ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 619/766/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.
та представників:
прокурора - Підяш О. С.,
відповідача - 1 - Мироненка С. С. (в режимі відеоконференції),
відповідача - 2 - не з`явився,
відповідача - 3 - Мироненка С. С. (в режимі відеоконференції),
відповідача - 4 - Мироненка С. С. (в режимі відеоконференції),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
щодо предмета спору - 1 - не з`явилися,
- 2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023
та рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2023
у справі № 619/766/18
за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області
до:
1) ОСОБА_2,
2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд-2010",
4) Фермерського господарства "Колос-2018"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,
2) Солоницівської селищної ради
про визнання наказів незаконними, договорів недійсними, скасування реєстрації та повернення ділянок,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (далі- прокурор) звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом про:
- визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області від 12.11.2014 № 3128-СГ, № 3129-СГ про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );
- визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 15.12.2014 площею 38,9424 га та 39,0271 га за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області (далі - ГУ Держземагенства у Харківській області) та ОСОБА_2 (далі - оскаржувані договори оренди) та скасування їх державної реєстрації;
- визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок від 21.04.2015, площею 38,9424 га та 39,0271 га за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроленд-2010" (далі - ТОВ "Агроленд-2010" (далі - оскаржувані договори суборенди) та скасування їх державної реєстрації;
- зобов`язання ОСОБА_2 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Харківській області) земельні ділянки площею 38,9424 га та 39,0271 га за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 належним чином не обґрунтувала необхідності отримання такого розміру вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, а ГУ Держземагентства в Харківській області - не провело належної перевірки та не пересвідчилося у дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створювати фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, а також займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на спірних земельних ділянках. Вважає, що ОСОБА_2 без створення фермерського господарства, після оформлення договорів оренди земельних ділянок та без згоди власника землі, 21.04.2015 передала спірні земельні ділянки в суборенду ТОВ "Агроленд-2010" строком на 47 років, з метою обходу процедури земельних торгів.
Справа розглядалася районними судами неодноразово.
Останнім рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13.01.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28.02.2023 скасовано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13.01.2022 та провадження у цій справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.
За заявою прокурора справу № 619/766/18 передано до Господарського суду Харківської області, про що Харківським апеляційним судом прийнято ухвалу від 28.03.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 (суддя - Лавренюк Т. А.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 (головуючий суддя - Істоміна О. А., судді - Попков Д. О., Стойка О. В.), у задоволенні позову відмовлено.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.10.2014 ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявами про надання їй в оренду терміном на 49 років двох земельних ділянок: площею 39,0271 га (кадастровий номер 6322056200:02:000:0245), розташованої за межами населених пунктів на території Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області; площею 38,9424 га (кадастровий номер 6322081000:01:000:1021), розташованої за межами населеного пункту на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (а. с. 13-14, т. 1).
12.11.2014 на підставі наказів ГУ Держземагентства у Харківській області № 3128-СГ, № 3129-СГ надано ОСОБА_2 в оренду дві вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 77,9695 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.
15.12.2014 між ГУ Держземагентства у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено два договори оренди земельних ділянок, які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.02.2015: № 8776923 на земельну ділянку площею 38,9424 га з кадастровими номерами 6322081000:01:000:1021; № 8777429 на земельну ділянку площею 39,0271 га з кадастровим номером 6322056200:02:000:0245.
21.04.2015 між ОСОБА_2 (орендар) та ТОВ "Агроленд-2010" (суборендар) було укладено договори суборенди земельних ділянок із кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245, за умовами яких орендар зобов`язувався за плату передати суборендарю земельні ділянки зазначені у п. 1.3 цих договорів у тимчасове володіння та користування на строк зазначений у п. 1.5 цих договорів, а суборендар - використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення, зазначеного у п. 1.4 договорів, а також відповідно до умов цих договорів, вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про оренду землі" та вимог іншого земельного та цивільного законодавства України.
У п. 1.5 договорів суборенди земельних ділянок сторони узгодили таку передачу земельних ділянок на строк - 47 років.
30.12.2016 між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 15.12.2014, у яких сторони узгодили розмір орендної плати.
Суди встановили, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 25.04.2018 відбулася реєстрація Фермерського господарства "Колос-2018" (далі - ФГ "Колос-2018"), номер запису: 14561020000022359.
