ПОСТАНОВА
(ДОДАТКОВА)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13251/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (далі - Фабрика, позивач) - Падох О.І. (адвокатка),
відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Студіопак технології", (далі - Товариство, відповідач-1, скаржник) - не з`явився,
відповідача-2 - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - Організація, відповідач-2) - не з`явився,
розглянувши заяву Фабрики
про покладення на Товариство судових витрат
у справі №910/13251/21
за позовом Фабрики
до 1) Товариства,
2) Організації
про визнання права на промислові зразки недійсними та зобов`язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
1. Фабрика звернулася до суду з позовом до Товариства та Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент) [ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 замінено відповідача-2 Укрпатент на його правонаступника - Організацію] про:
- визнання недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43312 повністю, які належать Товариству;
- визнання недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43313 повністю, які належать Товариству;
- визнання недійсними права на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43314 повністю, які належать Товариству;
- зобов`язання НОІВ внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "КРУГЛИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43312 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ - "Промислова власність";
- зобов`язання НОІВ внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ПОДВІЙНИЙ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43313 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ - "Промислова власність";
- зобов`язання НОІВ внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на зареєстрований промисловий зразок "КОНТЕЙНЕР З ФОЛЬГИ ДЛЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ "ПРЯМОКУТНИЙ" згідно із свідоцтвом України від 24.02.2020 №43314 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ - "Промислова власність".
2. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №910/13251/21 позовні вимоги задоволено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 у справі №910/13251/21 задоволено частково заяву Фабрики про відшкодування судових витрат; вирішено стягнути з Товариства з на користь Фабрики 70 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 30 000 грн витрат на проведення експертизи; в іншій частині заяви відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 апеляційні скарги Товариства залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 у справі №910/13251/21 - без змін.
5. У відзиві на касаційну скаргу Фабрикою вказано заяву про покладення на Товариство судових витрат у розмірі 40 000 грн.
6.Верховний Суд 06.02.2024 розглянув касаційну скаргу відповідача-1 за результатом якої ухвалено Постанову Верховного Суду від 06.02.2024 року, якою зокрема, касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито. З інших підстав касаційного оскарження касаційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/13251/21 заяву Фабрики про покладення на Товариство судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2024.
8. Розглянувши заяву Фабрики про покладення на Товариство судових витрат, зазначену у відзиві на касаційну скаргу, та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.
9. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
10. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
12. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
13. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
14. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
15. При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
16. Судом встановлено, що позивачем заява про покладення на відповідача-1 судових витрат у розмірі 40000 грн, викладена у відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду через підсистему "Електронний кабінет" 08.01.2024, тобто в межах строку для подання відзиву, який встановлено ухвалою Суду від 22.12.2023 у справі № 910/13251/21.
17. До відзиву Фабрикою на підтвердження розміру понесених судових витрат додано документи. Також у судовому засіданні зроблено заяву прор розподіл витрат на правничу допомогу.
18. З урахуванням наведеного Судом встановлено, що заяву про покладення судових витрат і докази, що підтверджують розмір таких витрат, позивач подав у порядку та в межах, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.
19. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
20. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
21. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
22. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
23. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
24. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
25. Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
26. Відповідно до приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон):