ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 183/133/16
провадження № 61-15250св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Городецького Д. І. від 07 лютого
2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Барильської А. П., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І., від21 вересня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", про стягнення банківських вкладів та процентів за договором.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 27 березня 2012 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір
№ SAMDN25000724602389 про банківський строковий валютний вклад (депозит) у національній валюті, який складається з заяви про оформлення вкладу "Мультивалютний, 12 місяців" від 27 березня 2012 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами зазначеного договору він передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. Процентна ставка на дату внесення вкладу складала 16,00 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснювалося в кінці строку вкладу. Договір був укладений на строк з 27 березня 2012 року по 27 березня 2013 року. Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, клієнт не заявить банку про відмову у продовженні строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк.
3. Посилався на те, що строк дії договору був продовжений до 27 березня 2015 року, після чого він звертався до ПАТ КБ "ПриватБанк" з вимогою про повернення вкладу та процентів згідно з договором, однак йому було відмовлено з причини окупації АР Крим та м. Севастополя.
4. Зауважував, що відповідно до виписки з рахунку від 25 червня 2014 року за № 10208672, станом на 25 червня 2014 року на його депозитному рахунку знаходилися грошові кошти у розмірі 11 800,64 грн.
5. Крім того, 07 березня 2013 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір № SAMDN25000733650942 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті, який складається із заяви про оформлення вкладу "Стандарт на 12 місяців" від 07 березня 2013 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього договору він передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 178 600,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 18,00 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір було укладено на строк з 07 березня
2013 року по 07 березня 2014 року. Відповідно до умов договору, якщо по закінченню строку вкладу, клієнт не заявить банку про відмову у продовженні строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином, строк дії зазначеного договору був продовжений до 07 березня 2015 року, після чого він звертався до ПАТ КБ "ПриватБанк" про повернення вкладу та процентів згідно з договором. Однак, йому було відмовлено з причини окупації АР Крим та м. Севастополя.
6. Відповідно до виписки з рахунку від 25 червня 2014 року за № 10208672, станом на 25 червня 2014 року на його депозитному рахунку знаходилися грошові кошти у розмірі 178 600,00 грн.
7. Посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення депозитних вкладів, однак працівники банку зазначали, що всі банки на території АР Крим закриті, і банк не має жодного відношення до відокремленого структурного підрозділу Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", де укладалися договори.
8. 03 липня 2015 року він звернувся до банку із заявою про видачу йому грошових коштів разом з повним розрахунком процентів за весь період.
АТ КБ "ПриватБанк" в своїй відповіді від 11 липня 2015 року відмовилося виконувати договірні зобов`язання з посиланням на постанову Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 про вимушене припинення своєї діяльності на території АР Крим та м. Севастополь.
9. Крім того, 15 жовтня 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрило на його ім`я рахунок та видало пенсійну картку № НОМЕР_4, де станом на 30 квітня 2014 року знаходилися грошові кошти у розмірі 28 717,72 грн. Однак зазначена картка на час звернення до суду з невідомих причин заблокована і він не може отримати нараховану йому пенсію. Наведене свідчить про безпідставне користування відповідачем коштами, що належать йому.
10. З огляду на наведене та враховуючи уточнення позовних вимог,
ОСОБА_1 просив суд:
- розірвати договір № SAMDN25000724602389 від 27 березня 2012 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" про банківський строковий вклад, та стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором у розмірі
190 430,96 грн, з яких: сума основного боргу - 10 000,00 грн; проценти -
3 227,67 грн; 3 % річних - 2 907,19 грн; інфляційні втрати - 14 951,45 грн та
3 % згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" - 162 251,84 грн;
- розірвати договір № SAMDN25000733650942 від 07 березня 2013 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" про банківський строковий вклад, та стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором у розмірі
3 673 745,59 грн, з яких: сума основного боргу - 178 600,00 грн; проценти -
64 912,54 грн; 3 % річних - 53 519,39 грн; інфляційні втрати - 278 903,10 грн та
3 % згідно частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" - 3 097 810,56 грн;
- стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на його користь грошові кошти за рахунком № НОМЕР_5 (пенсійна картка), відкритим 15 жовтня
2013 року, в розмірі 2 823 079,96 грн, з яких: сума основного боргу -
28 717,72 грн; проценти на рівні облікової ставки НБУ за користування чужими коштами згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України - 36 786,22 грн;
3 % річних - 7 331,28 грн; інфляційні втрати - 74 327,59 грн та 3 % згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" -
2 675 917,15 грн.
11. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон".
