ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 195/1127/22
провадження № 61-9729св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
третя особа - регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року у складі судді Кондус Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АО "Укрзалізниця"), третя особа - регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця") про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 28 березня 2017 року вона працювала начальником резерву локомотивних бригад цеху експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Наказом №55/ос від 31 березня 2022 року позивача звільнено з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, а саме, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором.
Зазначений наказ незаконний, оскільки вчинення нею дисциплінарних проступків не доведено належними та допустимими доказами.
Крім того, позивача не було ознайомлено з наказом від 06 вересня 2021 року №45/С про оголошення догани. Це також вказано в листі Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 09 лютого 2022 року №36.
Відповідачем порушені строки застосування дисциплінарного стягнення, оскільки порушення трудової дисципліни, начебто вчинені нею в січні - лютому 2021 року, прийняття наказу від 06 вересня 2021 року №45/С. Тому застосування дисциплінарного стягнення на підставі цього наказу не можна вважати законним і обґрунтованим.
Наказом начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" від 30 грудня 2021 року №70/С за неналежне виконання посадових обов`язків начальнику резерву локомотивних бригад цеху експлуатації ОСОБА_1 згідно зі статтею 147 КЗпП України оголошено догану.
Цей наказ не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки позивача також не ознайомлена з ним.
З огляду на відсутність належних доказів систематичного невиконання позивачем обов`язків, покладених на неї трудовим договором та посадовою інструкцією, звільнення її на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України є незаконним.
Крім того, всупереч частини 3 статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення начальник Мелітопольського локомотивного депо обмежився загальними фразами без зазначення, в чому саме полягає ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяної ним шкоди, не вказав відомості про попередню роботу працівника.
Розриваючи трудовий договір з позивачем, відповідач не взяв до уваги вищевказані обставини та не врахував, що застосування до працівника такого дисциплінарного стягнення, як звільнення, є крайнім заходом.
Звільнення позивача відбулось без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Позивач є членом Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту.
Начальник структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" направив до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту клопотання від 24 січня 2022 року №01-04/НК про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
В межах строків визначених статтею 43 КЗпП України у відповідь на вказане подання Мелітопольська профспілкова організація працівників залізничного транспорту листом від 09 лютого 2022 року № 36 повідомила про відмову у наданні згоди на звільнення позивача.
Таким чином, не зважаючи на наявність належним чином обґрунтованої та аргументованої відмови профспілкового органу на звільнення працівника, позивача протиправно звільнено з роботи.
В наказі №55/ос від 31 березня 2022 року за формою П-4 безпідставно вказано, що звільнення погоджено з профспілковою організацією, що не відповідає дійсності.
Крім того, позивача незаконно звільнили під час її тимчасової непрацездатності, оскільки вона перебувала на лікарняному в період з 31 березня 2022 року по 04 квітня 2022 року.
Починаючи з 26 лютого 2022 року по теперішній час місто Мелітополь Запорізької області знаходиться на тимчасово окупованій території України. Проведення на території Запорізької області активних військових дій призвело до повного припинення транспортного сполучення та зупинення роботи залізничного транспорту.
У зв`язку з цим з 01 березня 2022 року наказом начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" введений режим простою з 24 лютого 2022 року.
З початку тимчасової окупації залізничний вокзал та локомотивне депо фактично захоплено та контролюється військовими Російської Федерації. Будь-яких цивільних осіб на територію Мелітопольського локомотивного депо не пропускали. Копію оспорюваного наказу позивач фактично отримала тільки 14 червня 2022 року у нового керівництва локомотивного депо, яке протиправно призначено окупаційною військовою адміністрацією.
Відповідач не направляв їй копію наказу.
На підставі викладеного позивач просила:
визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 31 березня 2022 року № 55/ос "Про розірвання трудового договору з начальником резерву локомотивних бригад ОСОБА_1";
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника резерву локомотивних бригад структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця", третя особа - РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 31 березня 2022 року № 55/ос "Про розірвання трудового договору з начальником резерву локомотивних бригад ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника резерву локомотивних бригад структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
вчинення позивачем дисциплінарних проступків не доведено належними та допустимими доказами;
позивач є членом Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту. Обґрунтовуючи відмову у наданні згоди виборний профспілковий орган виходив з того, що по жодному факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, вказаному в клопотанні, не надано будь-якого документу, підтверджуючого скоєння цих порушень; стосовно наказів від 06 вересня 2021 року №45/с, від 30 грудня 2021 року №70/с зазначено, що відповідно до пункту 3.1.10 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, яка є чинна по цей час: "На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі працівників, запрошувати представника профспілки, членом якої є цей працівник" та відповідно до пункту 2.2.11 Колективного договору Придніпровської залізниці на 2007-2015 роки, який є чинним по цей час: "На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі чи порушення трудової дисципліни, запрошувати представника профспілкового органу профспілкової організації, членом якої є цей працівник". Однак, представники профспілки не були запрошені, що є порушенням. Крім того, за вищезазначеними наказами, клопотання на згоду щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності на профспілку не надходило; з наказом від 06 вересня 2021 року № 45/с позивач до теперішнього часу не ознайомлена. Таким чином, не зважаючи на наявність належним чином обґрунтованої та аргументованої відмови профспілкового органу на звільнення працівника, позивача протиправно було звільнено;
