ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 755/14716/21
провадження № 61-10615 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (далі - ДП "Фінансування інфраструктурних проектів") про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що з 24 березня 2017 року вона працювала у ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" на посаді головного бухгалтера. Наказом відповідача від 23 липня 2021 року № 290-К її звільнено з посади на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України (у зв`язку з винними діями працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу).
Вважала вищевказаний наказ про її звільнення незаконним, прийнятим з порушеннями норм Конституції України, КЗпП України, Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця", ратифікованої постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-ХІІ.
Вказувала, що відповідачем порушено порядок застосування пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки вказана норма застосовується до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, тобто до тих, які одержують їх під звіт. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік" посада головного бухгалтера не є посадою працівника, до кола обов`язків якого відноситься одержання грошових і товарних коштів під звіт, що виключає можливість безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. Також посада головного бухгалтера не є матеріально відповідальною посадою, а відтак виключається можливість застосування положень пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Зауважувала, що наказ про її звільнення винесено лише на підставі доповідної записки заступника директора з економічних та адміністративно-господарських питань ОСОБА_2 від 22 липня 2021 року № 567.
Крім того, посилалась на порушення відповідачем частини першої статті 43 та статті 252 КЗпП України, оскільки під час відповідачем не отримано попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої вона є.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" від 23 липня 2021 року № 290-К "Про звільнення ОСОБА_1"; поновити її на посаді головного бухгалтера бухгалтерії ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" з 23 липня 2021 року; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення, а також судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року у складі судді Мазура Ю. Ю. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка здійснювала безпосереднє обслуговування матеріальних цінностей, що є складовою її трудових обов`язків. Таким чином, зважаючи на результати службової перевірки, проведеної роботодавцем, якою встановлено протиправність дій позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звільнення позивачки на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Суд першої інстанції також вказав, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів звернення до керівництва щодо роз`яснення їй суті висунутих проти неї звинувачень, а також заперечень щодо проведення службової перевірки.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" від 23 липня 2021 року № 290-К "Про звільнення ОСОБА_1"
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера бухгалтерії ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", з 23 липня 2021 року.
Стягнуто з ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2021 року до 04 липня 2023 року у розмірі 1 084 771, 80 грн, що визначено без вирахування податків та обов`язкових платежів.
Визначено, що рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щозгідно трудових обов`язків, визначених посадовою інструкцією головного бухгалтера ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", затвердженою директором підприємства 03 січня 2019 року, а також обов`язків головного бухгалтера, визначених у положенні про відділ бухгалтерського обліку та планово-договірної роботи ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" затвердженому наказом від 27 квітня 2021 року № 34, до посадових обов`язків ОСОБА_1 не входило виконання операцій, що пов`язані з обслуговуванням цінностей, обліком, контролем за рухом або зберіганням цінностей, а тому позивачка не може бути суб`єктом звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Також суд звернув увагу на відсутність згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 .
Встановивши, що звільнення позивачки відбулося з порушенням трудового законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлення її на посаді головного бухгалтера бухгалтерії ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій, рівнозначній цій посаді, а також стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відповідно положень статті 235 КЗпП України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року внесено виправлення у резолютивну частину повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, виключено із п`ятого абзацу повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року такі слова: "а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"".
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при складенні повного тексту постанови від 04 липня 2023 року у її резолютивній частині допущено описку та помилково вказано: "а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"", а тому така описка підлягає виправленню.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі від 20 липня 2023 року, виданому Київським апеляційний судом на примусове виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі № 755/14716/21 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У графі "Суд вирішив" виключено такі слова: "а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"".
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у виконавчому документі, виданому Київським апеляційний судом 20 липня 2023 року на примусове виконання постанови від 04 липня 2023 року у справі № 755/14716/21 допущено описку, а саме: у графі "Суд вирішив" помилково зазначено: "а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"", а тому таку описку слід виправити.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року залишено без задоволення заяву ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" про роз`яснення та відстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю підстав, передбачених статтею 271 ЦПК України, для роз`яснення судового рішення.
Суд зазначив, що зміст резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року є зрозумілим та не містить недоліків, що ускладнюють реалізацію цього судового рішення. Постанова апеляційного суду містить посилання на правила набрання судовим рішенням законної сили, визначені статтею 384 ЦПК України, роз`яснення права та строків касаційного оскарження згідно статті 390 ЦПК України, а також посилання на вимоги пунктів 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України щодо негайного виконання судового рішення.
Апеляційним судом також не встановлено підстав, передбачених 435 ЦПК України, для розстрочення та відстроченні виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року залишено без задоволення заяву ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, заявник вказував на порушення судом частини першої статті 431 ЦПК України та протиправність видачі Київським апеляційним судом виконавчих листів, оскільки такий є судом апеляційної інстанції.
