ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 498/854/20
провадження № 61-11505св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний нотаріус Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Шавша Галини Миколаївни;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року у складі судді Чернецької Н. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державний нотаріус Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Шавша Г. М. (далі - державний нотаріус Шавша Г. М.), про визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Чапаєвська сільська рада.
На день смерті його матір була зареєстрована разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Проживаючи разом із матір`ю та будучи зареєстрованим з нею він фактично прийняв спадщину, але не звертався за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Також на день смерті матері він мав інвалідність 2 групи.
У 2019 році він дізнався про існування зазначеної земельної ділянки та звернувся до нотаріуса для оформлення права на спадщину, однак отримав відмову, оскільки свідоцтво про право на спадщину на все спадкове майно отримала ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 2-1551, на земельну ділянку площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, видане ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,
- визнати факт прийняття ним спадщини після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 07 вересня 2015 року державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, реєстровий номер 2-1551, а саме в частині права на 1/2 частку земельної ділянки площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суди виходили з того, що ОСОБА_1 не подавав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину.
Крім того, суди звернули увагу на те, що рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 грудня 2011 року у справі № 2-645/2011 було визначено ОСОБА_2 додатковий строк терміном 6 місяців для подання до Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак ОСОБА_3 не був залучений до участі в зазначеній справі, а в заяві про прийняття спадщини від 06 червня 2012 року № 407 ОСОБА_2 вказала, що інших спадкоємців після смерті її матері ОСОБА_3 немає.
За таких обставин видачею відповідачу ОСОБА_2 07 вересня 2015 року свідоцтва на право на всю спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 були порушені права ОСОБА_1 на належну йому частку земельної ділянки, успадкованої від матері, а відтак, вказане свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню частково недійсним.
Оскільки ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадкування, то підлягають задоволенню й вимоги позивача про визнання за ним права власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Костинчук В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 752/8119/17 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Великомихайлівського районного суду Одеської області.
20 жовтня 2023 року справа № 498/854/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року справу призначено до розгляду упорядку спрощеного позовного провадження без повідомленняучасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Костинчука В. В. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Тому реєстрація місця проживання спадкодавця у квартирі позивача сама по собі не є беззаперечним доказом прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач обрав неправильний спосіб захисту, оскільки для вирішення питання наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця, однак ОСОБА_1 не підтвердив, що проживав разом з матір`ю та прийняв спадщину.
Також суди не дали належну правову оцінку доводам і зібраним у справі доказам, якими підтверджується факт постійного проживання ОСОБА_3 до дня смерті разом із ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_2, та не проживала разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені в касаційній скарзі правові висновки суду касаційної інстанцій не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, так як їх зроблено за інших фактичних обставин, які не є подібними до обставин цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Чапаєвська сільська рада (т.1 а.с.43).
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 грудня 2011 року у справі № 2-645/2011 було визначено ОСОБА_2 додатковий строк терміном 6 місяців для подання до Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За змістом цього рішення ОСОБА_2 зазначила про те, що інших спадкоємців немає (т.1 а.с.39).
06 червня 2012 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 259/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . В заяві ОСОБА_2 вказала, що інших спадкоємців немає, померла ОСОБА_3 до дня смерті мешкала в селі Великозименове Великомихайлівського району Одеської області, а зареєстрована в місті Одесі (т.1 а.с.34-44).
Згідно з наявною у спадковій справі № 259/2012 довідкою Великозименівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області від 24 лютого 2012 року № 34 ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована до дня смерті в будинку АДРЕСА_3, у вказаному будинку крім ОСОБА_3 по день її смерті постійно проживала її дочка ОСОБА_2 (т.1 а.с.37).
07вересня 2015 рокудержавним нотаріусом Шавша Г.М. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 10,05 га, кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області (т.1 а.с.44).
Постановою державного нотаріуса Шавша Г.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належить ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 (підстава: за заявою дочки померлої ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 вересня 2015 року, реєстровий №2-1551 на земельну ділянку) (т.1 а.с.8).
Згідно з довідкою ОСББ "Героїв Оборони 94" від 06 листопада 2019 року № 38 ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19 березня 1999 року по день смерті (знята з реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (т.1 а.с.7).
ОСОБА_1 зареєстрований з 08 травня 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.4).
ОСОБА_2 з 18 березня 1987 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с.9, 35, 40-41).
Згідно з довідками Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області від 02 березня 2021 року № 347, №348, наданими ОСОБА_2 разом з відзивом на позовну заяву, з 03 серпня 1996 року по 13 березня 2019 року вона постійно проживала без реєстрації в АДРЕСА_5, а ОСОБА_3 проживала разом з нею за вказаною адресою з 15 червня 2002 року по 22 січня 2010 року (т.1 а.с.65, 66).
За даними адресно-довідкової картотеки Великомихайлівського районного сектору Головного управління державної міграційної служби в Одеській області ОСОБА_3, 1927 року народження, не значиться (т.1 а.с.82).
Згідно здовідками старости Великозименівського старостинського округу від 19 квітня 2021 року № 53, від 18 травня 2021 року № 68 ОСОБА_3 за даними відомостей попогосподарської книги від 1991 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не була зареєстрована на території Великозименівського старостинського округу Великомихайлівського району Одеської області (т.1 а.с.102).
За довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11 травня 2021 року ОСОБА_3, 1927 року народження, як отримувач пенсії по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (територіально в Іванівському районі Одеської області) та отримувала пенсію за віком (пенсія нараховувалась через поштове відділення зв`язку №67211 Одеської дирекції АТ "Укрпошта" за адресою: Одеська область, Іванівський район, село Знам`янка, вулиця Генерала Плієва, будинок № 32 ) (т.1 а.с.116).
Тобто судами встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в місті Одесі з 1991 року, ОСОБА_2 - з 1987 року, а ОСОБА_3 мала зареєстроване місце проживання в місті Одесі у житлі сина ОСОБА_1 з 1999 року по день смерті у 2010 році.
Сторони не заперечували, що спадкодавець ОСОБА_3 з 1999 року по день смерті мала зареєстроване місце проживання в місті Одесі в житлі сина ОСОБА_1 . Однак спірним є питання щодо фактичного постійного місця проживання спадкодавця ОСОБА_3 на день смерті, так як кожен зі сторін вказує, що матір проживала періодично і в місті Одесі, і в селі Знам`янка.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.