Суд постановою від 23.12.2022 у справі № 511/466/19, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачеві в позові про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, вказав на те, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Встановивши, що у відповідача дійсно відбулося скорочення штату та чисельності працівників, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, а позивач відмовився від запропонованих йому вакантних посад, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також Верховний Суд вказав на правильність висновків судів про відмову в задоволенні вимог позивача про скасування наказів з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність. Внесення змін у накази з метою виправлення помилок чи зміни дати звільнення не може бути підставою для визнання такого звільнення незаконним.

36. У зазначеній справі відбулися зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, позивач обіймав посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії-водія (не військовослужбовець). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

37. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23.01.2023 у справі № 766/23789/19, за позовом про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, зробила висновок про те, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Проте вказане стосується посадових осіб - членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції по управлінню за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень.

Щодо інших посадових осіб, то розірвання з ними трудового договору має відбуватись на інших підставах, встановлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних встановлених цим законодавством гарантій. При цьому віднесення статутом товариства певної посади до категорії "посадових осіб" не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Отже, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не може бути звільнено працівника філії державного підприємства, який не є членом виконавчого органу.

38. У справі, що розглядається, позивач був членом виконавчого органу - головою правління Гаражного кооперативу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції рішенням засідання правління ГО "ГК "Світанок Плюс", яке оформлене протоколом від 05.09.2019 № 5/09/19 було обрано нового голову правління ГО "ГК "Свiтанок плюс" - ОСОБА_3. Дане рішення засідання правління, на час вирішення вказаного спору, є чинним, не скасованим у встановленому порядку, а тому породжує відповідні правові наслідки для сторін. Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу ГО "ГК "Свiтанок плюс" № 1 від 10.09.2019 ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків голови правлiння ГО "ГК "Свiтанок плюс" з 05.09.2019, та відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

................

Перейти до повного тексту