ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 873/494/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ТОВ "Кроп-Інкріс" - Качан Н.Ф.,
ТОВ "Мегаполіс Ексім" - Цой К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023
у справі №873/494/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС"
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023
у третейській справі №35/23-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ"
про стягнення грошових коштів.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" (далі - ТОВ "КРОП-ІНКРІС", позивач) звернулось до Постійно діючого третейського суду ПАРД із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" (далі - "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ", відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 1 380 323,43 грн.
Рішенням Постійно діючого третейського суду ПАРД (далі - Третейський суд) від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05 у задоволенні позову ТОВ "КРОП-ІНКРІС" до ТОВ "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" про стягнення заборгованості в розмірі 1380323,43 грн відмовлено. Зобов`язано ТОВ "КРОП-ІНКРІС" протягом 15 днів з дня оголошення резолютивної частини рішення сторонам перерахувати на поточний рахунок ТОВ "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "КРОП-ІНКРІС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі № 35/23-05.
Обґрунтовуючи свої вимоги заявник посилався на невідповідність складу третейського суду, яким прийнято оскаржуване рішення, вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди", що є підставою для його скасування; вказуючи, що відсутність у розпорядженні голови Третейського суду ПАРД таких реквізитів, як реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
04.12.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №873/494/23 відмовлено ТОВ "КРОП-ІНКРІС" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі № 35/23-05.
Ухвала мотивована тим, що у даному випадку відсутність такого обов`язкового реквізиту як реєстраційний індекс розпорядження голови Третейського суду не свідчить, що у такого документа немає юридичної сили, оскільки розпорядженням голови Постійно діючого Третейського суду ПАРД Посполітак В.В. від 01.06.2023 визначено найменування позивача, відповідача, предмет розгляду спору, який передано на розгляд третейському судді Журавльову М.М., з присвоєнням справі єдиний унікальний номер №35/23-05.
Відтак, за висновком апеляційного суду, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору є таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
ТОВ "КРОП-ІНКРІС" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №873/494/23, ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05 повністю.
Скаржник вважає рішення Третейського суду у третейській справі №35/23-05 таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди", що є підставою для його скасування, оскільки відсутність у розпорядженні голови Третейського суду ПАРД таких реквізитів, як реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
ТОВ "Мегаполіс Ексім" подало відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
РОЗГЛЯД АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Оцінивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
За змістом частини першої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.
Відповідно до частини першої статті 5, частини першої, другої, дев`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 10.3 договору поставки товару №03/12/20-1К від 03.12.2020 сторонами погоджено внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні статті 12 Закону України "Про третейські суди", про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв`язку з цим договором та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього договору, відбувається у Постійно діючому Третейському суді ПАРД відповідно до його Регламенту.