ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/22254/21
адміністративне провадження № К/990/21203/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
№ 640/22254/21
за позовом ОСОБА_1
до Апарату Верховного Ради України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цикалевича Володимира Миколайовича
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року (головуючий суддя: Пащенко К.С.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (головуючий суддя: Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
В серпні 2021 року адвокат Цикалевич Володимир Миколайович- представник ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Апарату Верховного Ради України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата з 27 листопада 2014 року;
- зобов`язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата з 27 листопада 2014 року;
- зобов`язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 27 листопада 2014 року до дня фактичного розрахунку.
Позовна заява обґрунтована тим, що Апаратом Верховної Ради України порушено вимоги чинного законодавства України на отримання позивачкою одноразової грошової допомоги за дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, позовну заяву було залишено без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що Апаратом Верховної Ради України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У ньому зазначено, що позивачка звернулася до суду з грубим порушенням статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тобто через 7 років після звільнення. Одночасно, позивачка не зазначає в позові, які саме непереборні обставини заважали їй раніше звернутися до суду за захистом своїх прав, якщо вона вважає їх порушеними.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, із посиланням на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 вказав, що до позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 при подані адміністративного позову, необхідно застосовувати місячний строк звернення до суду.
На основі цих міркувань суд дійшов висновку, що місячний строк звернення до суду у цьому спорі розпочався з дати вчинення порушення щодо невиплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги у день звільнення, а саме з 27 листопада 2014 року. У той же час позов надійшов до суду 9 серпня 2021 року, тобто через 7 років з часу виникнення спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції також вказав на те, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору віднесено до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. За таких обставин до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
У своїй касаційній скарзі скаржниця стверджує, що одноразова грошова допомога за дострокове припинення повноважень народного депутата України є частиною заробітної плати і належить до сум, що підлягають виплаті у день звільнення.
З огляду на те, що зазначена компенсація є частиною заробітної плати, то відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України звернення позивачки до суду з вимогою про її примусове стягнення з відповідача не підлягає обмеженню будь-яким строком.
Касаторка вважає що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли передбачену частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" одноразову грошову допомогу помічнику - консультанту народного депутата, яка підлягає виплаті у зв`язку із звільненням на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, до вихідної допомоги при звільненні.
Одночасно, скаржниця наголошує, що перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю. Отже, в аспекті спірних правовідносин, поняття "одноразова грошова допомога", "матеріальна допомога" та "заробітна плата", які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці". Подібну правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах, зокрема справа №815/4421/15 від 25 вересня 2018 року, справа № 807/363/18 від 13 березня 2019 року, справа № 804/496/18 від 25 квітня 2019 року, справа № 820/4748/17 від 26 червня 2019 року, справа № 808/3200/17 від 22 травня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні. Вказував на те, що спірні правовідносини виникли у листопаді 2014 року у зв`язку зі звільненням позивачки з посади помічника-консультанта народного депутата України, відтак, позивачці стало відомо про порушення своїх прав з 27 листопада 2014 року, тобто саме з моменту її звільнення, натомість з позовом вона звернулась у серпні 2021 року, не вказавши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, передбачена частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" одноразова грошова допомога помічнику консультанту народного депутата є вихідною допомогою при звільненні, а вихідна допомога не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури, має разовий характер. На цій основі відповідач вважає, що до спірних правовідносин не належить застосовувати положення частини другої статті 233 КЗпП України.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення одноразової грошової допомоги у разі звільнення помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, передбаченої частиною шостою статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України". На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачкою строку звернення до суду з цим позовом.