ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/1758/23-ц
провадження № 61-16464св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 27 квітня і 04 травня 2005 року він розмістив
у відділені банку депозитні вклади на загальну суму 55 243,66 євро, які за його заявами від 03 серпня 2005 року не повернено та в подальшому стягнено судовими рішеннями у справі № 757/24677/18-ц. Грошові кошти за договорами банківського вкладу відповідач не повернув у зв`язку
з протиправними діями його працівників під час оформлення депозитів. Унаслідок таких дій позивач роками був позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами.
Посилаючись на статті 23, 386, 611, 1167 ЦК України, ОСОБА_1 просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь моральну шкоду в розмірі
17 000 000,00 грн, спричинену тривалим неповерненням депозитних коштів за договорами про депозитні вклади від 27 квітня 2005 року № On48631298 та від 04 травня 2005 року № On48631303.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року
у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від
23 травня 2023 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржив його
в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від
23 травня 2023 року залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків -десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала мотивована тим, що за подання апеляційної скарги судовий збір не сплачено, а представник позивача зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Проте апеляційний суд вказані доводи заявника щодо звільнення від сплати судового збору визнав необґрунтованими та зазначив, що з моменту набрання судовими рішеннями законної сили у справі № 757/24677/18-ц на правовідносини між сторонами не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", а тому підстав, на які представник позивача посилається щодо наявності пільг зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, немає. Позовні вимоги у цій справі не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про захист прав споживачів",
а стосуються відшкодування моральної шкоди на загальних підставах (статті 23, 386, 611, 1167 ЦК України). Цей спір не стосується відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а тому пункт 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" на спірні правовідносини не поширюється.
У вересні 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Лупейка О. В. з приводу ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в якій представник наполягає на звільненні ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Зазначає, що незважаючи на те, що судовими рішеннями у справі
№ 757/24677/18-ц було присуджено до повернення депозитні вклади та зафіксовано припинення юрисдикції Закону України "Про захист прав споживачів", самі вклади безпосередньо потрапляють під юрисдикцію цього закону, оскільки не є процентами та пенею, які неможливо стягнути після пред`явлення вимоги про повернення депозитів. У цьому випадку до стягнення вимагається моральна шкода, завдана внаслідок неповернення депозитних вкладів, захищених за легітимний період дією Закону України "Про захист прав споживачів", а отже, є підстави для звільнення від сплати судового збору.
Стверджував, що позивач також додатково звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", оскільки його вимоги стосуються моральної шкоди, заподіяної іншим ушкодженням здоров`я, під яким розуміється ушкодження не тільки безпосередньо фізичного здоров`я,
а й морального (психологічного, ментального) здоров`я. Саме по собі психологічне травмування є ушкодженням морального здоров`я
в залежно від ушкодження фізичного здоров`я людини.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від
23 травня 2023 року визнано неподаною та повернено заявнику.
Ухвала мотивована тим, що оскільки у визначені судом строки недоліків апеляційної скарги не усунено, відповідно до статей 185, 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Даючи оцінку підставам для звільнення від сплати судового збору, зазначеним у заяві на усунення недоліків, апеляційний суд вказав, що Законом України "Про захист прав споживачів" врегульовані лише договірні відносини за участю споживача як спеціального суб`єкта.Договори про депозитні вклади від 27 квітня 2005 року та від 04 травня 2005 року
є розірваними з 28 липня 2005 року та з 05 серпня 2005 року відповідно,
а тому між сторонами припинилися договірні правовідносини з договору банківського вкладу і не існує споживчих правовідносин, в тому числі
і в період, про який зазначає представник позивача. Аналіз позовної заяви дає підстави вважати, що позовні вимоги у цій справі не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про захист прав споживачів", а стосуються відшкодування моральної шкоди на загальних підставах (статті 23, 386, 611, 1167 ЦК України). Таким чином, на правовідносини між сторонами не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", а тому
і підстав, на які представник позивача посилається, щодо наявності пільг зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги немає.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в силу інших вимог закону, а саме пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", є необґрунтованими, оскільки цей спір не стосується відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лупейко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що за заявленими вимогами у позивача залишились споживчі права за Законом України "Про захист прав споживачів". Зокрема у частині третій статті 22 цього Закону унормовано, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов?язані з порушенням їх права. Вказує, що ОСОБА_1 є депозитним вкладником за договором від 27 квітня 2005 року № On48631298 та договором від 04 травня 2005 року № On48631303. Вказані вклади після закінчення строків дії депозитних договорів повернено не було. Порушене право ОСОБА_1 захистив у справі № 757/24677/18 з посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів". У вказаній справі позивач судові збори не сплачував. За змістом позовних вимог у цій справі до стягнення вимагається моральна шкода у зв?язку з неповерненням депозитних вкладів, захищених за легітимний період дією Закону України "Про захист прав споживачів". Отже підстави для звільнення від сплати судового збору є, що узгоджується
з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від
01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц. Заявник також вказує, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки ушкодження морального (психологічного) здоров?я є іншим ушкодженням, що зазначено
у вказаній нормі.
Доводи інших учасників справи
11 січня 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить закрити касаційне провадження; касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня
2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що у цій справі на позивача не поширюється норма частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позовні вимоги не стосуються стягнення коштів за депозитними договорами та захисту прав ОСОБА_1 як споживача послуг, а стосуються саме відшкодування моральної шкоди згідно із загальними положеннями цивільного законодавства. Між сторонами немає споживчих правовідносин. Доказів того, що позивачу завдано каліцтва чи іншого ушкодження здоров?я, він не надав. Апеляційний суд зробив правильний висновок про повернення апеляційної скарги.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року. Відкрито касаційне провадження
у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.