ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року
м. Київ
справа №640/9838/19
адміністративне провадження № К/990/26579/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9838/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота Інтернешнл" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота Інтернешнл" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 (головуючий суддя Беспалов О.О.. судді: Грибан І.О., Парінов А.Б.),
В С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Робота Інтернешнл" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, (далі також - відповідач, контролюючий орган) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2019 № 00003221402, № 0012291409, від 27.05.2019 №00007161402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято відповідачем всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених таким законодавством вимог, а висновки відповідача, викладені ним у акті перевірки, є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах.
Зокрема, Товариство зазначає, що ним правомірно було прийнято рішення про врахування робіт з покриття підлоги та облицювання й фарбування стін у складі витрат поточного періоду та таке рішення повністю відповідає правилам та стандартам бухгалтерського обліку. Також вказує, що придбання алкогольних напоїв відбулося з метою використання їх у господарській діяльності Товариства, а відтак підстави для застосування норми п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) та визначення позивачеві податкових зобов`язань з ПДВ відсутні. Що ж стосується висновків контролюючого про порушення позивачем порядку ведення касових операцій, яке полягає у тому, що прибуткові касові ордери було оформлено головним бухгалтером, який на той час згідно табелю обліку робочого часу перебував у відпустці, то такі, як наголошує позивач, є безпідставними, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про дефектність первинного документу бухгалтерського обліку та спростовувати засвідчені ним операції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, позов залишено без задоволення.
В ході розгляду справи судами встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018.
За результатами перевірки складено акт від 14.02.2019 № 104/26-15-14-02-02/34190717 (далі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, зокрема:
- пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, п.4, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 194592 грн;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 84839 грн;
- п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, із змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2019:
- №00003221402 про донарахування Товариству 84839,00 грн ПДВ та застосування 42420,00 грн штрафних санкцій;
- №00003231402 про донарахування 194592,00 грн податку на прибуток та застосування 97296,00 грн штрафних санкцій;
- № 0012291409 про застосування 468170,40 грн штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України від 23.05.2019 № 23687/6/99-99-11-04-01-25 частково задоволено скаргу Товариства, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2019 № 00003231402 в частині заниження доходу по взаємовідносинах з компанією "СНОУЛЕСС ГЛОБАЛ ЛІМІТЕД" (Кіпр) і у відповідній частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, а в інші частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2019 №0012291409, №00003221402 залишено без змін.
На підставі акту перевірки та з урахуванням рішення ДФС України від 23.05.2019 № 23687/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00007161402 від 27.05.2019, яким донараховано 125652,00 грн податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 62826,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з обґрунтованості висновків контролюючого органу, не спростованих під час розгляду справи позивачем, про порушення останнім норм податкового законодавства.
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0012291409 не погодився позивач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у зазначеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Товариство наголошує, що прибуткові касові ордери містять всі визначені законом обов`язкові реквізити, у тому числі підписи головного бухгалтера та касира, дату складання, відомості про суму готівкових коштів, особу, від якої прийняті готівкові кошти, підставу для одержання готівки тощо; при цьому, жодних доказів, які б свідчили, що зазначені касові ордери підроблені чи містять ознаки підробки, або іншим чином вказували на їх дефектність відповідачем не подано, а відтак такі документи є обов`язковими до врахування контролюючим органом під час проведення перевірки та складання відповідних висновків за наслідком її проведення.
Підставою касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Так, у касаційній скарзі Товариство вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права внаслідок не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18 лютого 2020 року у справі №820/5617/16, від 29 червня 2022 року у справі №400/1550/19.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота Інтернешнл" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу контролюючий орган просить залишити рішення суду першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу позивача - без задоволення, повністю підтримуючи мотиви, з яких виходили суди попередніх інстанцій при вирішенні спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на доводи касаційної скарги, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0012291409, а відтак предметом касаційного перегляду є судові рішення у зазначеній частині. В іншій частині судові рішення не переглядаються.
Враховуючи обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом вищевказаного податкового повідомлення-рішення, ключовим є питання наявності/відсутності юридичної сили документів, підписаних працівником Товариства під час перебування у відпустці.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.