ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/66248/21-ц
провадження № 61-16501св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Дугінов Дмитро Андрійович, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М.,
Рейнарт І. М., Ящук Я. А., від 24 жовтня 2023 року, а також акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва у складі судді Матвійчук Г. О. від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ КБ "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "ФК "Фінілон", про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів та стягнення коштів.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 07 червня 2010 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено депозитний договір № SAMDN01000710774508. На виконання зазначеного договору було відкрито рахунок № НОМЕР_1, на який він вніс 15 000, 00 дол. США.
3. 30 вересня 2013 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено депозитний договір № SAMDN25000738133149, за умовами якого було відкрито рахунок № НОМЕР_2, на який внесено 15 000, 00 євро.
4. Навесні 2014 року, у зв`язку з припиненням функціонування банківських відділень АТ КБ "ПриватБанк" на території АР Крим та м. Севастополя, його рахунки було безпідставно заблоковано відповідачем, а нарахування процентів припинено.
5. 06 грудня 2021 року банком отримано його заяву від 15 листопада 2021 року про розірвання зазначених вище договорів, видачу вкладів та процентів.
6. Посилався на те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення зазначених вище вкладів та сплати процентів, депозитні договори підлягають розірванню.
7. Ураховуючи наведене та уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:
- розірвати депозитний договір № SAMDN01000710774508 від 07 червня 2010 року та стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь за договором
№ SAMDN01000710774508 від 07 червня 2010 року: 15 000, 00 дол. США - суму вкладу; 13 941, 37 дол. США - проценти за період з 08 березня 2014 року
по 16 серпня 2022 року; 147 261, 24 дол. США - пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період 09 грудня 2021 року по 31 березня 2022 року;
- розірвати депозитний договір № SAMDN25000738133149 від 30 вересня 2013 року та стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь за договором №SAMDN25000738133149 від 30 вересня 2013 року: 15 000, 00 євро - суму вкладу; 8 256,78 євро - проценти за період з 01 березня 2014 року по 16 серпня 2022 року; 27 990, 48 євро - пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період 09 грудня 2021 року по 31 березня 2022 року.
Стислий виклад позиції відповідача
8. АТ КБ "ПриватБанк" заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених ним позовних вимог. Посилалося на зміну первісного боржника за зобов`язанням ПАТ КБ "ПриватБанк" на нового боржника - ТОВ "ФК "Фінілон" на підставі договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, у зв`язку з чим останній є належним відповідачем за поданим позовом у цій справі. Згода від вкладників банку, зокрема і від ОСОБА_1, на заміну боржника у зобов`язаннях вважається отриманою за принципом мовчазної згоди. Ознайомлення з відповідним оголошенням про передачу їхніх коштів іншій особі, розміщеним на офіційному сайті банку, а також з умовами пунктів 1.1.7.58, 1.1.7.59 Умов та правил надання банківських послуг, в редакції від 01 червня 2014 року, та відсутність будь-яких письмових заперечень щодо переведення банком боргу, на думку відповідача, свідчить про те, що таке відступлення відбулось за згодою позивача.
9. Відповідач зазначав, що оскільки заява позивача про повернення коштів (розірвання договорів) від 02 квітня 2015 року була отримана банком 07 квітня 2015 року, договори банківського вкладу вважаються розірваними з 10 квітня 2015 року. Нарахування процентів після розірвання зазначених договорів є неправомірним.
10. Зауважував про пропуск позовної давності за вимогами ОСОБА_1 про стягнення процентів за депозитними договорами, що є підставою для відмови у їх задоволенні.
11. Нарахування пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", після припинення між сторонами договірних зобов`язань вважав неправомірним.
Основний зміст рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
13. Розірвано депозитний договір № SAMDN01000710774508 від 07 червня 2010 року та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користьОСОБА_1 за договором № SAMDN01000710774508 від 07 червня 2010 року:
15 000,00 дол. США - сума вкладу; 13 941,37 дол. США - проценти за період з
08 березня 2014 року до 16 серпня 2022 року; 13 941,37 дол. США - пеня у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 09 грудня 2021 року до 31 березня 2022 року.
