ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 242/2854/20
провадження № 61-7033ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 11 лютого 2021 року у складі судді Огренич І.В. тапостанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсною державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником транспортного засобу Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3, первинна реєстрація якого здійснена ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 15 листопада 2012 року та видано свідоцтво НОМЕР_4 . Правовстановлюючим документом на автомобіль є договір купівлі-продажу №48/12 від 14 листопада 2012 року, укладений між позивачем та ТОВ "ЮЗ МОТОРС", акт прийому-передачі від 16 листопада 2012 року.
05 вересня 2014 року невідомі особи незаконно заволоділи транспортним засобом, про що 10 жовтня 2014 року до ЄРДР внесено відповідні відомості, після чого автомобіль незаконно був перереєстрований на нового власника - ОСОБА_3, а 21 жовтня 2014 року ОСОБА_3 зняв спірний автомобіль з реєстрації та 22 жовтня 2014 року за договором купівлі-продажу продав його ОСОБА_4 .
Таким чином автомобіль без згоди власника та його волевиявлення був переоформлений на ОСОБА_3, а потім на ОСОБА_4 .
Проведеними слідчими діями представників поліції Малиновського ВП Одеської області та Авдіївського ВП Донецької області автомобіль вилучений з незаконного володіння та переданий позивачу. Однак до теперішнього часу автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4, автомобіль має номерні знаки, які не відповідають номерним знакам первинної реєстрації.
Позивачем проведені дії по відновленню втрачених реєстраційних документів, з приводу чого він звертався до територіального центру 1444 в м. Покровську Донецької області, але 28 вересня 2019 року отримав відмову у видачі нового реєстраційного посвідчення чи дублікату реєстраційного посвдчення, яке було видано при первинній реєстрації в м. Донецьку, оскільки транспортний засіб на момент звернення не знятий з реєстрації в м. Одеса та реєстрація не скасована.
На підставі викладеного просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, укладений 22 жовтня 2014 року, за яким право власності перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ;
- визнати недійсною державну реєстрацію автомобіля Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, проведену 22 жовтня 2014 року, ВРЕВ-1 у м. Одеса за ОСОБА_4 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням районного суду м. Одеси від 11 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсною державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що предметом спору в даній справі є договір купівлі-продажу, укладений 22 жовтня 2014 року, за яким право власності на спірний автомобіль перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_4, однак позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження укладання між відповідачами договору купівлі-продажу, крім того за результатами аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України вбачається що реєстрація спірного автомобіля за ОСОБА_4 відбулась на підставі придбання в торговельній організації.
Щодо вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації на спірний автомобіль позивачем також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту незаконності вчиненої реєстрації.
Витяг з ЄРДР про реєстрацію повідомлення про злочин та незаконну реєстрацію не є належним доказом на підтвердження обставин зазначених позивачем.
Судом було запропоновано позивачу надати докази на підтвердження обставин викладених в позові, однак в заяві від 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 зазначив, що додаткових даних у нього не має та просив розглядати справу за наявними в справі доказами. Клопотань про витребування доказів позивачем також не надавалось.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому позивач не позбавлений права в рамках кримінального провадження як потерпілий або після отримання вироку звернутись до суду з відповідними вимогами.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду м.Одеси від 11 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення постановлені з порушенням матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції формально підійшов до поданих доказів, упереджено оцінив доводи позивача, не зобов`язав відповідача надати спірний договір, не звернув уваги, що транспортний засіб вилучений у відповідача, він сам привіз ключі від автомобіля та передав їх позивачу, не оскаржував рішення суду чи дій слідчого по вилученню автомобіля.
Суд апеляційної інстанції переписав рішення суду першої інстанції, послався на ті самі підстави, що і суд першої інстанції, не врахував обставини протиправного заволодіння транспортним засобом, не врахував докази, що підтверджують кримінальне вилучення автомобіля, незаконну перереєстрацію, наявність відкритих кримінальних проваджень, змову відповідачів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанції справу.
У липні 2022 року матеріали цивільної справи № 242/2854/20 надійшли доВерховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 червня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 234/9377/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Згідно результату аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України первинна реєстрація автомобіля Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 придбаного в торговельній організації (ВРЕР-5 УДАІ в м.Києві) відбулась 15 листопада 2012 року на ім`я ОСОБА_1
14 жовтня 2014 року відбулась перереєстрація вищевказаного автомобіля на нового власника за довідкою-рахунком (ВРЕР-5 УДАІ в м.Києві) на ім`я ОСОБА_3
21 жовтня 2014 року вказаний автомобіль знятий з обліку для реалізації (ВРЕВ № 1 м. Одеса) та 22 жовтня 2014 року відбулась вторинна реєстрація автомобіля Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 придбаного в торговельній організації (ВРЕВ №1 м.Одеса) на ім`я ОСОБА_4 .
Згідно довідки заступника начальника СВ Авдіївського ВП Покровського ВПГУНА в Донецькій області Устименко О. М. вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні №12014050140000659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146, частиною 2 статті 289, частиною 3 статті 187 КК України, за фактом викрадення особи, незаконного заволодіння транспортним засобом Honda CR-V, VІN: НОМЕР_2 та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи.
12 жовтня 2018 року автомобіль Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 був знятий з обліку ІІІ "Угон", 16 жовтня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді від 01 жовтня 2018 року вилучений в Малиновському ОП м.Одеси ГУНП в Одеській області та переданий ОСОБА_5 під розписку про зберігання.
Згідно відповіді начальника територіального сервісного центру 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області на звернення позивача щодо скасування державної реєстрації на спірний автомобіль, ОСОБА_6 було відмовлено, оскільки відсутні документальні підтвердження встановлення факту проведення незаконних дій під час проведення перереєстрації автомобіля Honda CR-V Executive 2.4 A/T 2012 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
18 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до чергової частини Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за фактом здійснення незаконних реєстраційних дій, здійснених ВРЕР-5 УДАІ в м.Києві та ВРЕР -1 УДАІ в м. Одесі.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таки й правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).