ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ступак О. В., Банаська О. О., Кишакевича Л. Ю., Мазура М. В., Пількова К. М., Уркевича В. Ю.
у справі № 560/17953/21
(провадження № 11-150апп23)
1. 18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Смілянця Е. С., Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О.
2. Велика Палата Верховного Суду у цій справі ухвалила постанову про часткове задоволення скарги Міністерства оборони України, скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року та зміну рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції своєї постанови, в іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року залишила без змін.
3. З мотивами судового рішення та результатами вирішення цієї справи не погоджуємось, а тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) висловлюємо свою окрему думку з таких міркувань.
Рух справи в судах
4. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом засідання від 22 липня 2021 року № 116, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги (далі - рішення № 116);
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити їй, ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю члена її сім`ї - ОСОБА_3 .
5. На обґрунтування позову зазначала, що спільно проживала з ОСОБА_3
у фактичних шлюбних відносинах як чоловік і жінка. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. У витязі з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03 грудня 2020 року № 853 встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_3, пов`язані із захистом Батьківщини.
6. У зв`язку із цим позивачка звернулася до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги як члену сім`ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Однак отримала відмову, яку вважала протиправною та оскаржила її до суду адміністративної юрисдикції.
7. ОСОБА_1 стверджувала про достатність доказів, які доводять факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з померлим військовослужбовцем. На підтвердження цієї обставини вона надала докази спільного проживання разом з ОСОБА_3 як чоловіка та жінки з 2005 року.
8. Рішенням від 05 травня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3, зокрема ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на його утриманні. ОСОБА_1 не довела, що вона є членом сім`ї загиблого ОСОБА_3 або його утриманцем, тому суд першої інстанції виснував, що на неї не поширюється дія статті 161 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
(далі - Закон № 2011-XII) і в неї немає права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
9. Постановою від 06 жовтня 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив.
10. Визнав протиправним та скасував рішення від 22 липня 2021 року № 116 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
11. Зобов`язав Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку зі смертю члена її сім`ї - ОСОБА_3 .
12. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивачка довела факт спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю, оскільки в матеріалах справи наявні докази їх спільного проживання у незареєстрованому шлюбі як чоловіка та жінки з 2005 року, а тому на позивачку поширюється дія статті 161 Закону № 2011-ХІІ та у неї є право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
13. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року залишити в силі.
14. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка відносить себе до члена сім`ї померлого ОСОБА_3, однак належних доказів на підтвердження цього факту не пред`явила.
15. Вказувало, що статтями 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено право фізичної особи подати до суду за місцем проживання заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, однак позивачка цим правом не скористалась, одразу пред`явивши позов до Міністерства оборони України, у якому не заявила вимоги про встановлення факту віднесення її до членів сім`ї загиблого військовослужбовця. Справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
16. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2023 року передав справу № 560/17953/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України для відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, відповідно до якого вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем, який загинув (помер) під час участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постанова Великої Палати Верховного Суду (основні мотиви)
17. Постановою від 18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу Міністерства оборони Українизадовольнила частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року скасувала, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року змінила шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а в іншій частині це рішення залишила без змін.
18. Постанова обґрунтована тим, що оспорюване рішення відповідача щодо відмови позивачці в призначенні їй одноразової грошової допомоги мотивоване відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця (не надано рішення суду, яким встановлено факт, що має юридичне значення, тобто факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та/або відповідного посвідчення "члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби").
19. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що на момент прийняття оспорюваного рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з ненаданням документів, передбачених для виплати одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України діяла у межах повноважень та відповідно до вимог Закону № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
20. Також Велика Палата Верховного Суду врахувала, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір упорядку адміністративного судочинства, досліджували докази, на підставі яких позивачка доводила факт проживання однією сім`єю з померлим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, та надали оцінку рішенню відповідача з урахуванням цих доказів.
21. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
22. Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку немає. Тобто в разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.
23. Водночас перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України та не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
24. Тож чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
25. В одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги належать до компетенції судів різних юрисдикцій.
26. З наведених підстав Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), зазначивши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
27.Отже, у цій справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала два питання: щодо юрисдикції спору та щодо правильності вирішення спору по суті судами попередніх інстанцій.
28.Не погоджуємося з висновками Великої Палати Верховного Суду як у частині висновків з питання юрисдикції, так і з результатом вирішення спору по суті.
Щодо юридичних фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження в судах цивільної юрисдикції
29.Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
30.Згідно із частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
31. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
32. Отже, в порядку окремого провадження цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право.
33. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. В останньому випадку між цими особами виникає спір про право.
34. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
35. Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції цивільного суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;