1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/4500/21

адміністративне провадження № К/9901/41944/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №520/4500/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року (колегія суддів у складі судді-доповідача П`янової Я.В., суддів - Спаскіна О.А., Любчич Л.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної прокуратури, у якому просив стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням у розмірі 25 085 грн 00 коп.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що наказом прокурора Харківської області №802-к від 22 квітня 2020 року був звільнений з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 59 Закону України "Про прокуратуру" з 24 квітня 2020 року.

3. Переконував, що має право на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, яка мала бути виплачена йому у день звільнення.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури з невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;

- стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 25 085 грн 00 коп.

5. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що частиною п`ятою статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, до такого переліку не включені питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже, не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

6. Суд вважав, що на час звільнення з посади прокурора позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до статті 44 КЗпП України, оскільки позивача звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).

7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

8. Так, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що на момент звільнення позивач мав право на виплату вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

9. Водночас зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 520/6444/2020 скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1, поновлено його в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24 квітня 2020 року (день звільнення), стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

10. З огляду на викладене вирішив, що після поновлення позивача на роботі, підстава для виплати вихідної допомоги відпала, а отже позовна вимога про стягнення на користь позивача вихідної допомоги є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Короткий зміст касаційної скарги

11. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції у листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

12. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

13. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №823/263/16, від 11 жовтня 2018 року у справі №823/244/16, від 06 червня 2018 року у справі №823/254/16, від 21 січня 2021 року у справі №260/1890/19.

14. Зазначає, що відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом з виплатою всіх гарантованих законодавством коштів, у тому числі вихідної допомоги.

15. Переконує, що судові рішення у справі №520/6444/2020 відповідачем не виконані, позивача до виконання посадових обов`язків не допущено, посвідчення установленого зразка не видано, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про поновлення позивача на роботі та відсутність підстав для виплати йому вихідної допомоги при звільненні.

16. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №520/4500/21.

Позиція інших учасників справи

17. 31 грудня 2021 року від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, у якому відповідач зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

18. 18 листопада 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2021 року для розгляду справи №520/4500/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

20. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №520/4500/21 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

21. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі; справу №520/4500/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

22. Наказом прокурора Харківської області №802-к від 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 59 Закону України "Про прокуратуру" 24 квітня 2020 року.

23. Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Харківської області провести остаточний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 усі належні йому виплати при звільненні.

24. Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020 року при звільненні позивачу нараховано такі види виплат:

- посадовий оклад;

- надбавка за вислугу років;

- надбавка за виконання особливо-важливої роботи;

- оплата компенсації за дні невикористаної відпустки;

- індексація.

25. Тобто, при звільненні з посади та органів прокуратури, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", йому не нарахована та, відповідно, не виплачена вихідна допомога, що також підтверджується копією відповіді Харківської обласної прокуратури від 04 березня 2021 року за №27-80вих-2021.

26. Позивач вважаючи, що Харківська обласна прокуратура безпідставно не виплатила йому при звільнені вихідну допомогу, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

27. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

29. Спірним питанням, що постало перед Судом у межах цього касаційного провадження є наявність/відсутність підстав для стягнення на користь позивача вихідної допомоги, що мала бути нарахована та виплачена при звільненні, за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування наказу про звільнення.

30. Так, суди попередніх інстанцій зазначали, що частиною п`ятою статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, до такого переліку не включені питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже, не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

31. Установили, що наказом прокуратури Харківської області від 22 квітня 2020 року №802к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24 квітня 2020 року (а.с.6).


................
Перейти до повного тексту