ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 625/67/23
провадження № 51-4983 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Харківського апеляційного суду від 20 липня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12023221010000139 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коломацького районного суду Харківської області від 03 квітня 2023 року засуджено ОСОБА_6 за ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, та покладено на нього обов`язки, передбачені у ст. 76 КК.
Вказаний вирок ухвалено із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), яким у тому числі вирішено питання щодо долі речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнано винуватим в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
Так, після медичного обстеження ОСОБА_6 визначено як придатного до військової служби, та у довідці військово-лікарської комісії зазначено діагноз "здоровий", після вивчення особистих облікових даних встановлено, що ОСОБА_6 є військовозобов`язаним, придатним до несення військової служби та таким, що підлягає призову за мобілізацією. 16 лютого 2023 року ОСОБА_6 доведено під підпис вимоги законодавства України з питань оборони та мобілізації, а також відповідальність за порушення правил військового обліку та ухилення від призову за мобілізацією, після чого вручено повістку про явку на 08:00 23 лютого 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для направлення на військову службу за мобілізацією, а саме до команди НОМЕР_1 .
Однак, будучи військовозобов`язаним та придатним до військової служби, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, з метою ухилення від призову, не маючи права на відстрочку, без поважних причин ОСОБА_6 не прибув у вказаний у повістці час до місця призову за мобілізацією, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України, ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", та п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Вироком Харківського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 задоволено, вирок Коломацького районного суду Харківської області від 03 квітня 2023 року в частині призначеного покарання скасовано.
Призначено ОСОБА_6 покарання за ст. 336 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 ставить питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зокрема, захисник просить звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що ОСОБА_6 критично оцінив свій вчинок, розкаявся, зазначив про готовність нести кримінальну відповідальність, характеризується позитивно, добросовісно відноситься до сімейного обов`язку по догляду за хворими батьками, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Вважає, що апеляційний суд хоча і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 336 КК, однак належним чином не врахував конкретні обставин вчинення злочину, дані про особу засудженого, пом`якшуючі покарання обставини, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин. Стверджує, що поза увагою апеляційного суду залишалася позиція прокурора, який просив суд першої інстанції призначити покарання ОСОБА_6 із застосуванням положень ст. 75 КК.
Крім того, зазначає про безпідставність висновку апеляційного суду про те, що застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК матиме негативні наслідки для вчинення аналогічних злочинів іншими особами. Наголошує, що покарання має індивідуальних характер і не може застосуватися як показовий захід кримінально-правового примусу для інших осіб.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, просив її задовольнити, вирок апеляційного суду змінити та застосувати стосовно засудженого положення ст. 75 КК.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив вирок суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі захисник вказує про те, що, призначаючи покарання, судом апеляційної інстанції не було належним чином враховано даних, що характеризують особу засудженого ОСОБА_6, а також обставини, які пом`якшують покарання.
Таким чином, захисник вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через його надмірну суворість, у зв`язку з чим просить застосувати до нього положення ст. 75 КК.
Однак, з такими доводами захисника, що викладені у касаційній скарзі, колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Так, відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.