1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/3317/23

адміністративне провадження № К/990/35220/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №140/3317/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Волинській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (головуючий суддя: Лозовський О.А.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (головуючий суддя: Улицький В.З., судді: Матковська З.М., Кузьмич С.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - "ГУ НП у Волинській області"), в якому, з урахуванням заяви від 13 квітня 2023 року про збільшення позовних вимог, просив суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування в наказі від 5 березня 2021 року №66 о/с до вислуги років у календарному обчисленні вислугу років нараховану на пільгових умовах в обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в оперативних підрозділах органів внутрішніх справ та Національній поліції України за період з 21 червня 1999 року до 27 листопада 2011 року, та один місяць за три місяця час участі в антитерористичній операції з 1 вересня 2016 року до 30 вересня 2016 року та 4 жовтня 2016 року до 3 листопада 2016 року;

зобов`язати внести зміни до наказу від 5 березня 2021 року №66 о/с, зарахувавши до вислуги років в календарному обчисленні вислугу років нараховану на пільгових умовах в обчисленні за час проходження служби в оперативних підрозділах органів внутрішніх справ та Національній поліції один місяць служби за півтора місяця за період з 21 червня 1999 року до 27 листопада 2011 року, та один місяць за три місяця час участі в антитерористичній операції з 1 вересня 2016 року до 30 вересня 2016 року та 4 жовтня 2016 року до 3 листопада 2016 року;

визнати протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не нарахування одноразової грошової допомоги в розмірі 50% від грошового забезпечення в сумі: 11385,4 грн за 30 років календарної вислуги з врахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі: 169650 грн (50% від грошового забезпечення в сумі: 11310 грн за 30 років календарної вислуги) з врахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати внести зміни до наказу від 5 березня 2021 року №66 о/с в частині звільнення, виклавши абзац 3 у наступній редакції "Для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 30 років 10 місяців 14 днів";

стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі: 50 000,00 грн;

встановити строк щодо надання суду звіту на виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника ГУ НП у Волинській області від 5 березня 2021 року №66 о/с ОСОБА_1, підполковника поліції, заступника начальника Іваничівського відділення Горохівського відділу поліції ГУ НП у Волинській області звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 4 статті 77 Закону України "Про національну поліцію України" (у зв`язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Вислуга на день звільнення становить в пільговому обчисленні 30 років 10 місяців 14 днів, в календарному обчисленні - 24 роки 06 місяців 03 днів, з них 19 років 02 місяці 05 днів служба в OBC, 05 років 03 місяців 28 днів - служба в поліції.

До того ж, зазначає, що при звільненні позивачу нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену частиною першою статі 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, з урахуванням лише календарної вислуги років. Одночасно, зазначає, що згідно "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", затвердженого наказом МВС України №260 від 6 квітня 2016 року (далі - "Порядок №260") у разі звільнення із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів a6o проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років i більше.

Окрім того, позивач зауважив, що законодавством не передбачено обчислення вислуги років лише календарними роками служби, а тому включає різні періоди, в тому числі і пільгову вислугу років.

Позивач вказує, що загальна вислуга повних років складає 30 календарних років і саме з цієї вислуги має обраховуватись одноразова грошова допомога в розмірі 50% грошового утримання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з метою їхнього захисту.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) період участі в проведенні антитерористичної операції з 1 вересня 2016 року до 30 вересня 2016 року та з 4 жовтня 2016 року до 3 листопада 2016 року;

зобов`язано ГУ НП у Волинській області внести зміни до наказу від 5 березня 2021 року №66 о/с "По особовому складу", зарахувавши ОСОБА_1 до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) період участі в проведенні антитерористичної операції з 1 вересня 2016 року до 30 вересня 2016 року та з 4 жовтня 2016 року до 3 листопада 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем правомірно, на підставі та у межах наданих повноважень нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (24 роки 06 місяців 03 дні).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що така допомога нараховується за кожний повний календарний рік служби, а пільгова вислуга років застосовується лише для визначення права позивача на призначення такої допомоги, у разі, якщо у нього немає 10 і більше років календарної вислуги.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року в частині відмовити, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що ця справа судами обох інстанцій протиправно була розглянута без повідомлення (виклику) сторін. До того ж, скаржник зауважує про нерозгляд окружним судом клопотання про долучення доказів, а також про порушення норм процесуального права при вирішення судом заяви про відвід головуючого у справі.

Касаційне провадження у цій справі було відкрито ухвалою Суду від 2 листопада 2023 року на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідач свого відзиву на касаційну скаргу не надав, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав через підсистему "Електронний Суд" 3 листопада 2023 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України.

Наказом начальника ГУ НП у Волинській області від 3 березня 2021 року №66о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, з 5 березня 2021 року.

Вислуга на день звільнення становить в пільговому обчисленні 30 років 10 місяців 14 днів, в календарному обчисленні - 24 роки 06 місяців 03 днів, з них 19 років 02 місяці 05 днів - служба в OBC, 05 років 03 місяці 28 днів - служба в поліції. Для виплати одноразової допомоги при звільненні24 роки 06 місяців 03 дні.