Стислий виклад позиції відповідача
12. АТ КБ "ПриватБанк" заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених ним позовних вимог. Зазначало, що наразі в АТ КБ "ПриватБанк" доступ до первинних документів клієнтів Кримського РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" є обмеженим у зв`язку з окупацією АР Крим. Посилалося на те, що 03 липня
2015 року ОСОБА_1 вже звертався до банку із заявою про повернення грошових коштів, а тому депозитні договори припинили свою дію. При нарахуванні процентів повинен застосовуватися не розмір процентів, зазначений у цьому депозитному договорі, а розмір процентів для вкладів типу "На вимогу" за ставкою 1,00 % річних та типу "До запитання" за ставкою 0,01 % річних відповідно.
13. Стосовно вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відповідач просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні вимог, які виходять за межі трирічного строку позовної давності.
14. До вимог про стягнення пені просив застосувати річний строк позовної давності. Зазначав про те, що у позивача не виникло право на нарахування пені, у той же час просив зменшити її розмір на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.
15. Додатково відповідач посилався на зміну первісного боржника за зобов`язанням ПАТ КБ "ПриватБанк" на нового боржника - ТОВ "ФК "Фінілон" на підставі договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року. Згода від вкладників ПАТ КБ "ПриватБанк", зокрема і від ОСОБА_1, вважається отриманою за принципом мовчазної згоди. Вкладники банку надали таку згоду, якщо вони були ознайомлені з відповідним оголошенням про передачу їх коштів іншій особі, розміщеним на офіційному сайті банку. Ураховуючи наведене, вважав, що вклад повинно повертати саме ТОВ "ФК "Фінілон".
Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції
16. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договорів банківського вкладу № SAMDN25000724602389 від 27 березня 2012 року та № SAMDN25000733650942 від 07 березня 2013 року залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
17. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
18. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти
за договором банківського вкладу № SAMDN25000726602389 від 27 березня
2012 року в розмірі 44 478,81 грн, з яких: сума основного боргу - 10 000,00 грн, відсотки - 3 227,67 грн, пеня у розмірі трьох відсотків - 13 227,67 грн, а також за період з 06 липня 2015 року до 31 жовтня 2022 року 3% річних - 2 906,10 грн, інфляційні втрати - 15 117,37 грн.
19. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № SAMDN25000733650942 від 07 березня
2013 року в розмірі 815 992,33 грн, з яких: сума основного боргу -
178 000,00 грн, відсотки - 64 670,08 грн, пеня у розмірі трьох відсотків -
242 670,08 грн, а також 3% річних - 53 314,28 грн, інфляційні втрати -
277 337,89 грн.
20. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського рахунку № НОМЕР_5 (пенсійна картка для виплат Gold) від 15 жовтня 2013 року в розмірі 174 434,24 грн, з яких: сума основного боргу - 28 717,72 грн, відсотки на рівні облікової ставки НБУ за період з 30 квітня 2014 року до 31 жовтня 2022 року - 36 786,20 грн, пеня у розмірі трьох відсотків - 28 717,72 грн, а також за період з 30 квітня 2014 року до 31 жовтня 2022 року 3% річних - 7 328,92 грн, інфляційні втрати - 72 883,68 грн.
21. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
23. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поданими сторонами докази підтверджується факт укладення між сторонами договорів банківського вкладу та банківського рахунку, внесення позивачем на виконання їх умов грошових коштів та невиконання відповідачем свого обов`язку з повернення суми депозитів, нарахованих процентів, а також видачі грошових коштів з поточного рахунку, чим позбавлено позивача права користуватись належним йому майном. У зв`язку з цим наявні підстави для стягнення суми вкладів за договорами банківського вкладу, процентів, 3 % річних, а також інфляційних втрат за грошовими зобов`язаннями, визначеними у гривні. Припинення діяльності відділення банку на території АР Крим не має наслідком припинення договірних відносин між сторонами та не знімає з банку відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором. Договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" без письмової згоди позивача, є нікчемним.
24. Заявлену до стягнення пеню, нараховану на підставі положень частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", судом першої інстанції зменшено до суми утримуваних банком коштів на підставі положень частини третьої статті 551 ЦК України. Вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційного збільшення боргу відповідно до приписів статті 625 ЦК України за період з 06 липня 2015 року по 31 жовтня 2022 року суд вважав такими, що заявлені позивачем в межах строку позовної давності.
25. Розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача за результатами розгляду справи, визначений судом першої інстанції в сумі 15 077,52 грн з урахуванням складності справи, кількості судових засідань, кількості та змісту поданих представником позивача процесуальних документів, а також вимог співмірності і розумності.
