ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 569/4464/19
провадження № 61-106св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад "Рівненський коледж економіки та бізнесу",
третя особа - Управління Держпраці у Рівненській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Рівненський коледж економіки та бізнесу" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року в складі судді Бердія М. А. та постанову Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Карпук А. К., Киці С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу "Рівненський коледж економіки та бізнесу" (далі - ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу"), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати недійсним та скасувати наказ відповідача від 06 серпня 2018 року № 32-о про надання відпустки без збереження заробітної плати; визнати недійсним акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 10 грудня 2018 року № 22; визнати таким, що пов`язаний з виробництвом, нещасний випадок, який стався з ним 08 серпня 2018 року внаслідок падіння з висоти на території навчального закладу на АДРЕСА_1 ; та зобов`язати відповідача скласти щодо цього нещасного випадку акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 11 травня 2018 року працював на посаді слюсаря в ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу". 08 серпня 2018 року на робочому місці в робочий час з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав першу групу інвалідності та потребує довготривалої та вартісної реабілітації.
У листопаді 2018 року він звернувся до відповідача з заявою про видачу акта про нещасний випадок на виробництві, проте отримав відповідь про неможливість провести об`єктивне розслідування нещасного випадку невиробничого характеру.
Після його звернення до Управління Держпраці у Рівненській області йому надали акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 10 грудня 2018 року № 22 та повідомили про те, що він нібито перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 06 серпня 2018 року до 09 серпня 2018 року.
Заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 06 серпня 2018 року він не писав, а 08 серпня 2018 року перебував на робочому місці та виконував завдання керівництва.
Короткий зміст судових рішень судів
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано наказ директора ДВНЗ "Рівненський коледж економіки і бізнесу" від 06 серпня 2018 року № 32-о про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 .
Визнано недійсним акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 10 грудня 2018 року № 22, складений на підставі розслідування, проведеного ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу", затверджений директором 10 грудня 2018 року.
Визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 08 серпня 2018 року внаслідок падіння з висоти на території ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1 08 серпня 2018 року на території ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" за адресою: АДРЕСА_1
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 отримав виробничу травму під час виконання ним 08 серпня 2018 року безпосередніх трудових обов`язків за дорученням роботодавця.
Справа переглядалася в апеляційному порядку неодноразово.
Так, постановою Рівненського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року постанову Рівненського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року постанову Волинського апеляційного суду від 05 травня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повністю виконав вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 січня 2021 року, та не встановив і не з`ясував обставини й причини, за яких позивач 08 серпня 2018 року отримав травми.
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року залишено без змін.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності позивачем факту того, що нещасний випадок, який стався з ним 08 серпня 2018 року, пов`язаний з виробництвом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ДВНЗ "Рівненськийколедж економіки та бізнесу" надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 0707/10164/2012, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 06 листопада 2019 року в справі № 304/1927/14-ц, від 13 січня 2021 року в справі № 569/4464/19, від 31 серпня 2022 року в справі № 728/1077/21, від 28 вересня 2022 року в справі № 333/3243/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема не з`ясували обставини та причини, за яких позивач 08 серпня 2018 року отримав травми. Необґрунтовано взяли до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2019 року, який складений з порушенням вимог закону.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 лютого 2023 року справа № 569/4464/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
З 11 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря у ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу".
08 серпня 2018 року з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав травму голови.
Згідно з картою виїзду швидкої медичної допомоги від 08 серпня 2018 року № 18 ОСОБА_1 був доставлений в приймальне відділення Центральної міської лікарні міста Рівного з діагнозом: забійна рана тім`яної ділянки голови, гостра алкогольна інтоксикація. Виклик швидкої був здійснений сторонньою особою о 15 годині 44 хвилин 08 серпня 2020 року на адресу: АДРЕСА_2, за коледжем. У карті виїзду зазначено особу - ОСОБА_2 .
Згідно з проведеною Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2020 року перевіркою встановлено, що з огляду на перебіг захворювання та отримані травми ОСОБА_3 (згідно з посвідченням), який був доставлений 08 серпня 2018 року в КНП "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради з закритою черепно-мозковою травмою (забійна рана тім`яної частини голови, гостра алкогольна інтоксикація) та хворий ОСОБА_1 - це одна й та ж особа.
Відповідно до виписного епікризу № 14982 КНП "Центральна міська лікарня" ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 10 серпня 2018 року до 21 вересня 2018 року. Травма отримана за невиявлених обставин 08 серпня 2018 року, доставлений у приймальне-діагностичне відділення Центральної міської лікарні 10 серпня 2018 року у важкому стані з переломовивихом С6-С7 хребців, із забоєм спинного мозку, з порушенням функцій тазових органів.
У зв`язку з отриманою травмою у період з 10 серпня 2018 року до 03 грудня 2018 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями відповідних листків непрацездатності. Причиною непрацездатності зазначено невиробничі травми.
29 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про отримання акта за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який трапився з ним 08 серпня 2018 року.
Відповідач утворив комісію з розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 08 серпня 2018 року, за висновками якого складений акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 10 грудня 2018 року № 22.
Акт за формою Н-1 відповідач не складав, оскільки комісія не встановила, за яких обставин позивач отримав травму, та дійшла висновку, що причиною травмування є особиста необережність позивача. Крім того, в акті зазначено, що ОСОБА_1 з 06 до 09 серпня 2018 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Держпраці у Рівненській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області з письмовою заявою про зобов`язання ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ним 08 серпня 2018 року.
Згідно з листом Рівненського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Рівненській області від 18 січня 2019 року за вихідним № 11-01-09-93 позивачу відмовлено у проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві, з посиланням на те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, є випадком невиробничого характеру. Управління врахувало надані відповідачем документи про перебування позивача 08 серпня 2018 року у відпустці, пояснення позивача та листки непрацездатності від 10 серпня 2018 року, у яких причиною непрацездатності зазначено - невиробнича травма.
Відповідно до довідки МСЕК серії АВ № 0951699 ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року встановлена І група інвалідності з причини загального захворювання.
Згідно з наказом від 06 серпня 2018 року № 32-о, відповідач на підставі заяви позивача надав йому відпустку без збереження заробітної плати в період з 06 до 09 серпня 2018 року.
Разом з тим, згідно з висновком судової експертизи від 20 серпня 2019 року № 1.1-222/19, проведеної на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 12 серпня 2019 року Рівненським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, рукописні записи в примірнику автобіографії ОСОБА_1 та в заяві про надання відпустки без збереження заробітної плати від 06 серпня 2018 року виконані різними особами.