ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 303/9999/21
провадження № 61-9401ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Гутій О. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовну заяву банк мотивував тим, що згідно з договором кредиту від 03 серпня 2007 року № К094/07-Ф, укладеним між ним та ОСОБА_1, позичальник отримав кредит у розмірі 270 000,00 доларів США на термін до 02 серпня 2011 року. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2011 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2007 року у розмірі 3 594 177,98 грн. звернуто стягнення на ресторан з терасою літери Ф-ф, загальною площею 543,10 кв. м, розташований за адресою: Мукачівський район, Лавківська сільська рада, східне урочище 1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки. Рішення набуло законної сили.
Рішення суду залишається не виконаним, тому позивач вважає, що має право на отримання відшкодування у вигляді 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України від простроченої суми у розмірі 75 362,70 доларів США.
З урахуванням викладеного, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість 3 % річних від простроченої суми у розмірі 75 362,70 доларів США, що станом на 24 вересня 2021 року еквівалентно 1 998 618,80 грн, за кредитним договором від 03 серпня 2007 року № К094-07/Ф та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 135 410,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 1 354,10 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ КТ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року - без змін.
Частково задовольняючи позов банку у частині вимог, заявлених до ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, взяв до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, згідно з яким сума, належна до стягнення за судовим рішенням від 25 серпня 2011 року становила 3 594 177,98 грн, та урахував сплачену суму - 77 424,80 доларів США, що становить 2 090 990,46 грн, дійшов висновку, що залишок суми до стягнення згідно з рішенням суду становив 1 503 187,52 грн.
Суд взяв до уваги розрахунковий період- з 07 грудня 2018 року по 07 грудня 2021 року (день звернення з позовом до суду), кількість днів - 1097 та визначив суму заборгованості - 135 410,38 грн, врахував заяву представника відповідачів про застосування позовної давності, вказав, що право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, заявленого до ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що умовами договору поруки сторони обумовили строк дії поруки - припинення за спливом п`яти років. Суд урахував, що у 2011 році банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, чим змінив у тому числі і строк виконання кредитного договору, отже, на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Звернувшись до суду з позовом до поручителя про стягнення 3 % річних згідно зі статтею 625 ЦК України, банк не врахував, що порука припинена, оскільки строк повернення кредиту настав у 2011 році (на момент звернення з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки), а позов до поручителя пред`явлений у грудні 2021 року, тобто після значного спливу строку п`яти років, визначених у договорі поруки від 03 серпня 2007 року.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося у рахунок погашення заборгованості, визначеної судовим рішенням у гривні, а не в доларах США, як це стверджує банк, відтак розрахунок 3 % річних здійснених судом першої інстанції саме з суми заборгованості, визначеної в гривні, є вірним.
Короткий зміст касаційної скарги
23 червня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 16 178,26 доларів США.
Рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову, заявленого до ОСОБА_2, банк не оскаржив, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статей 625, 1050 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 вересня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18), від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що кредит у цій справі надавався у валюті США, тому стягненню підлягає 3 % річних у валюті договірного зобов`язання, без визначення будь-якого еквіваленту. Судове рішення не може змінювати зміст договірних зобов`язань, які існували між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням у іноземній валюті.
Суд не дослідив зібрані у справі докази: кредитний договір, розрахунок заборгованості, рішення суду, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення про стягнення боргу в національній валюті України, а не у валюті, визначеної умовами кредитного договору.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору кредиту від 03 серпня 2007 року № К094/07-Ф, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 270 000,00 доларів США строком до 02 серпня 2011 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору позичальником ОСОБА_1, 03 серпня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1.
Згідно з пунктом 12 договору поруки від 03 серпня 2007 року № 1 сторони узгодили, що поручительство за цим договором припиняється за спливом п`яти років зі дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2011 року, яке набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2007 № K094-07/Ф року у розмірі 3 594 177,98 грн звернуто стягнення на ресторан з терасою літери Ф-ф, загальною площею 543,10 кв. м, що розташований за адресою: Мукачівський район, Лавківська сільська рада, східне урочище 1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 04 серпня 2007 року та додаткових угод) АТ КБ "ПриватБанк", з укладання від імені СФГ "Червона гора" договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням АТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого банком, основна сума заборгованості з 27 квітня 2011 року до 26 січня 2018 року склала 270 000,00 доларів США, з 27 лютого 2018 року до 24 вересня 2021 року - 192 615,20 доларів США, саме від цієї суми розраховано 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України.
Звертаючись до суду з цим позовом, банк просив стягнути 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 75 362,70 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 24 вересня 2021 року, становить 1 998 618,80 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, за невиконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2011 року.
У відзивах на позовну заяву представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 - адвокат Бігунець Р. Р. виклав заяви про застосування позовної давності (а. с. 41-43, 50-52).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).