ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 175/71/23
провадження № 61-14503 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Тарасенко Віра Юріївна,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року у складі
судді Васюченка О. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 09 липня 2015 року на перегоні
"ст. Гаврилівка-Язикове" стався наїзд електровоза № ЧС-7 314, під керуванням ОСОБА_2 на трьох осіб, однією з яких була її дочка - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, яка від отриманих травм померла на місці події.
Вказаний електровоз належить АТ "Укрзалізниця", він є джерелом підвищеної небезпеки.
Вважала, що АТ "Укрзалізниця" не здійснило всіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян на залізниці, зокрема встановлення огорож
і парканів, що могло посприяти недопущенню тяжких наслідків у вигляді смерті
її дочки внаслідок збиття її рухомим складом залізничного транспорту.
У зв`язку зі смертю дочки вона зазнала душевних та моральних страждань,
які полягають у порушені її нормальної життєдіяльності, оскільки вона перебувала у близьких стосунках із донькою, дуже її любила, відчувала та продовжує відчувати сильний душевний біль від утрати близької їй людини. Вказувала, що вона перебуває у стані постійного стресу, втратила можливість до нормального сну.
При цьому вона сама виховувала доньку, яка була для неї найріднішою людиною.
Її смерть стала для неї незворотною втратою.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити
й стягнути на свою користь з АТ "Укрзалізниця" на відшкодування моральної шкоди 992 400,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 26 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 450 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на користь держави судовий збір у розмірі
4 500,00 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із наявності правових підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди у зв`язку зі смертю дочки, оскільки таку завдано джерелом підвищеної небезпеки, власник якого не довів, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (стаття 1187 ЦК України).
Судами зазначено, що факт того, що шкоду завдано не з вини відповідача,
а з необережності потерпілої особи (стаття 1193 ЦК України), не може бути підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, а є підставою
для зменшення розміру відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди (450 000,00 грн), суди виходили з фактичних обставин справи, поведінки потерпілої особи, характеру, глибини і тривалості душевних страждань ОСОБА_1, урахували засади розумності, пропорційності та справедливості.
Судами застосовано норми ЦК України, у тому числі, які регулюють питання моральної шкоди та відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, враховано відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду
У жовтні 2023 року АТ "Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того, судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення
для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
ОСОБА_1 судові рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку не оскаржила.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, після усунення недоліків касаційної скарги, викладених
в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року. Витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу. У задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання рішення суду першої інстанції відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки по суті вирішення спору, не врахували відповідну судову практику Верховного Суду, зокрема щодо визначення розміру моральної шкоди. Заявник уважає, що судами стягнуто необґрунтовано великий розмір моральної шкоди на користь позивачки, без урахування всіх обставин справи, вимог розумності та справедливості.
При цьому ОСОБА_1 повинна довести розмір моральної шкоди, який просить суд стягнути на свою користь. У матеріалах справи відсутні докази,
що підтверджують вину відповідача за фактом смерті ОСОБА_3 .
Судами попередніх інстанцій не враховано поведінку потерпілої особи, а в силу вимог частин першої, другої статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується; якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, ОСОБА_1 втратила дочку у 2015 році, проте з даним позовом звернулася до суду майже через вісім років після її смерті.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В. Ю., в якому вказується, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального
та процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню
без задоволення.
Представник позивачки зазначає, що суди попередніх інстанцій вірно визначили розмір моральної шкоди. Висновки судів у цій частині узгоджуються з судовою практикою Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у даній категорії справ, обставинами цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 липня 2015 року о 02 год. 45 хв. на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 91 сполученням "Одеса-Костянтинівка" стався наїзд електровозом № ЧС-7 314, під керуванням ОСОБА_2, на трьох осіб, однією з яких була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Унаслідок указаної транспортної події ОСОБА_3 загинула на місці (а. с. 12).
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 (а. с. 10).
Електропоїзд № ЧС-7 314 належить AT "Укрзалізниця", перебуває на балансі структурного підрозділу "Дніпровське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" (а. с. 14).
За вказаним фактом слідчим відділу Барвінківського відділення поліції
(м. Барвінкове) Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) Головного управління Національної поліції в Харківській області було відкрито кримінальне провадження № 12015050930000303 від 09 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 276 КК України (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного
чи повітряного транспорту).
Постановою слідчого від 25 грудня 2015 року вищевказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях машиніста електровозу ОСОБА_2 та його помічника - машиніста ОСОБА_4 (а. с. 28).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права
із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір
не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного
або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України
"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду