ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 260/2988/21
адміністративне провадження № К/990/22004/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Гінда О.М., Курилець А.Р.) від 10 травня 2023 року у справі №260/2988/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2021 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703, яким йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 152105,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач керувався незаконним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік, що, як вважає позивач, свідчить про протиправність такого рішення контролюючого органу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0010527-5201-0703 від 18 травня 2021 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 29 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР №23090170000000571, є суб`єктом підприємницької діяльності.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 квітня 2019 року №163750058, позивачеві на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості - будівля готельного комплексу загальної площею 3513, 3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2019 року Яношівською сільською радою прийнято рішення №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік", яким встановлено на території Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на 2020 рік місцеві податки і збори, зокрема: а) податок на майно, що складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ставку такого податку.
Контролюючим органом здійснено нарахування позивачеві податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік на підставі ставок, встановлених рішенням Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік".
Податковим повідомленням-рішенням від 18 травня 2021 року №0010527-5201-0703 позивачеві було нараховано суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 152105,40 грн за 2020 рік.
Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визнання протиправним і нечинним у судовому порядку рішення сільської ради в оскаржуваній частині унеможливлює його застосування при обчисленні ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, саме з моменту його прийняття.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд прийшов до висновку про правомірність оскарженого у цій справі податкового повідомлення-рішення, оскільки на момент його прийняття, тобто до дати набрання законної сили судовим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №260/2990/21, а саме 25 травня 2022 року, рішення Яношівської сільської ради від 19 червня 2019 року №114 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Яношівської сільської ради на 2020 рік" щодо ставок податку було чинними та відповідно обов`язковими для застосування.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно покладено на нього тягар відповідальності за помилки сільської ради при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Вказане, як стверджує скаржник, суперечить принципам верховенства права та належного урядування, дотримання яких є обов`язковим відповідно до Конституції України, законів України та практики Європейського суду з прав людини.
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу контролюючий орган проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Колегія суддів, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно п.п. 266.1.1. п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п. 266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п. 266.3 ст.266 ПК України).