ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа №809/939/18
касаційне провадження № К/9901/68158/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 (суддя Грицюк П.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді - Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Управління), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2017 №504-5502, від 08.02.2018 №508-5502.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючим органом повторно визначено йому податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 - 2017 роки, оскільки за ці періоди вже були прийняті раніше податкові повідомлення від 04.07.2016 №321919-1704, від 02.08.2017 №2283485-1301, які виконані платником самостійно. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, винесеними з порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про оцінку землі" та просить їх скасувати з підстав невірно визначеної податковим органом ставки податку, розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.07.2018 позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 08.02.2018 №508-5502, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення від 26.12.2017 №504-5502 є законним, а податкове повідомлення-рішення від 08.02.2018 №508-5502 є протиправним, оскільки прийнято на підставі листа відділу Держгеокадастру від 23.05.2016 №18-28-0.4-1001/2-16, який не може бути підставою, тобто базою для оподаткування, для нарахування земельного податку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та в цій частині постановив нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач є землекористувачем земельної ділянки, за яку повинен сплачувати земельний податок та нормативну грошову оцінку якої проведено відповідно до вимог закону. Посилання на повторне визначення платнику земельного податку за 2016, 2017 роки не відповідають дійсності, оскільки раніше прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення були ним відкликані.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, та з рішенням суду апеляційної інстанції, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, і скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що відповідачем здійснено перерахунок земельного податку за 2016 рік на підставі листа відділу Держгеокадастру від 23.05.2016 №18-28-0.4-1001/2-16, який не може бути підставою для нарахування земельного податку, оскільки, він не є нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки, та відповідно дані відображені у такому листі не є даними державного земельного кадастру. Вважає, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями йому повторно визначено податкові зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016, 2017 роки, оскільки за цей період вже були прийняті податкові повідомлення від 04.07.2016 №321919-1704, від 02.08.2017 №2283485-1301, які виконані платником самостійно.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.12.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити його без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Відповідачем 03.02.2023 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача згідно з частиною першою статті 52 КАС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893, наказів ДПС України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну Головного управління ДФС в Івано-Франківській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43968084).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 07.02.2024.
Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить із наступного.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, цільове призначення - для обслуговування виробничої бази.
Управлінням прийняті податкові повідомлення-рішення: від 04.07.2016 №321919-1704, яким платнику визначено податкове зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 13881,95 грн; від 30.04.2017 №2283485-1301, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 29429,74 грн.
Позивач сплатив нараховані даними податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання, що підтверджено відповідними квитанціями.
11.12.2017 Хриплинська сільська рада звернулась до Управління із запитом №536/02.2-27, в якому просила надати письмову інформацію про наявну заборгованість у позивача, оскільки він сплачує земельний податок не в повному обсязі, а саме: за 2016 рік фактично сплачено 13881,95 грн, а підлягає сплаті - 33309,68 грн (3330968,81 грн (нормативно грошова оцінка) * 1% (ставка податку, згідно рішення сільської ради від 10.07.2015 №2-29/2015)); за 2017 рік розмір земельного податку за їх розрахунком повинен становити 70616,53 грн (3530826,94 грн (нормативно грошова оцінка) * 2% (ставка податку, згідно рішення сільської ради від 08.07.2016 №4-7/2016)), а фактично сплачено 29429,74 грн. До запиту додано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 11.04.2017 №18786-17, рішення сесії сільської ради від 10.07.2015 №2-29/2015, від 08.07.2016 №4-7/2016.
Управління у відповідь на звернення листом від 29.12.2017 повідомило, що станом на 31.12.2017 заборгованості по земельному податку у платника відсутня.
На підставі наданого Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2017 рік, виданого відділом Держгеокадастру у м. Івано-Франківську від 11.04.2017 №187/86, контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки проведено звірку даних щодо нарахованої суми земельного податку, внаслідок якого проведено перерахунок суми податку та сформовано нове податкове повідомлення-рішення від 26.12.2017 №504-5502, яким платнику визначено земельний податок у розмірі 70616,53 грн. Перерахунок земельного податку платнику за 2016 рік не проведений, оскільки відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2016 рік.
11.01.2018 Хриплинська сільська рада надала відповідь на лист від 29.12.2017 та повідомила, що відповідно до листа відділу Держгеокадастру в м. Іван-Франківську від 23.05.2016 №18-28-0.4-1001/2-16 нормативно грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки позивача станом на 2016 рік становить 118,99 грн, а тому розмір податку повинен становити 33317,20 грн.
Управління листом від 29.12.2017 повідомило платника, що Хриплинська сільська рада листом від 11.12.2017 №536/02.2-27 надала витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 2017 рік, яка перебуває у власності позивача, виданий відділом Держгеокадастру від 11.04.2017 №187/86/-17.
Відповідно до статей 60, 286, пункту 287.1 статті 287 ПК України контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки проведено перерахунок суми земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік та сформовано нове податкове повідомлення-рішення (форма Ф) від 26.12.2017 №504-5502. Попереднє податкове повідомлення-рішення від 02.08.2017 №2283485-1301 вважається скасованим (відкликаним). Додатково повідомлено, що в інтегрованій картці по земельному податку з фізичних осіб станом на 26.12.2017 обліковується переплата в сумі 29467,57 грн.
12.02.2018 Управління повідомило позивача, що Хриплинська сільська рада листом від 11.01.2018 №536/02.2-27/1 надала витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 2016 рік, яка перебуває у власності платника, виданого відділом Держгеокадастру від 23.05.2016 №18-28-0.4-1001/2-16.
Відповідно до статей 60, 286, пункту 287.1 статті 287 ПК України контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки проведено перерахунок суми земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік та сформовано нове податкове повідомлення - рішення (форма Ф) від 08.02.2018 №508-5502 на суму 33317,20 грн. Попереднє податкове повідомлення - рішення від 04.07.2016 №321919-1704 на суму 13881,95 грн вважається скасованим (відкликаним).
Управління податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2017 №504-5502 визначило позивачу суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок, податковий період 2017 рік, на суму 70616,00 грн.
08.02.2018 Управління податковим повідомленням-рішенням №508-5502, визначило платнику суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок, податковий період 2016 рік, на суму 33317,20 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).