Наказом ГУ НП у Волинській області від 2 лютого 2023 року №98 о/с у зв`язку зі службовою необхідністю внесено зміни до наказу №66 о/с від 5 березня 2021 року, де абзац "Вислуга на день звільнення складає: в пільговому обчисленні - 30 років 10 місяців 14 днів, в календарному обчислені 24 роки 06 місяців 03 дні, в тому числі зараховано: служба в ОВС - 19 років 02 місяці 05 днів, служба в поліції 05 років 03 місяці 28 днів" замінити на абзац "Станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років в календарному обчисленні становить - 24 роки 06 місяці 03 дні, час служби в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги - 06 років 00 місяців 15 днів".

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 2 листопада 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугував довід скаржника про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги в частині порушення норм процесуального права судом першої інстанції ОСОБА_1 покликається на нерозгляд окружним судом поданих позивачем клопотань, розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін попри клопотання позивача розглядати цю справу із викликом сторін, а також у неналежному реагуванні на заявлений позивачем відвід судді.

З матеріалів справи вбачається, що після подання ОСОБА_1 позовної заяви, Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 березня 2023 року відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 4).

Варто зауважити, що у позовній заяві та додатках до неї ОСОБА_1 не просив суд здійснити розгляд його справи із викликом учасників процесу.

У подальшому, 10 квітня 2023 року позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, а саме: копії запиту ГУ НП у Волинській області від 30 березня 2023 року, копії листа ГУ НП у Волинській області від 5 квітня 2023 року №29 зі/05/12/8-2023, а також витягу з наказу ГУ НП у Волинській області від 2 березня 2023 року №98 о/с (а.с. 45, 71).

Також, 10 квітня 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (а.с. 58-59).

12 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив наказу ГУ НП у Волинській області (а.с. 61-62, 64-66).

В матеріалах справи також міститься заява ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року, у якій він просить суд повідомити його про стан розгляду клопотання про долучення доказів та заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 76).

Вже 24 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про розгляд у загальному позовному порядку з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 78). Цю заяву обґрунтував тим, що вважає помилковим віднесення цієї справи до справ незначної складності.

Надалі, 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про об`єднання проваджень, а саме: цієї справи і справи №140/5864/23, предметом якої є скасування як незаконного наказу про внесення змін до наказу про звільнення позивача зі служби в поліції (а.с. 83).

Ухвалою від 25 квітня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд розглянув клопотання ОСОБА_1 про розгляд цієї справи у загальному позовному порядку із повідомленням (викликом) сторін і відмовив у його задоволенні (а.с. 89-90). Своє рішення суд обґрунтував тим, що ця справа не віднесена до категорії справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження. До того ж, суд зауважив, що предметом цього спору не є звільнення ОСОБА_1 з посади, а тому відхилив доводи останнього про протилежне.

Окрім того, 25 квітня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання цієї справи і справи №140/5864/23 в одне провадження, з огляду на недоцільність такого об`єднання (а.с. 91).

Про прийняті судом процесуальні рішення окружний суд сповістив позивача через підсистему "Електронний Суд" (а.с. 93, 94).

На наступний день ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого у справі - судді Лозовського О.А. Свою заяву позивач обґрунтував тим, що суддя відмовив позивачеві у задоволенні попередньо заявлених клопотань, а тому у позивача відсутня довіра до судді (а.с. 95-96).

Ухвалою від 26 квітня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозовського О.А. визнав заяву ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою і передав цю заяву на розгляд іншого судді цього суду (а.с. 99-100). Про прийняте рішення суд сповістив позивача (а.с. 101).

1 травня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лозовського О.А. і відмовив у її задоволенні, з огляду на безпідставність цього клопотання (а.с. 103-104). Позивач отримав примірник цієї ухвали через підсистему "Електронний Суд" (а.с. 106).

1 травня 2023 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про відвід судді Лозовського О.А. з аналогічних мотивів (а.с. 107).

Ухвалою від 2 травня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозовського О.А. залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, зважаючи на повторність подання аналогічної заяви (а.с. 110). Того ж дня, позивач отримав примірник цієї ухвали через підсистему "Електронний Суд" (а.с. 113).

До того ж, усі згадані процесуальні рішення також направлялись на поштову адресу ОСОБА_1, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 114, 115, 116, 117).

15 травня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозовського О.А. розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і ухвалив рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 частково (а.с. 118-122).

Проаналізовані Верховним Судом обставини цієї справи у процесуальному аспекті, дають підстави зробити наступні висновки.

У касаційній скарзі скаржник наполягає на процесуальних порушенням допущених окружним судом при вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі.

Як вже було зазначено, позивач подав заяву про відвід судді Лозовського О.А. на наступний день після постановлення судом ухвал, якими відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження і щодо об`єднання справ у одне провадження.

Вимога про вмотивованість відводу визначена частиною третьої статті 40 КАС України.


................
Перейти до повного тексту