Апеляційний суд зазначив, що заявником не враховано підпункт 17.1. пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, згідно якого до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Отже установлена в частині першій статті 431 ЦПК України вимога про видачу виконавчого листа судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, залежить від функціонування запровадженої Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до складу якої буде входити Єдиний державний реєстр виконавчих документів. Разом з цим, на дату ухвалення Київським апеляційним судом судового рішення від 04 липня 2023 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У липні 2023 року ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2012 року у справі № 6-5297св12, за змістом яких оскільки головні бухгалтери відповідно до законодавства підписують разом із керівниками підприємств документи, що є підставою для прийняття і видачі товарно-матеріальних цінностей і коштів, а також розрахункові, кредитні і фінансові зобов`язання, візують господарські договори, тому головний бухгалтер безпосередньо обслуговує товарні та грошові цінності та до нього може бути застосований пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України при звільненні; у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 296/3015/16-ц, від 24 лютого 2021 року у справі № 359/3716/18, відповідно до яких аналіз пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що ця норма права не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями); у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 408/1847/16-ц, згідно з якими при виявленні в суді факту звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації суд не вправі поновити працівника на роботі, якщо немає інших порушень трудового законодавства, які дають підстави на його поновлення на роботі. Час одержання такої згоди є елементом порядку звільнення, порушення якого не тягне поновлення працівника на роботі; суд апеляційної інстанції не взяв до уваги копії наказів про надання ОСОБА_1 права підпису, зокрема наказ від 23 червня 2020 року № 34, наказ від 04 грудня 2020 року № 98 (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У серпні 2023 року ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" подало до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просить скасувати ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про виправлення описки у постанові суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц, від 07 грудня 2021 року у справі № 754/5790/20, від 04 травня 2022 року у справі № 59/8191/14-ц, згідно з якими відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився; короткий текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року не відповідає змісту повного тексту цього судового рішення (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про виправлення помилки у виконавчому листі заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц, від 07 грудня 2021 року у справі № 754/5790/20, від 04 травня 2022 року у справі № 59/8191/14-ц, згідно з якими відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився; враховуючи, що суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу від 26 липня 2023 року постановив як суд першої інстанції, що є протиправним, тому ця ухвала не переглядалася в апеляційному порядку, хоча відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку переглядаються ухвали про внесення виправлення у виконавчий лист (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення та відстрочення виконання рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18, від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, щодо визначення поняття роз`яснення судового рішення та визначення потреби здійснення такого (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У жовтні 2023 року ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме що суд апеляційної інстанції, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що Київський апеляційний суд є судом другої інстанції, а тому не може видавати виконавчі листи; оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки підпункт 17.1 пункту 17 "Перехідні положення" ЦПК України, на який здійснює посилання суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, суперечить статті 431 ЦПК України, та означає лише те, що видача рішення відбувається у паперовій формі, а не будь-яким судом.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від 07 серпня 2023 року касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року відкрито, витребувано цивільну справу № 755/14716/21 із Голосіївського районного суду м. Києва.
Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в частині стягнення з ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 084 771, 80 грн, до закінчення її перегляду в касаційному порядку, окрім стягнення середнього заробітку за один місяць, який підлягає обов`язковому негайному виконанню відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від 13 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами на ухвали Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у цій справі.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у цій справі.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.; судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В, Сакара Н. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачка не відносилася до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, не дослідив належним чином накази відповідача від 23 червня 2020 року № 34, від 04 грудня 2020 року про надання ОСОБА_3 права підпису, а також накази про накладення на неї дисциплінарних стягнень у вигляді доган, як обставини, які характеризують її протиправну поведінку.
Також апеляційний суд не врахував що при виявленні факту звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації суд не вправі поновити працівника на роботі, якщо немає інших порушень трудового законодавства, які дають підстави на його поновлення на роботі.
Водночас судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позову, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Касаційна скарга наухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про виправлення описки у постанові суду апеляційної інстанції мотивована тим, що короткий текст резолютивної частини оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року не відповідає змісту резолютивної частини повного тексту цього судового рішення, а саме: в абзаці п`ятому резолютивної частини повного тексту оскаржуваної постанови міститься таке речення: "а за відсутності цієї посади в штатному розписі - на іншій посаді, що є рівнозначною посаді головного бухгалтера бухгалтерії державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"", яке відсутнє в абзаці п`ятому резолютивної частини короткого тексту оскаржуваної постанови.
Вважає, що виправлення судом описки призвело до суттєвої зміни резолютивної частини оскаржуваної постанови, що суперечить вимогам статті 268 ЦПК України.
Касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про виправлення помилки у виконавчому листі мотивована тим, що цю ухвалу суд апеляційної інстанції постановив як суд першої інстанції, що є протиправним, оскільки апеляційний суд протиправно видав виконавчий лист, як суд першої інстанції. Тому оскаржувана ухвала не переглядалася в апеляційному порядку, хоча відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку переглядаються ухвали про внесення виправлення у виконавчий лист.
Касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення та відстрочення виконання рішення мотивована тим, що із резолютивної частини постанови апеляційного суду від 04 липня 2023 року не зрозуміло, в якій частині судове рішення підлягає негайному виконанню та в якому обсязі, тому вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви пророз`яснення судового рішення.
Доводів щодо незаконності ухвали в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення касаційна скарга не містить.
Касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від21 вересня 2023 року мотивована тим, що Київський апеляційний суд є судом другої інстанції, а тому не може видавати виконавчі листи, у зв`язку з чим виконавчі листи мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_1 та у січні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подали відзиви на касаційні скарги, в яких зазначено, що доводи касаційних скарг є безпідставними, а оскаржувані рішення суду апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просили касаційні скарги ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" від 24 березня 2017 року №351-К ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера, що підтверджується записами трудової книжки (а. с. 18-21, т. 1).
Згідно протоколу установчих зборів первинної профспілкової організації ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" від 25 січня 2021 року, ОСОБА_1 обрано до профспілкового комітету (а. с. 23-29, т. 1).