01.02.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ "Агроленд-2010", на підставі досягнення взаємної згоди, було укладено угоди про розірвання договорів суборенди земельних ділянок, відповідно до яких сторони вирішили розірвати договори суборенди земельних ділянок від 21.04.2015, номер запису про інше речове право: 9513009 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та номер запису про інше речове право: 9509990 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; земельні ділянки загальною площею 39,0271 га, кадастровий номер: 6322056200:02:000:0245, та загальною площею 38,9424 га, кадастровий номер: 6322081000:01:000:1021, передані орендарю в належному стані.
У зв`язку із внесенням змін до ЗК України, 19.02.2021 між Солоницівською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_2 (попередній орендар) та ФГ "Колос-2018" (новий орендар) було укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 15.12.2014, згідно з якими узгодили такі зміни до них: орендодавець - Солоницівська селищна рада передає, а новий орендар - ФГ "Колос-2018" приймає у строкове платне користування земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6322056200:02:000:0245 загальною площею 39,0271 га та з кадастровим номером 6322081000:01:000:1021 загальною площею 38,9424 га.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на момент прийняття ними справи до розгляду, ГУ Держгеокадастру у Харківській області не було ні власником, ні розпорядником спірних земельних ділянок та не є належним відповідачем за вимогами про визнання оспорюваних договорів оренди недійсними, стороною яких не є; зазначили про зміну суб`єктного складу учасників правовідносин за оспорюваними договорами оренди (як орендодавця, так і орендаря) та, що оскаржувані договори суборенди є розірваними. Встановили, що прокурор, будучи обізнаним про вищевказані обставини, не звернувся до суду із заявою про залучення Солоницівської селищної ради, за якою у зв`язку зі змінами у законодавстві було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як співвідповідача у справі; підстав або предмету позову не змінив. Дійшли висновку, що позовна заява не містить вимог до ФГ "Колос -2018", яке на час розгляду справи у господарському суді, є орендарем спірних земельних ділянок та, що вимога про визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів не є ефективним способом захисту прав у цьому випадку.
Не погоджуючись частково із ухваленими у справі судовими рішеннями, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними оспорюваних договорів та зобов`язання ОСОБА_2 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області земельні ділянки площею 38,9424 га та 39,0271 га за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих вимог. В решті оскаржувані судові рішення просить залишити без змін.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, що судами не враховано висновків щодо застосування:
- ст. ст. 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст. ст. 116, 121, 123, 134 ЗК України, викладених у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16, у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 924/863/17, від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 15.09.2021 у справі № 619/766/18; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19; у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 927/83/19, від 25.03.2020 у справі № 357/2418/15-ц, від 17.09.2020 у справі № 917/1416/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20;
- ст. ст. 203, 204, 215, 216 ЦК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17;
- ст. ст. 2, 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц;
- ст. ст. 14, 73, 74, 162, ч. 1 ст. 237 ГПК України щодо принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 685/1008/20;
- ст. 131-1 Конституції України, ст. 4 ГПК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18.
Обґрунтовує касаційну скаргу також і таким: заяви ОСОБА_2, надіслані ГУ Держземагенству у Харківській області, не містять обґрунтування необхідності одержання земельних ділянок такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства; ОСОБА_2, після отримання спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, які не є єдиним масивом, оскільки перебувають на території різних рад, його не створила, а передала їх в суборенду ТОВ "Агроленд-2010", що свідчить про відсутність у неї намірів використовувати спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства; порушила умови договорів оренди та ст. 8 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та призначено її до розгляду на 16.01.2024, а ухвалою цього ж суду від 16.01.2024 розгляд справи було відкладено на 06.02.2024.
29.12.2023 до Верховного Суду від відповідачів -1, -3, -4 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останні просили оскаржувані прокурором судові рішення залишити без змін, з підстав наведених у ньому. Зокрема, вважають, що судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга - безпідставною.
Верховний Суд з огляду на вимоги ст. 300 ГПК України переглядає оскаржувані судові рішення в частині вирішення спору про визнання оспорюваних договорів недійсними та повернення земельної ділянки. В решті оскаржувані судові рішення ніким не оскаржувалися, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.