Основний зміст та мотиви судового рішення судів апеляційної інстанції
26. Постановою Дніпровського апеляційного суду від21 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 лютого 2023 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що факт укладення договорів банківського вкладу і банківського рахунку, а також невиконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами. Укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ТОВ "ФК "Фінілон" договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, без письмової згоди самого вкладника ОСОБА_1, який є стороною письмових договорів банківського вкладу, є нікчемним в силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 ЦК України. Проценти за договорами нараховані згідно з положеннями законодавства, умовами договорів та з урахуванням дати їх розірвання на підставі поданої позивачем заяви. Штрафні санкції нараховані відповідно до положень статей 611, 625 ЦК України та з урахуванням судової практики.
28. Крім того, зазначено, що надані позивачем докази підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, розмір яких є обґрунтованим.
Узагальнені доводи касаційної скарги
29. 23 жовтня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від21 вересня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
30. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 рокуу справі № 523/9076/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 08 листопада 2019 року у справі
№ 127/15672/16-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 та у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 470/493/17,
від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20,
від 08 грудня 2021 року у справі № 757/26746/17-ц, від 21 грудня 2021 року у справі № 369/7118/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 757/38605/19,
від 27 квітня 2022 року у справі № 321/1260/19, від 01 червня 2022 року у справі №904/1721/20, від 17 серпня 2022 року у справі № 757/52893/19-ц,
від 28 вересня 2022 року у справі № 530/1995/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували факт відступлення ПАТ КБ "ПриватБанк" своїх зобов`язань на користь ТОВ "ФК "Фінілон". Заявник вважає, що з огляду на відсутність будь-яких письмових заперечень від позивача щодо переведення богу за спірними договорами, його було здійснено зі згоди ОСОБА_1 . Вважає, що АТ КБ "ПриватБанк" не є боржником у спірних правовідносинах, а тому і не є належним відповідачем у справі.
32. Також банк вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про нікчемність договору про переведення боргу, посилаючись на правові висновки Верховного Суду про те, що відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками, а свідчить про те, що такий договір не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу.
33. Зосереджує увагу на тому, що відповідно до статті 205 ЦК України волевиявлення учасника правочину може виражатися: в певних діях; мовчанні; усній формі; письмовій (електронній) формі. Мовчанням слід вважати вираженням волі сторони правочину, коли воно при конкретній ситуації може бути підданим оцінці як прояв волі, направленої на вчинення правочину.
34. Згода кредитора не має правовстановлюючого значення при укладенні договору між боржниками (первісним та новим), а є однією з умов дійсності договору переведення боргу у відношенні лише одного з його наслідків (заміни боржника), але не є необхідним елементом самого договору про переведення боргу та не може впливати на його недійсність в цілому.
35. Крім того, згода кредитора у тому числі, яка надана/отримана шляхом вираження її через конклюдентні дії такого кредитора, до яких відноситься також і мовчазна згода, надана після укладення та виконання сторонами договору про переведення боргу - свідчить про досягнення ефекту переведення боргу і перебування кредитора у зобов`язальному правовідношенні з новим боржником.
36. Акцентує увагу на тому, що лише учасник процесу має право заявляти про недійсність договору, посилаючись на порушення безпосередньо його прав та інтересів таким правочином.
37. Дійсність договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року підтверджується також постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 904/1721/20 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "ФК "Фінілон" про внесення змін до такого договору у зв`язку з істотною зміною обставин.
38. У зв`язку з відсутністю у АТ КБ "ПриватБанк" з 17 листопада 2014 року зобов`язань за спірними договором, вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно стягнуто з банку суму процентів, 3 % річних, інфляційних нарахувань та пені.
39. Додатково зауважує про порушення порядку нарахування процентів за договором банківського рахунка - з урахуванням облікової ставки НБУ, та, як наслідок, нарахування 3 % річних, інфляційних нарахувань на суму боргу, розраховану судом з неправильно визначеною сумою процентів.
40. Крім того, посилається на неправильно визначений період нарахування штрафних санкцій за договором банківського рахунка, з огляду на те, що із заявою про повернення коштів позивач звернувся до банку 03 липня 2015 року.
41. Зауважує про порушення порядку обчислення 3 % річних, з огляду на відсутність підстав для нарахування такої штрафної санкції на суму невиплачених процентів.
42. Вважає, що строк позовної давності позивачем пропущено, оскільки останній неодноразово уточнював позовні вимоги, а остаточні позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних стосуються періоду по 19 жовтня 2020 року. Відтак, вважає, що 3 % річних можуть бути стягнуті лише за період з 19 жовтня
2017 року по 19 жовтня 2020 року.
