ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 199/7376/16-ц
провадження № 61-11401св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя",
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області
в інтересах Дніпровської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі - ТОВ "Ренессанс-Клуб"), Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" (далі - КЖЕП "Лівобережжя"), про витребування майна.
Позов мотивований тим, що під час здійснення представницьких повноважень прокуратура області встановила факт безпідставного вибуття нежитлового приміщення АДРЕСА_1
з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра на підставі біржових торгів, які визнані недійсними в судовому порядку.
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради просив витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Справу суди розглядали неодноразово.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня
2018 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60249412101).
Стягнено із ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі
4 063,50 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при реалізації спірного майна не було дотримано процедури його відчуження, майно вибуло від власника поза його волею, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
14 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року залишено без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин частини першої статті 388 ЦК України, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза її волею. Проте вказаний висновок суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Рішення ухвалене місцевим судом у заочному порядку, тому відповідач була позбавлена реальної можливості подати заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, а заявила про їх застосування в заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2013 року у справі № 38/5005/6636/2012 встановлено припинення з 14 серпня 2012 року повноважень Дніпропетровської міської ради як представника власника спірного майна, тобто саме з цієї дати міська рада знала про наявність свого порушеного права, проте з позовом до суду перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради звернувся лише в жовтні 2016 року, тобто після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позовна давність може бути застосована лише до позовних вимог, які є обґрунтованими та доведеними. Водночас суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи з волі власника вибуло спірне майно та чи
є ОСОБА_1 його добросовісним набувачем.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний об`єкт нерухомості вибув з володіння власника поза його волею, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що пред`явлення позову до добросовісного набувача про витребування цього майна на підставі статті 388 ЦК України відповідає закону.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про пропуск позивачем позовної давності, оскільки лише після постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у справі № 38/5005/6636/20, якою було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, прокуратурі та Дніпровській міській раді стало відомо про порушені права та особу, яка їх порушила.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі
у справі
Не погоджуючись із заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року, особа, яка не брала участі
у справі, - ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року проведення підготовчих дій закінчено, справу призначено до судового розгляду.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
04 жовтня 2017 року у справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до
ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "Ренессанс-Клуб", КЖЕП "Лівобережжя", про витребування майна закрито.
Ухвала суду мотивована тим, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2, а тому апеляційний суд вважав, що провадження за його апеляційною скаргою на заочне рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
04 жовтня 2017 року підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
27 липня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від
12 липня 2023 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня
2017 року вирішено питання про права заявника, оскільки спірне майно було придбано відповідачкою, яка перебуває у шлюбі із ОСОБА_2, а тому воно є об?єктом спільної сумісної власності подружжя, на яке поширюється презумпція спільності права власності подружжя. Заявник вказує, що він
є співвласником спірного нежитлового приміщення, проте до участі у справі
як відповідач або в іншій якості залучений не був.
Доводи інших учасників справи
22 вересня 2023 року Дніпропетровська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від
12 липня 2023 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
21 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року
№ 232-10/ХХІУ "Про виконання рішення обласної ради від 18 липня 2003 року № 202-9/XXIV "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади міста Дніпропетровська" затверджено розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 18 серпня 2003 року № 159-р "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади міста Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя".
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року № 11/13 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя" до комунальної власності територіальної громади міста прийнято, зокрема, житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя"
з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, за актом приймання-передачі від 18 серпня 2003 року.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" з метою реалізації Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Дніпропетровська на 2008-2012 роки, затвердженої рішенням міської ради від 26 грудня 2007 року № 14/26
(зі змінами та доповненнями), підвищення ефективності, надійності функціонування системи житлового господарства, раціонального використання бюджетних коштів у сучасних ринково-економічних умовах, відповідно до листа Управління житлового господарства Дніпровської міської ради від 01 грудня 2010 року № 8/4891 та керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в України", міська рада вирішила провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, зокрема КЖЕП "Лівобережжя", шляхом передання об`єктів нерухомого майна з їх балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності
з нерухомістю".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6636/2012 відкрито провадження у справі про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя".
На час відкриття провадження у справі про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" не виконало в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9, унаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на його балансі за відсутності правових підстав.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6636/2012 КЖЕП "Лівобережжя" визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.
На підставі зазначеної постанови ліквідатором КЖЕП "Лівобережжя" призначено арбітражного керуючого Барановського О. М., нежитлове приміщення № 25 на АДРЕСА_2 включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута з метою продажу.
Надалі вказане нежитлове приміщення було реалізоване Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" шляхом проведення біржових торгів, оформлених протоколом від 27 грудня 2012 року № 22, переможцем яких визначено ТОВ "Ренессанс-Клуб".