разом з цим, в наказі № 55/ос від 31 березня 2022 року за формою П-4 безпідставно вказано, що звільнення погоджено з профспілковою організацією, що не відповідає дійсності;
крім того, неможливе звільнення працівника під час перебування на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, а згідно доданого до позову листка непрацездатності серія АЛВ № 995159 позивач перебувала на лікарняному в період з 31 березня 2022 року по 04 квітня 2022 року;
в справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю;
за таких обставин, відповідно до положень статті 235 КЗпП України, відповідач зобов`язаний поновити позивача на попередній роботі.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, встановивши на основі дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності та співставленні, їх належної оцінки, правильного визначення характеру спірних правовідносин і норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, дійшов правильного висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачкою дисциплінарних проступків, які стали підставою для її звільнення. Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 367 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. При цьому, апеляційний суд зазначив, що відповідач, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, не надав будь-яких доказів в обґрунтування своїх заперечень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року АТ "Укрзалізниця" подало касаційну скаргу на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, в якій просили скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували правовідносини, які склалися між роботодавцем та працівником під час оголошення воєнного стану. Суд лише констатував факт правовідносин без урахування положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Суд першої інстанції виходив з того, що прийняття наказу від 06 вересня 2021 року №45/С про оголошення догани здійснено з порушенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому є незаконним та необґрунтованим. Наказом від 30 грудня 2021 року позивачу також оголошено догану, з якою вона не погодилась, тому наказ не можна вважати законним та обґрунтованим. Крім того, позивача не ознайомили з даним наказом. Але судом викладені докази не досліджувались, витребувані не були. Представник позивача не зробив жодного запиту при підготовці позовної заяви, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не надав оцінки заяві позивача про отримання доказів у "нового керівництва локомотивного депо", строкам звернення позивача з даним позовом. Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем наказу саме 14 червня 2022 року. Відповідач з 25 лютого 2022 року не контролював відповідний структурний підрозділ. Суд першої інстанції помилково зазначив, що відповідач не надав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в той час як вони неодноразово висловлювали позицію щодо не співмірності заявленої правничої допомоги.
Позиція інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, у якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що суди належним чином перевірили дотримання відповідачем правил і порядку застосування до позивача дисциплінарних стягнень, що передували її звільненню та встановили грубі порушення: по жодному з фактів відповідачем не надано доказів на підтвердження дійсного скоєння порушень трудової дисципліни, позивач не була належним чином ознайомлена з наказами, у позивача не відібрали пояснень, не дотримані строки застосування дисциплінарних стягнень, позивач була звільнена під час її тимчасової непрацездатності, без згоди профспілкової організації, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, наказ про звільнення не був вручений у день звільнення, оскільки позивач була відсутня на роботі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 195/1127/22, витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання АТ "Укрзалізниця" про зупинення виконання рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року відмовлено.
У жовтні 2023 року матеріали цивільної справи № 195/1127/22 надійшли до Верховного Суду та передані судді доповідачеві ОСОБА_3.
Розпорядженням від 02 серпня 2023 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено суддю доповідача ОСОБА_4 .
Розпорядженням від 17 листопада 2023 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено суддю доповідача Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 липня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що з 28 березня 2017 року ОСОБА_1 працювала начальником резерву локомотивних бригад цеху експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" згідно наказу № 103/ос.
Наказом № 55/ос від 31 березня 2022 року позивач була звільнена з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, а саме, систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором з зазначенням, що звільнення погоджено з профспілковою організацією, що не відповідає дійсності.
Позивач є членом Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту.
Начальник структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" ВФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" направив до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту клопотання від 24 січня 2022 року № 01-04/НК про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
У відповідь на вказане подання Мелітопольська профспілкова організація працівників залізничного транспорту листом від 09 лютого 2022 року № 36 повідомило про відмову у наданні згоди на звільнення позивача.
Обґрунтовуючи відмову у наданні згоди виборний профспілковий орган виходив з наступного:
- по жодному факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку вказаному в клопотанні не надано будь-якого документу, який підтверджує вчинення цих порушень;
- стосовно наказів від 06 вересня 2021 року №45/с, від 30 грудня 2021 року № 70/с зазначено, що відповідно до пункту 3.1.10 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, яка є чинна по цей час: "На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі працівників, запрошувати представника профспілки, членом якої є цей працівник" та відповідно до пункту 2.2.11 Колективного договору Придніпровської залізниці на 2007-2015 роки, який є чинним по цей час: "На оперативні наради, на яких розглядаються випадки браку в роботі чи порушення трудової дисципліни, запрошувати представника профспілкового органу профспілкової організації, членом якої є цей працівник". Однак, представники профспілки не були запрошені, що є порушенням. Крім того, за вищезазначеними наказами, клопотання на згоду щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності на профспілку не надходило;
- з наказом від 06 вересня 2021 року № 45/с позивач до теперішнього часу не ознайомлена.
Відповідно до копії листка непрацездатності наданого амбулаторією загальної практики сімейної медицини №7 м. Мелітополь - ОСОБА_1 знаходилася на лікарняному з 31 березня 2022 року по 04 квітня 2022 року включно.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.