ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа №560/3971/19
адміністративне провадження № К/9901/34142/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №560/3971/19
за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (головуючого-судді Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року (головуючого судді: Полотнянка Ю.П., суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької обласної прокуратури (далі також відповідач), в якому просила:
- стягнути з прокуратури Хмельницької області вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 21 446,25 грн;
- стягнути з прокуратури Хмельницької області середній заробіток в сумі 997,50 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 15 листопада 2019 року по день ухвалення рішення;
- звернути до негайного виконання рішення суду про виплату вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у межах суми стягнення за один місяць.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що звільнена з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII). Зазначає, що має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку згідно вимог статті 43 Кодексу законів про працю України. Проте відповідач протиправно не провів з нею повного розрахунку при звільненні. При цьому, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, та виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
ІІ. Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №560/3971/19.
5.1 Ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Прокуратуру Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з органів прокуратури. У частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та суми вихідної допомоги, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.2 Направляючи адміністративну справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та суми вихідної допомоги Верховний Суд вказав, що з огляду на мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
6. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 листопада 2019 року до 20 січня 2021 року в сумі 21446 (двадцять одна тисяча чотириста сорок шість) грн 47 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6.1 Зменшуючи розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, суди попередніх інстанцій застосували правові позиції Верховного Суду, що відображено в тексті оскаржуваних судових рішеннях.
Короткий зміст касаційної скарги
7. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу.
8. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328, а саме застосування судом норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах;
- викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц, від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 про те, що при зменшені розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, необхідно врахувати розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільнені всіх належних сум передбачених на день звільнення;
- викладених в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, від 23 грудня 2020 року у справі №825/1732/17, від 23 грудня 2020 року у справі №807/1525/16, від 20 січня 2021 року у справі №200/4185/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №160/13220/19 щодо застосування приписів частини першої статті 117 КЗпП України згідно яких, у разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахування того, що всі належні при звільнені суми становлять 100 відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Тобто залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку;
- викладених в постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №200/5764/20-а, від 11 серпня 2021 року у справі №640/9375/20, щодо необхідності застосування статті 117 КЗпП України із урахуванням позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, а саме слід обраховувати суму стягнення пропорційно розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільнені суми становлять сто відсотків, стальки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Тобто незалежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.
9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає, що виходячи із наведених останніх правових висновків Верховного Суду, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із урахуванням принципу пропорційності у спорі, що є предметом розгляду у справі № 560/3971/19, мав би обраховуватись наступним чином.
9.1 Згідно наданого прокуратурою Хмельницької області розрахункового листа за листопад 2019 року (розрахунковий лист наявний у матеріалах справи), при звільненні 15 листопада 2019 року позивачу нараховано та виплачено наступні види виплат: оклад, надбавка за виконання особливо важливої роботи, надбавка за вислугу років за 11 робочих днів, компенсація за невикористану відпустку по календарним дням (38 днів); індексація, всього на суму 37 814,37 гривень.
9.2 Із врахуванням вихідної допомоги при звільненні в сумі 21 446,27 грн, на яку вонамає право відповідно до державних гарантій, встановлених чинним законодавством про працю (що підтверджено постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19), сума усіх належних позивачу при звільненні виплат становить 59 260,64 грн (37 814,37 + 21 446,27).
9.3 Отже, як вважає позивач, сума усіх належних їй виплат при звільненні складає 59 260,64 грн (що становить 100%), з них в день звільнення фактично виплачено 37 814,37 грн (що становить 63,8% від суми усіх належних на день звільнення виплат), а сума невиплаченої вихідної допомоги - 21 446,27 грн (що становить 36,2% від суми усіх належних на день звільнення виплат).
9.4 Вихідна допомога при звільненні в сумі 21 446,25 грн фактично виплачена позивачу 20 січня 2021 року після постанови Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19 та її звернення до Відповідача щодо виконання ним судового рішення.
9.5 Таким чином, на думку скаржника, період затримки розрахунку при звільненні тривав з 15 листопада 2019 року (день її звільнення) до 20 січня 2021 року, всього 293 робочі дні, відповідно до норм тривалості робочого часу на 2019 рік, на 2020 рік (додаток до листа Мінсоцполітики від 08 серпня 2018 року № 78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" та додаток до листа Мінсоцполітики від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік").
9.6 Середньоденна заробітна плата становить 997,50 грн, що підтверджується довідкою Відповідача від 22 січня 2021 року № 21-12вн-21.
9.7 Скаржник вважає, що сума середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 15 листопада 2019 року (день звільнення, коли належало виплатити вихідну допомогу) до 20 січня 2021 року (день фактичної виплати вихідної допомоги), всього 293 робочі дні, обрахована відповідно вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, складає 292 267,5 грн (997,50 грн (середньоденний заробіток) х 293 (робочі дні періоду затримки розрахунку при звільненні) = 292 267,5 грн), що становить 100%.
9.8 Висновуючи, скаржник вказує, що виходячи з принципу пропорційності, застосованого в останніх правових позиціях Верховного Суду при визначенні суми відшкодування, передбаченого статті 117 КЗпП України, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у даному спорі, становить 105 800,83 грн. (36,2% від 292 267,5 грн.).
9.9 Позивач вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що тривалий період затримки розрахунку (293 робочі дні) утворився з вини Відповідача та пов`язаний виключно із протиправною поведінкою Відповідача, який усупереч вимог законодавства про працю, умисно не виплатив скаржнику у день звільнення вихідну допомогу, достовірно знаючи про необхідність повного розрахунку при звільненні.
9.10 На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не надали об`єктивної оцінки діям працівника та роботодавця у спірних правовідносинах. Зокрема, судами не враховано добросовісну поведінку працівника у даному спорі.
Позиція інших учасників справи
10. 10 жовтня 2021 року до касаційного суду надійшов відзив Хмельницької обласної прокуратури на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. 13 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №560/3971/19.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2021 року для розгляду справи №560/3971/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №560/3971/19.
14. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №560/3971/19 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
15. Наказом в.о. прокурора Хмельницької області від 13 листопада 2019 року №1003к позивач звільнена з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII з 15 листопада 2019 року.
16. 15 листопада 2019 року позивач звернулась до прокуратури Хмельницької області із заявою, у якій просила повідомити, чи виплачена їй вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку відповідно до вимог статті 44 Кодексу законів про працю України.
17. Листом від 15 листопада 2019 року №18-2356-19 прокуратура Хмельницької області повідомила, що позивач звільнена з посади відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII, а не на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
18. 15 листопада 2019 року позивач подала звернення з проханням надати розрахунковий лист із зазначенням видів та розміру виплат, які виплачено їй при звільненні; вказати чи виплачено вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до вимог статті 44 Кодексу законів про працю України, у разі її невиплати вказати причину.
19. Листом від 15 листопада 2019 року № 18-2356-19 позивачу роз`яснено, що статтею 40 Кодексу законів про працю України визначено перелік підстав припинення трудового договору, в яких передбачено виплату вихідної допомоги. Оскільки позивача звільнено з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", а не на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу, то відсутні підстави для виплати вихідної допомоги. Надано розрахунковий лист із зазначенням видів та розміру виплат, які виплачено при звільненні, а також розрахунковий лист за 2019 рік.
20. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: стягнути вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 21 446,25 грн; стягнути середній заробіток в сумі 997,50 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 15 листопада 2019 року по день ухвалення рішення; стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений за подання позовної заяви.
21. На виконання вказаної постанови Верховного Суду від 23 грудня 2020 року ОСОБА_1, згідно наказу керівника Хмельницької обласної прокуратури №28к від 19 січня 2021 року нарахована та виплачена вихідна допомога при звільнення в сумі 21 446,25 грн, яка після утримання податків склала 17 264,23 грн. Зазначене підтверджується довідкою відповідача від 22 січня 2021 року за №21-11вих-21.
22. Розрахунок нарахування цієї допомоги підтверджується довідкою відповідача від 22 січня 2021 року за №21-10вих-21.
23. Сторонами також підтверджувався факт виплати вказаної суми 20 січня 2021 року.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
24. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).
26. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
27. Наявність у позивача права на отримання вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, а також стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлено Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року у цій же справі.
28. Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та суми вихідної допомоги, тому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права тільки в цій частині.