43. Інфляційні нарахування за договором банківського рахунка стягнуті судом у більшому розмірі, ніж заявлено ОСОБА_1 у позовних вимогах, крім того, такі вимоги заявлені позивачем станом на 31 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
44. В частині нарахування пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Законом України "Про захист прав споживачів", посилається на безпідставність її стягнення після розірвання договорів банківського вкладу (06 липня
2015 року) та відсутності підстав для її застосування до правовідносин, що випливають з договору банківського рахунка. Вважає, що відповідальність щодо неналежного виконання зобов`язань за договором банківського рахунка визначена положеннями статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
45. Судові витрати на професійну правничу допомогу вважає необґрунтованими, а суму судового збору такою, що стягнута судом без урахування принципу пропорційності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
46. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 183/133/16, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
47. 28 листопада 2023 року матеріали цивільної справи № 183/133/16 надійшли на адресу Верховного Суду.
48. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року задоволено частково заяву АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року до закінчення касаційного провадження. Зупинено виконання рішенняНовомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження.
49. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
50. 27 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір № SAMDN25000724602389 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті, який складається з заяви про оформлення вкладу "Мультивалютний, 12 місяців" від 27 березня 2012 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів Банку. За умовами договору позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. Процентна ставка на дату внесення вкладу складала 16,00 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснювалося в кінці строку вкладу. Договір був укладений на строк з 27 березня 2012 року по 27 березня 2013 року. Якщо по закінченню строку вкладу клієнт не заявить банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.
51. На підтвердження факту укладення депозитного договору позивачем надано копію договору, довідку про стан рахунків № 10208672 від 14 червня 2014 року, виписку за рахунком № НОМЕР_1 від 25 червня 2014 року.
52. Факт внесення ОСОБА_1 грошових коштів за вказаним депозитним договором підтверджується оригіналом квитанції № 30
від 27 березня 2012 року на суму 10 000,00 грн, зміст якої було встановлено висновком експерта № 984-19 від 19 квітня 2019 року. Крім того, згідно з витягом з електронного додатку "Приложение 1 (Реестр Кредиторов) к договору перевода долга от 17.11.2014 г.", в якому вказано ОСОБА_1, як кредитора, депозитний рахунок № НОМЕР_1 та суму грошових коштів, в тому числі процентів, що підлягають сплаті за договором
№ SAMDN25000724602389, зазначено 1 800,64 грн та 10 054,79 грн.
53. Довідка про стан рахунків та виписка за рахунком була надана позивачу Кримським регіональним відділенням ПАТ КБ "ПриватБанк" після припинення діяльності відокремлених підрозділів філії "Кримське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк", що свідчить про доведеність факту укладення договору та внесення коштів за вказаним договором між ОСОБА_1 та
ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк".
54. 07 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір №SAMDN25000733650942 про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті, який складається із заяви про оформлення вкладу "Стандарт на 12 місяців" від 07 березня 2013 року, Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього договору позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок
№ НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 178 600,00 грн. Процентна ставка на день внесення вкладу складала 18,00 % річних, нарахування процентів та їх виплата здійснюється за кожний календарний день. Договір був укладений на строк з 07 березня 2013 року по 07 березня 2014 року. Якщо по закінченню строку вкладу клієнт не заявить банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.
55. На підтвердження факту укладення депозитного договору позивачем надано копію договору, довідку про стан рахунків №10208672 від 14 червня
2014 року, виписку за рахунком № НОМЕР_3 від 25 червня 2014 року.
56. У витязі з електронного додатку "Приложение 1 (Реестр Кредиторов) к договору перевода долга от 17.11.2014 г." вказано ОСОБА_1 як кредитора, зазначено депозитний рахунок № НОМЕР_3 та суму грошових коштів, в тому числі процентів, що підлягають сплаті за договором №SAMDN25000733650942, - 181 535,89 грн.
57. Довідка про стан рахунків та виписка за рахунком була надана позивачу Кримським регіональним відділенням ПАТ КБ "ПриватБанк" після припинення діяльності відокремлених підрозділів філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", що свідчить про доведеність факту укладення договору та внесення коштів за вказаним договором.
58. 17 листопада 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" укладено договір про переведення боргу, в додатку до якого міститься вся інформація щодо сум депозитів та відсотків, які підлягають сплаті вкладнику ОСОБА_1 .
59. 03 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про повернення коштів за вказаними депозитними вкладами, однак
АТ КБ "ПриватБанк" не здійснено виплату коштів за депозитними договорами, укладеним з позивачем.
Позиція Верховного Суду
60. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
61. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
62. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
63. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
64. Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
65. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
66. Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору.
67. Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
68. Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
69. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 ЦК України).
70. Згідно з частинами першою та другою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
71. Згідно з частинами першою, другою статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
72. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
73. Положенням частин першої, третьої статті 1068 ЦК України, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
74. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідної розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
75. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (статті 1173 ЦК України).