ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 462/4541/21
Провадження № 51 - 1097 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020141060000185 від 16 квітня 2021 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стоянів Радехівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2023 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2023 року, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 рік 1 місяць.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ст. 186 ч. 2 КК України, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржені і не переглядаються.
Скасовано обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнено його негайно з-під варти в залі судового засідання.
Стягнуто порівну із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1 372 гривні 96 копійок.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
13 травня 2021 року о 13 годині 59 хвилин ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8, перебуваючи у м. Львові на вул. Караджича, 29 б, біля магазину "Рукавичка", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_9, а саме мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi Note 5" з чохлом до нього вартістю 2 266,67 та 69,33 гривень відповідно, а також із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ "Київстар" та картою пам`яті із написом "Нокіа 512мб", які не становлять для потерпілої матеріальної цінності. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна та не зважаючи на спроби потерпілої ОСОБА_9 затримати його, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_6 викрадений телефон і, не реагуючи на крики потерпілої, обидва побігли в сторону подвір`я будинку АДРЕСА_2, де біля металевої огорожі ОСОБА_6 був затриманий перехожими, а ОСОБА_8 втік із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення.
Вироком Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10, скасовано вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29 березня 2023 року в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено за ст. 186 ч. 2 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених за цим вироком та вироком Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2023 року покарань призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 за цим вироком вказано рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Зараховано у строк покарання ОСОБА_6 період його перебування під вартою з 13 травня 2021 року по 29 березня 2023 року включно.
В решті вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень
У касаційній скарзі захисник просить на підставі ст. 436 ч. 1, ст. 438 ч. 1 п.п. 1, 2 КПК України скасувати вирок Львівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 і закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3, ст. 440 ч. 1 КПК України. Вважає необґрунтованим та незаконним скасування апеляційним судом покарання ОСОБА_6, яке було призначено судом першої інстанції за ст. 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки із застосуванням ст. 75 КК України. Вказує на те, що вирок суду щодо ОСОБА_6 в порушення вимог ст. 94 ч. 1 КПК України не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи та не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Звертає увагу на те, що у вироку суду зазначено телефон з ідентифікацією його за IMEI, однак ОСОБА_6 ні підозра, ні обвинувачення у викраденні мобільного телефону за такими ідентифікуючими ознаками не висувались. Також зазначає, що прокурор не надав суду на дослідження мобільний телефон, а сама потерпіла ОСОБА_9 свого телефону не впізнала, у зв`язку із чим висновок експерта № СЕ-19/114-21/8476-ТВ від 27.05.2021 року, яким встановлено вартість зазначеного телефону, також не може підтверджувати вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції необґрунтовано не взяті до уваги заяви сторони захисту, що подані прокурором докази, якими обґрунтовується вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, є очевидно недопустимими, оскільки зібрані без внесення відомостей до ЄРДР, за процесуального керівництва неналежного прокурора та слідчим без належних повноважень.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_11 вказує на безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення. На підтвердження мотивів наведених у запереченнях долучає копії документів.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти касаційної скарги захисника та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, відносно потерпілої ОСОБА_9 не доведена судом поза розумним сумнівом, стосуються встановлених фактичних обставин кримінального провадження та не є предметом касаційного перегляду відповідно до ст. 433 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.
Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, судом першої інстанції проведено в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України.
27 лютого 2023 року в судовому засіданні Залізничного районного суду м. Львова обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8, після викладу обвинувального акту прокурором, підтвердили, що суть обвинувачення їм зрозуміла, вони повністю визнали свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та повідомили, що будуть давати покази щодо висунутого їм обвинувачення.
За таких обставин, в цьому ж судовому засіданні суд першої інстанції на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались та за погодженням із усіма учасниками судового провадження прийняв рішення щодо порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинувачених та характеризуючих даних щодо кожного з них.
Усім учасникам судового провадження, у тому числі обвинуваченому ОСОБА_6, були роз`ясненні положення ст. 349 ч. 3 КПК України, зокрема щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав запропонований прокурором скорочений порядок дослідження доказів, оскільки сторона захисту не заперечувала фактичних обставин висунутого ОСОБА_6 обвинувачення за ст. 186 ч. 2 КК України щодо відкритого викрадення майна ОСОБА_9 і також не заперечував щодо такого порядку дослідження доказів.
ОСОБА_6 також погодився з таким порядком розгляду кримінального провадження, підтримавши захисника, при цьому суд першої інстанції з`ясував чи правильно він розуміє наслідки такого розгляду, а саме неможливість оскаржити встановлені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та перевірив добровільність його позиції.
При цьому на адресу суду першої інстанції надійшла заява від потерпілої ОСОБА_9, в якій вона вказала, що просить проводити судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 186 ч.2 КК України без її участі. Також вона повідомила, що не має претензій матеріального характеру, а щодо міри покарання покладається на рішення суду.
Обговоривши таку заяву потерпілої ОСОБА_9, рішення про можливість розгляду кримінального провадження без участі потерпілої ОСОБА_9, відповідно без її допиту щодо обставин викрадення її майна, підтримали усі учасники судового провадження, в тому числі ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7, у зв`язку із чим її не викликали і не допитували в суді першої інстанції.
Із журналу судового засідання від 06 березня 2023 року та аудіозапису цього судового засідання, вбачається, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину та підтвердив обставини скоєного ним злочину. Зокрема він підтвердив, що 13 травня 2021 року за обставин викладених в обвинувальному акті, він за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 відкрито викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон.
При цьому будь-яких заяв, зауважень чи заперечень щодо допустимості доказів вини ОСОБА_6 у скоєнні злочину щодо ОСОБА_9, в тому числі щодо зібрання доказів без внесення відомостей до ЄРДР, за процесуального керівництва неналежного прокурора та слідчим без належних повноважень, сторона захисту ОСОБА_6 не повідомляла та не просила суд дослідити ці обставини.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 не порушували перед судом питання щодо необхідності дослідження в судовому засіданні безпосередньо викраденого у ОСОБА_9 мобільного телефону, як і не просили суд допитати потерпілу щодо обставин викрадення у неї цього мобільного телефону.