ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1014/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 (головуючий - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хенкель Фрешенет Україна"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати прийняти майно цілісного майнового комплексу з оренди шляхом підписання акту повернення з оренди цілісного майнового комплексу
(за участю представника відповідача - Павленко А.В.)
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хенкель Фрешенет Україна" (далі - ТОВ "Хенкель Фрешенет Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Фонд, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання прийняти майно цілісного майнового комплексу з оренди шляхом підписання акту повернення з оренди.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 29.08.2022 позов задовольнив частково. Зобов`язав Фонд прийняти майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Київський завод шампанських вин" з оренди шляхом підписання акту повернення з оренди цілісного майнового комплексу від 02.11.2021 з додатками. У іншій частині позову відмовив.
3. Додатковим рішенням від 30.11.2022 Господарський суд міста Києва стягнув з відповідача на користь позивача 31 800 грн судових витрат.
4. Постановами від 12.07.2023 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 та додаткове рішення цього ж суду від 30.11.2022 залишив без змін.
5. 19.07.2023 ТОВ "Хенкель Фрешенет Україна" подало заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 21 220 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
6. Додатковою постановою від 04.10.2023 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву позивача, стягнув з відповідача на користь позивача 21 220 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
7. Суд апеляційної інстанції установив, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач (клієнт) надав укладений з адвокатом Задорожним Романом Олександровичем (адвокат) договір про надання правової допомоги від 03.06.2021 № 77 з додатковими угодами до нього (далі - Договір); копію актів прийому наданих юридичних послуг від 14.06.2023 № 5, від 12.07.2023 № 6; копії рахунків та платіжних інструкцій від 15.06.2023 №11207, від 14.07.2023 № 11324 про оплату отриманих послуг.
8. Відповідно до підписаних сторонами актів прийому наданих юридичних послуг від 14.06.2023 №5, від 12.07.2023 №6 розмір винагороди адвоката сукупно становить 21 220 грн та складається з:
- представництва інтересів клієнта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 10 500 грн (за три судових засідання);
- складення та направлення на адреси апеляційного господарського суду, відповідача та третьої особи відзиву на апеляційну скаргу - 10 720 грн (2 години, погодинна ставка - 5 360 грн).
9. Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат, суд, виходячи із критерію дійсності, необхідності, розумності розміру витрат на правову допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, її складність дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума правничої допомоги є документально підтвердженою та обгрунтованою, а тому підлягає стягненню в повному обсязі. Натомість відповідач не довів неспівмірності та необгрунтованості понесених позивачем витрат. Так, єдиний аргумент відповідача у заяві про зменшення витрат зводився до відсутності його бюджетного фінансування, що само по собі не може бути підставою для покладення судових витрат на позивача.
Касаційна скарга
10. Не погоджуючись із указаною додатковою постановою, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, провадження у справі закрити.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. Суд апеляційної інстанції порушив статті 126, 129, ГПК України, статтю 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) та не врахував висновки щодо їх застосування у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, додаткової ухвали Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 874/9/22 щодо вимог реальності, розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат. Так, апеляційний суд безпідставно проігнорував клопотання Фонду про зменшення судових витрат, не дослідив обставини неспівмірності заявлених витрат фактичним обставинам справи, дії сторони щодо врегулювання спору мирним шляхом.
12. Апеляційний суд порушив передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України процесуальний строк для ухвалення додаткового рішення.
Позиція Верховного Суду
13. Частиною 1 статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
15. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
16. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
17. При цьому розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
18. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
19. Разом із тим, господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
20. Частинами 2 - 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
22. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.