ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 761/16746/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/4040/2023
Провадження № 51 - 1228 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100003181 від 20 березня 2018 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бережани Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Березанського міського суду Київської області від 21 грудня 2007 року за ст. 187 ч. 1, ст. 152 ч. 3, ст. 153 ч. 2, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, звільненого 08 серпня 2017 року умовно-достроково на 3 місяці 3 дні,
за ст. 15 ч. 3, ст. 152 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 15 ч. 3, ст. 152 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання 22 березня 2018 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалено стягнути зі ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8
30 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_6, будучи раніше судимим за ст. 187 ч. 1, ст. 152 ч. 3,
ст. 153 ч. 2 КК України, повторно, з метою вчинення зґвалтування в невстановлені час та місці відшукав на інтернет ресурсі "OLX" оголошення потерпілої ОСОБА_8 щодо пошуку роботи офіціантки. Оцінивши молодий вік потерпілої, ОСОБА_6 вирішив викликати її на зустріч під виглядом проходження співбесіди, представившись працівником кафе.
18 березня 2018 року о 12 годині 24 хвилини ОСОБА_6 зателефонував на мобільний телефон потерпілої та запропонував останній зустрітися біля станції метро "Сирець" Шевченківського району м. Києва, на що ОСОБА_8, будучи введеною в оману, погодилась.
Того ж дня приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення зґвалтування, зустрівся із потерпілою ОСОБА_8 в обумовленому місці та запропонував їй пройтися до приміщення кафе через неосвітлену частину паркової зони.
У подальшому приблизно о 18 годині 10 хвилин на території парку "Сирецький гай" на відстані біля одного кілометру від проїзної частини вул. Сальського (Котовського) у м. Києві ОСОБА_6, впевнившись, що навколо немає сторонніх осіб і за його діями ніхто не спостерігає, застосував до потерпілої ОСОБА_8 насильницькі дії, а саме правою рукою охопив за шию потерпілу та приставив до неї ніж, після чого розпочав висловлювати погрози заподіяння тілесних ушкоджень. Потерпіла, сприймаючи дії ОСОБА_6 як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, будучи фізично слабшою, підкорилась вимогам останнього та не чинила ніякого опору.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_8 та її зґвалтування, повалив останню на землю та почав завдавати обома руками удари по обличчю та тулубу, періодично здушуючи потерпілій шию. Крім того, тримаючи у руках ніж та демонструючи його потерпілій, з метою схиляння останньої до вступу в статеві зносини, наніс пошкодження на внутрішній поверхні правого стегна потерпілої. Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій синець в правій щічній ділянці, садна на нижній повіці правого ока, лівому крилі носу, на верхній губі зліва, в проекції кута нижньої щелепи зліва, тонкі лінійні садна (два) по внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині, які у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Однак, з причин, що не залежали від волі та бажання ОСОБА_6, останній не зміг довести свої злочинні дії до кінця, оскільки потерпіла ОСОБА_8 завдала йому удар ногою в область тулуба, вирвалася та покинула місце вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 червня 2023 року касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_9 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Засуджений указує на незаконність свого засудження за ст. 15 ч. 3, ст. 152 ч. 2 КК України та вважає, що наявні підстави для закриття кримінального провадження щодо нього, оскільки ні умислу, ні дій інтимного характеру щодо ОСОБА_8 з його боку не було, але суд апеляційної інстанції не дослідив докази та не закрив кримінальне провадження щодо нього. Зазначає, що висновки суду про його винуватість ґрунтуються на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_8, яка змінила свої показання і розповіла в судовому засіданні про вчинення зовсім іншого кримінального правопорушення щодо неї, за яким відомості до ЄРДР не вносились та підозра йому не оголошувалась. Крім того, вважає призначене покарання несправедливим внаслідок суворості. Указує на те, що, будучи звільненим 24 січня 2023 року, він працевлаштувався та працює на користь суспільства, допомагає матері, яка є інвалідом, та жодних ризиків для суспільства не несе, а тому повторне його ув`язнення потягне для нього тяжкі і незворотні наслідки.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 змінив вимоги своєї касаційної скарги, просив скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги засудженого та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до
ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незакінченому замаху на зґвалтування, вчинене повторно, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на наступні докази.
Сам ОСОБА_6 у суді підтвердив факт зустрічі з потерпілою ОСОБА_8 з наміром вступити з нею в статеві зносини, за що пропонував їй заплатити
2 000 гривень, а також не заперечував заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Крім того, ОСОБА_6 підтвердив, що у нього з собою був розкладний ніж, який він завжди носить з собою і який бачила потерпіла.
Потерпіла ОСОБА_8 у суді надала показання про обставини вчинення кримінального правопорушення щодо неї. Зазначила, що вона в пошуках роботи розмістила об`яву на інтернет ресурсі "OLX", їй зателефонував ОСОБА_6, представився менеджером ресторану та запропонував зустрітись для проведення співбесіди. Коли зустрілись біля м. Сирець, ОСОБА_6 запропонував їй пройтись по парку, вказуючи, що ресторан знаходиться на його території. Дорогою ОСОБА_6 розповідав їй про роботу офіціантки, проте вона не погодилась з умовами роботи та хотіла піти. ОСОБА_6 почав хватати її за руку і тягти, схопив за шию, здавлюючи її, і погрожував, примушуючи йти за ним. Вона злякалася та підкорилася вимогам ОСОБА_6, який примусив її стати на коліна, погрожував ножем, примушував до статевого акту, а також хотів записати все на всій мобільний телефон. Вона намагалась втекти, проте ОСОБА_6 повалив її, почав бити, душити та ножем зробив порізи на нозі. Потім щось налякало ОСОБА_6, тому вона скористалася цим моментом, відштовхнула його та втекла. Зазначила, що метою нападу на неї не було заволодіння її золотим ланцюжком, який вона можливо втратила під час нанесення їй тілесних ушкоджень, оскільки ОСОБА_6, ставлячи її на коліна, чітко висловлював свої наміри на вступ з нею у статеві зносини та вимагав, щоб вона задовольнила його пристрасть оральним способом.