14. Розірвано депозитний договір № SAMDN25000738133149 від 30 вересня
2013 року та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN25000738133149 від 30 вересня 2013 року: 15 000,00 євро - сума вкладу; 8 256,78 євро - проценти за період з 01 березня 2014 року
до 16 серпня 2022 року; 8 256,78 євро - пеня у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період 09 грудня 2021 року до 31 березня 2022 року.
15. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами договорів банківського кладу, у зв`язку з чим позивач мав легітимні очікування на повернення останніх на його вимогу. Натомість відповідач, отримавши 06 грудня 2021 року вимогу вкладника про повернення банківських вкладів, не виконав взятих на себе зобов`язань, що є підставою для розірвання укладених договорів, стягнення вкладів та нарахованих на них процентів. Попередні звернення позивача до банку щодо розірвання договорів були відхилені останнім з підстав недотримання вимог щодо подання таких заяв. Посилання відповідача на заміну боржника у спірних зобов`язаннях суд відхилив з огляду на відсутність згоди кредитора на переведення боргу, наданої відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України.
17. Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договорами банківського вкладу сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", яка підлягає стягненню за період після звернення вкладника до банку із заявою про розірвання депозитного договору та у межах строку до дня фактичного виконання зобов`язання. З урахуванням суми невиплачених банком коштів, терміну прострочення виконання зобов`язання, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі суми процентів за договорами банківського вкладу.
Основний зміст та мотиви судового рішення судів апеляційної інстанції
18. Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
19. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року в частині: розірвання депозитного договору № SAMDN01000710774508
від 07 червня 2010 року, стягнення за цим договором процентів в сумі
13 941,37 дол. США та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання
в сумі 13 941,37 дол. США; розірвання депозитного договору
№ SAMDN25000738133149 від 30 вересня 2013 року, стягнення за цим договором процентів в сумі 8 256,78 євро та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання в сумі 8 256,78 євро скасовано,ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
20. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року в частині розподілу судових витрат змінено, шляхом зменшення суми судового збору, що підлягала стягненню з АТ КБ "ПриватБанк" на користь держави, з
24 516 грн до суми 5 912,21 грн.
21. В решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
22. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами банківського вкладу та безпідставності його доводів щодо заміни боржника у справі. Водночас, зазначено, що оскільки позивач листом від 02 квітня
2015 року, який був отриманий відповідачем 07 квітня 2015 року, повідомив про закінчення строку, на який вносилися грошові кошти за депозитними договорами, неможливість отримання власних коштів після закінчення цього строку та повернення коштів, тобто про розірвання договорів банківського вкладу, такі договори, згідно з передбаченими у них умовами щодо порядку розірвання, вважаються розірваним через два дні з дати отримання відповідної заяви, тобто з 10 квітня 2015 року.
23. Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування вкладами, суд апеляційної інстанції, з урахуванням дати розірвання договорів, зазначив, що проценти за користування вкладами після припинення договірних відносин не нараховуються, а вимоги про стягнення процентів за період по 10 квітня
2015 року є такими, що заявлені з пропуском позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для їх стягнення.
24. Крім того, враховуючи, що договірні правовідносини між сторонами припинилися 10 квітня 2015 року, відсутні правові підстави для застосування до цих правовідносин положень частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Узагальнені доводи касаційних скарг
25. 18 листопада 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Дугінов Д. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня
2023 року, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня
2023 року змінити в частині обчислення валюти пені, змінивши її з доларів та євро на еквівалент у гривнях.
26. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-37цс16, від
07 грудня 2016 року у справі № 6-362цс16, від 13 вересня 2017 року у справі
№ 6-1881цс16, у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 20 березня
2019 року у справі № 761/26293/16-ц, від 09 листопада 2021 рокуу справі
№ 320/5115/17, від 25 січня 2022 рокуу справі № 761/16124/15-ц та у постановах Верховного Суду від 14 січня 2022 року у справі № 712/7740/18,
від 22 лютого 2022 року у справі № 757/20428/19, від 22 лютого 2022 року у справі № 757/63364/19, від 26 квітня 2022 року у справі № 539/4098/18,
від 08 червня 2022 року у справі № 757/61769/19-ц, від 22 червня 2022 рокуу справі № 219/6058/18, від 28 листопада 2022 року у справі № 202/5076/19,
від 31 травня 2023 року у справі № 757/42452/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про розірвання договорів банківського вкладу, не врахувавши, що відповідач своїх зобов`язань за указаними договорами не виконав. Позивач вважає, що договори є чинними, оскільки їх дія припиняється з виплатою клієнту всієї суми вкладу разом з процентами. Крім того, чинність договірних зобов`язань між сторонами підтверджується відмовою банку прийняти його заяву про повернення вкладів від 15 листопада 2021 року, подану засобами поштового зв`язку, що зі слів відповідача перешкоджає ідентифікації особи. Заява від 02 квітня 2015 року була подана також засобами поштового зв`язку. Водночас, відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, датою дострокового розірвання депозиту з ініціативи клієнта є день отримання клієнтом письмової згоди банку.
28. Враховуючи неправильно визначений судом апеляційної інстанції строк чинності спірних договорів банківського вкладу, наявні підстави для стягнення на його користь нарахованих процентів на суми вкладів та пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", яка повинна нараховуватися з моменту звернення клієнта із заявою про видачу коштів до їх фактичної видачі.
29. Зосереджує увагу на відмінності обставин справи, що переглядається у касаційному порядку, від обставин справи у наведених апеляційним судом постановах Верховного Суду, у яких викладено правовий висновок щодо неможливості нарахування пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема відсутності факту розірвання договорів банківського вкладу. Звернення до банку із заявою про розірвання депозитного договору або про видачу коштів не припиняє споживчих правовідносин. Водночас, акцентує увагу на необхідності стягнення пені у національній валюті України - гривні.
30. 22 листопада 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у частині задоволення позову рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про повну відмову у задоволенні позову.
31. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами
норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши,
що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 06 жовтня 2021 рокуу справі № 263/11275/18, від 27 квітня 2022 рокуу справі № 321/1260/19, від 01 червня 2022 року у справі № 904/1721/20, від 28 вересня 2022 рокуу справі № 530/1995/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
32. Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували факт відступлення ПАТ КБ "ПриватБанк" своїх зобов`язань на користь ТОВ "ФК "Фінілон", у зв`язку з чим
АТ КБ "ПриватБанк" не є боржником у спірних правовідносинах, а тому і належним відповідачем у справі.
33. Посилається на відсутність правових підстав для висновку про нікчемність договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, а також відсутність позовних вимог щодо визнання його недійсним.
34. Зосереджує увагу на тому, що відповідно до статті 205 ЦК України волевиявлення учасника правочину може виражатися: в певних діях; мовчанні; усній формі; письмовій (електронній) формі. Мовчанням слід вважати вираженням волі сторони правочину, коли воно при конкретній ситуації може бути підданим оцінці як прояв волі, направленої на вчинення правочину.
35. Згода кредитора не має значення при укладенні угоди між боржниками (первісним та новим), а є однією з умов дійсності договору переведення боргу у відношенні лише одного з його наслідків (заміни боржника), але не є необхідним елементом самого договору про переведення боргу та не може впливати на його недійсність в цілому.
36. Крім того, згода кредитора у тому числі, яка надана/отримана шляхом вираження її через конклюдентні дії такого кредитора, до яких відноситься також і "мовчазна згода", надана після укладення та виконання сторонами договору про переведення боргу - свідчить про досягнення ефекту переведення боргу і перебування кредитора у зобов`язальному правовідношенні з новим боржником.
37. Розміщення банком повідомлення від 15 лютого 2015 року на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" у відповідному розділі Умов та Правил з встановленням строку для подання (надсилання) письмових заперечень (висловлення незгоди) щодо переведення боргу на ТОВ "ФК "Фінілон" вважає цілком правомірною юридичною дією щодо отримання згоди кредиторів на заміну боржника у зобов`язаннях.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
38. Ухвалами Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/66248/21 за касаційними скаргами
ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
39. 14 грудня 2023 року матеріали цивільної справи № 757/66248/21-ц надійшли на адресу Верховного Суду.
40. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
41. 05 грудня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат
Дугінов Д. А., через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
42. На обґрунтування доводів відзиву зазначає, що він не надав згоди на передання зобов`язань від АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "ФК "Фінілон", з умовами пунктів 1.1.8.58 та 1.1.7.59 Умов та правил надання банківських послуг, в редакції від 01 червня 2014 року, про які повідомляє банк, його не ознайомлювали, такі умови не містять його підпису, а тому не можуть вважатися складовими депозитних договорів. Посилається на нікчемність договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" без згоди вкладника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
43. 07 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено депозитний договір № SAMDN01000710774508 (вклад "Депозит VIP"), на виконання умов якого відкрито рахунок № НОМЕР_1 та внесено на нього 15 000, 00 дол. США.
44. Згідно з пунктом 1 договору від 07 червня 2010 року клієнт передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 100 000,00 дол. США, строком на 12 місяців, до 07 листопада 2011 року включно. Для внесення суми вкладу банк відкриває клієнту особовий рахунок № НОМЕР_3 . Процентна ставка по вкладу складає 11 % річних. Період нарахування процентів по вкладу - 1 місяць (таблиця 1 до договору).
45. Пунктом 2 договору від 07 червня 2010 року передбачено, що нарахування процентів за вкладом починається з першого робочого дня, наступного за днем надходження грошових коштів у банк, і здійснюється за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів у році за ставкою, зазначеною у таблиці 1.
46. Пунктом 7 договору від 07 червня 2010 року визначено, що у разі, якщо після закінчення терміну вкладу, клієнт не заявить банку про відмову від продовження терміну, вклад вважається автоматично продовженим ще на один термін, вказаний в таблиці 1. Термін вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому обчислення нового терміну вкладу та нового мінімального терміну вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього терміну вкладу.
47. При продовженні терміну вкладу розрахунок відсотків на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в банку для депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього терміну складу, без укладення додаткових угод до даного договору. Проценти за наступний термін вкладу нараховуються на суму вкладу, з врахуванням вкладень, передбачених пунктами 2 та 3 договору.
48. Пунктом 11 договору від 07 червня 2010 року передбачено, що сторони мають право достроково розірвати цей договір відповідно до діючого законодавства, повідомивши про це іншу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. При поверненні вкладу з ініціативи клієнта до обрахування мінімального терміну вкладу з дати початку продовження терміну вкладу, клієнту повертається сума вкладу і виплачуються проценти, нараховані за ставкою вкладу "на вимогу", за фактичний строк користування вкладом. Сума нарахованих процентів за вкладу цілу кількість термінів вкладу, що пройшли з моменту оформлення договору, виплачується в повному обсязі.
49. 30 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено депозитний договір № SAMDN25000738133149 (вклад "Стандарт на
12 міс."). На виконання зазначеного вище договору було відкрито рахунок
№ НОМЕР_2, на який внесено 15 000, 00 євро.
50. Відповідно до пункту 8 договору від 30 вересня 2013 року проценти під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу за процентною ставкою для вкладів такої ж назви та строку, діючих у банку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладення додаткових угод до договору.
51. Пунктом 11 договору від 30 вересня 2013 року передбачено, що якщо клієнт вимагає розірвати договір, а 6 місяців з дати його оформлення не пройшло, йому повертається сума вкладу. За неповні 6 місяців проценти виплачуються за ставкою вкладу "на вимогу" (з урахуванням пункту 8 договору) за фактичну кількість днів, які пройшли з дати оформлення вкладу чи продовження його строку до дня розірвання договору.
52. Якщо клієнт вимагає достроково розірвати договір, а строк вкладу вже був продовжений один або декілька разів, проценти за кожен повний строк вкладу виплачуються в повному обсязі. Проценти за останній строк вкладу, який на момент розірвання договору ще не закінчився, нараховуються за умовами, зазначеними в пункті 11 цього договору (пункт 13 договору від 30 вересня