ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 705/4890/21
провадження № 61-17585св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року, постановлену у складі судді Бесараб Н. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" (далі - УКП "Уманьтеплокомуненерго"), у якому просила суд:
- визнати протиправними дії УКП "Уманьтеплокомуненерго" щодо проведення розрахунків за опалювальний період 2017-2018 роки з недостовірними показниками лічильника СВТУ-10 зав. № 5780;
- зобов`язати УКП "Уманьтеплокомуненерго" надати інформацію щодо показників лічильника СВТУ-10 зав. № 5780 за опалювальний період 2017-2018 роки з урахуванням висновків суду;
- витребувати з УКП "Уманьтеплокомуненерго" копію належним чином завіреного Статуту підприємства;
- витребувати з УКП "Уманьтеплокомуненерго" належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких вносились дані щодо показників лічильника СВТУ-10 зав. № 5780 за опалювальний період 2017-2018 роки;
- стягнути з УКП "Уманьтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішень суддів попередніх інстанцій
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, залишено позов ОСОБА_1 до УКП "Уманьтеплокомуненерго" про захист прав споживачів без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач повторно не з`явилась у судове засідання, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, в системі "Електронний суд" на особистий електронний кабінет, а також поштою. Судова повістка, надіслана поштою, повернулась неврученою із відміткою "за закінченням терміну зберігання", а в системі "Електронний суд" судова повістка доставлена до особистого кабінету позивачки. Клопотань про відкладення судових засідань ОСОБА_1 до суду не подавала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року і направити справу на новий розгляд до Маньківського районного суду Черкаської області за територіальною підсудністю.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням територіальної юрисдикції, на що суд апеляційної інстанції не звернув увагу.
Відзив на касаційну скаргу від УКП "Уманьтеплокомуненерго" не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відкритість судового процесу, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого позивача про час і місце розгляду справи.