ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/22573/19
адміністративне провадження № К/990/36931/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Оджиковського В.О.,
представника відповідача Крутоузова Д.Ю.
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 (головуючий суддя - Епель О.В., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі №640/22573/19.
встановив:
Приватне акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (далі - ПрАТ "КИЇВСТАР") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 06.11.2019 №0001021402.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанцій, ПрАТ "КИЇВСТАР" звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав оскарження ПрАТ "КИЇВСТАР" посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №824/1022/18-а, від 09.11.2022 у справі №520/13607/19, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18.
У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що документальна планова перевірка, за результатами якої було складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду у даній справі, є незаконною, що є окремою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Також в обґрунтування підстав оскарження позивач зазначає про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду Від 24.01.2020 у справі №803/188/17, від 16.09.2020 у справі №826/10189/18, від 24.01.2020 у справі №803//188/17, від 29.07.2021 у справі №826/13255/18, від 14.08.2018 у справі №817/1045/147 щодо застосування положень статті 103 Податкового кодексу України.
У додаткових поясненнях позивач наголошує, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено незаконність проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення.
У відзиві на касаційну скаргу Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "КИЇВСТАР", за результатами якої складено акт № 168/28-10-05-01/21673832 від 08.10.2019.
У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема пункту 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.
Такі висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що при виплаті доходу нерезиденту ПрАТ "КИЇВСТАР" неправомірно застосувало пільги по оподаткуванню, передбачені частиною другою статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, внаслідок чого не утримало податок з доходів нерезидентів в загальній сумі 24173791,00 грн, у тому числі за 2015 та 2016 роки.
При цьому, податковий орган установив, що між ПрАТ "КИЇВСТАР" та Компанією "VimpelCom Cyprus Finance Limited" (резидент Кіпру) було укладено договір про надання кредитної лінії № 09/02/15 від 09.02.2015, відповідно до якого позивачу нараховуються відсотки в розмірі 9,8% за використання грошей, узятих у борг, відповідно до предмета договору.
В акті також зазначено, що такий договір зареєстрований, відповідно до вимог законодавства, у Головному управлінні Національного банку України; до договору укладені додаткові угоди, які також зареєстровані.
Контролюючий орган дійшов висновку, що з коштів, виплачених позивачем на користь Компанії "VimpelCom Cyprus Finance Limited" у формі процентів повинен був утримуватися податок за ставкою 15% на підставі підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, оскільки вказана Компанія не має статусу фактичного/бенефіціарного власника доходу у формі процентів, так вона використовувалася в межах групи "Veon" лише як посередник щодо отримання процентів та їх подальшого перерахування іншій компанії групи "Veon" в іншій юрисдикції, компанією, яка мала фактичне право на отримання сум виплачених Позивачем процентів за договором, є Компанія "Veon Luxemburg Finance SA" - резидент Люксембургу.
За висновками акта перевірки зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки Компанія "VimpelCom Cyprus Finance Limited" не є їх фактичним власником, а тому процентний дохід сплачений ПрАТ "КИЇВСТАР" на користь цієї Компанії підлягає оподаткуванню по ставці 15%, що визначена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, та сплачується за рахунок таких доходів.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2019 № 0001021402, згідно з яким позивачу за порушення пункту 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України нараховано суму грошового зобов`язання з податків та зборів у розмірі 25996221,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 24173791,00 грн та за штрафними санкціями - 1 822 430,25 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що питання законності включення ПрАТ "КИЇВСТАР" до плану-графіка перевірок на 2019 рік та питання правомірності документальної планової виїзної перевірки позивача вже було предметом судового розгляду у справах за позовом ПрАТ "КИЇВСТАР" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування інших податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "КИЇВСТАР" від 08.10.2019 №168/28-10-05-01/21673832. Так, судовими рішеннями у справах №640/22563/19 та №640/22894/19, які набрали законної сили, встановлено незаконність проведеної податковим органом перевірки, за результатами якої складено акт № 168/28-10-05-01/21673832 від 08.10.2019.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову про відмову в позові суд апеляційної інстанції погодився з висновками податкового органу щодо порушення позивачем 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України. Суд, зокрема, відхилив доводи позивача про те, що результати відповідної перевірки не мають юридичної сили, оскільки така перевірка проведена на підставі незаконного включення позивача до плану-графіку перевірок на 2019 рік, оскільки ані під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження суду не надано доказів визнання протиправним та/або скасування вказаного плану-графіку (рішення щодо його затвердження або щодо внесення змін до нього).
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
В силу приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.