ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - Носик Б. М.,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Удалової О. Г.
від 29.05.2023 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.
від 03.10.2023
за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 2 756 437,70 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") про стягнення 2 756 437,70 грн, з яких 1 732 121,64 грн заборгованості, 415 612,90 грн інфляційних втрат, 51 821,30 грн 3% річних, 556 881,86 грн пені.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором договір № 03/19 на виконання комплексу робіт від 27.06.2019 на виконання комплексу робіт в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
27.06.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (замовник) та Корпорацією "ТСМ ГРУП" (генеральний підрядник) було укладено договір № 03/19 на виконання комплексу робіт (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого генеральний підрядник зобов`язався за завданням замовника з дотримання вимог законодавства виконати комплекс робіт з теми: "ВП Южно-Українська АЕС. Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. Технічне переоснащення КПП-3. АКЗТ. Постачання обладнання, будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи" в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у графіку виконання робіт (додаток № 2) та у відомостях робіт (додаток № 4) до вказаного договору.
Генеральний підрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявились в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Замовник зобов`язався прийняти роботи та сплатити виконані роботи (пункт 1.3 договору).
Договірна ціна робіт, доручених до виконання генеральному підряднику, визначена протоколом угоди про договірну ціну (додаток №1) і складає: 45 096 149,03 грн, у тому числі ПДВ 7 516 024,84 грн, та включає: постачання обладнання 40 684 328,10 грн з ПДВ; будівельно-монтажні роботи 3 749 680,00 грн з ПДВ; 2.1.3. пусконалагоджувальні роботи 1662140,93 грн з ПДВ джерело фінансування - власні кошти ДП "НАЕК "Енергоатом" (пункт 2.1 договору).
Терміни виконання робіт визначені в графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору).
Оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів (пункт 4.1.1 договору).
Приймання актів виконаних робіт здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 - до 28 числа поточного місяця (пункт 5.10 договору).
Договір набуває чинності з дати підписання договору сторонами та скріплення його печатками й діє до 15.12.2020.
При укладенні договору сторонами погоджено: додаток № 1 (протокол угоди про договірну ціну); додаток № 2 (графік виконання робіт); додатки № 3 та № 4 (договірна ціна); додаток № 5 (відомості обсягів робіт та специфікація обладнання).
Додатковою угодою № 1 від 12.11.2019 сторонами внесено зміни до договору в частині ціни договору.
Додатковою угодою № 2 від 15.05.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт та продовжено дію договору до 30.03.2021.
Додатковою угодою № 3 від 15.09.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт.
Додатковою угодою № 4 від 17.11.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт та продовжено дію договору до 31.12.2021, а також погоджено новий графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 5 від 24.05.2021 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт, а також погоджено новий графік виконання робіт, зокрема, за позицією 2 "Будівельні роботи" передбачено виконання позивачем робіт у грудні 2021 року на суму 1 762 764,69 грн.
Відповідно до акта приймання виконаних робіт № 3-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 1 093 723,62 грн, відповідно до акта приймання виконаних робіт № 4-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 319 296,70 грн, тобто всього 22.12.2021 позивачем передано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 1 413 020,32 грн.
Крім того, 22.12.2021 сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2021 на суму 1 413 020,32 грн.
Відповідно до акта приймання виконаних робіт № 5-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 244 536,46 грн, а згідно із актом № 6 від 22.12.2021 вартість робіт склала 74 564,87 грн.
Крім того, 22.12.2021 сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2021 року на суму 319 101,32 грн.
Згідно із пунктом 10.4 договору у разі невиконання замовником зобов`язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, замовник на вимогу генерального підрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/3243/23 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" 1 732 121,64 грн основного боргу, 556 881,86 грн пені, 51 821,30 грн 3% річних, 415 612,90 грн інфляційних втрат, а також 41 346,57 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані, а відповідачем 22.12.2021 прийняті роботи на загальну суму 1 732 121,64 грн згідно із підписаними між сторонами актами та довідками про вартість робіт. Будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило, акти та довідки були підписані уповноваженим представником відповідача без жодних заперечень. Проте, відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів оплати прийнятих робіт на суму 1 732 121,64 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню;
- у матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором від 27.06.2019 № 03/19, та який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними;
- перевіривши заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі;
- перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд погоджується з твердженнями позивача щодо можливості нарахування пені за заявлений ним період, оскільки шестимісячний строк, встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, продовжений на підставі пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України. Проте, суд не погоджується з визначеними позивачем датами нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до 03.03.2023, оскільки облікова ставка НБУ, яка перевищує 0,1% пені, була встановлено Національним банком України 03.06.2022. Таким чином, нарахування пені повинне бути здійснено за період з 01.03.2023 по 02.06.2023 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а з 03.06.2023 по 27.02.2023 в розмірі 0,1% (як погоджено сторонами в договорі). Так, за розрахунком суду розмір пені, з урахуванням викладеного, становить 558 671,10 грн, проте враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 556 881,86 грн.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" оскаржило до апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення пені та 3 % річних.
Постановою від 03.10.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/3243/23.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- обставини наявності заборгованості у розмірі 1 732 121,64 грн відповідачем не заперечуються та не оскаржуються;
- колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 556 881,86 грн пені та 51 821,30 грн 3% річних;
- як на підставу для зменшення розміру пені та відсотків річних, відповідач вказує, що на скрутне фінансове становище, на підтвердження чого посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20, яким задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 3 747 022 503,50 грн - основного боргу, 78 762 707,84 грн - пені, 269 879 244,19 грн штрафу, 26 841 498,41 грн - 3% річних та 21 768 780,75 грн - інфляційних втрат. Водночас, вказане рішення свідчить лише про стан розрахунків з одним з контрагентів боржника, а не про фінансовий стан підприємства в цілому;
- відповідач також посилається на наявність фактичних обставин, які вплинули на можливість своєчасно розрахуватись за виконання комплексу робіт, а саме на: - Указ Президента України від 22.09.2020 №406/2020 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики"; - положення статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", згідно з якою Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" спрямовує кошти в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС; - виконання відповідачем спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу, як на обставину, яка впливала на його здатність виконати зобов`язання. Проте наведені обставини не пов`язані з виконанням умов договору №03/19 від 27.06.2019, і не підтверджують доводів відповідача про те, що останні перешкоджали виконати скаржнику свої зобов`язання;
- суд також не може визнати достатнім для зменшення розміру пені посилання відповідача на відсутність збитків у позивача, у зв`язку з простроченням оплати за договором, оскільки, як вказувалось вище, зобов`язання мають бути виконані належним чином. Крім того, зміст положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України не зобов`язує кредитора доводити наявність у нього збитків для того, щоб притягнути боржника до відповідальності у вигляді штрафних санкцій;
- відтак, наведені відповідачем обставини не звільняють Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від відповідальності за порушення зобов`язань;
- з огляду на вищенаведене, відсутні підстави для зменшення розміру пені та 3% річних.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 556 881,86 грн та 3% річних у розмірі 51 821,30 грн та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суди першої та апеляційної інстанцій не прийняли до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, щодо можливості суду за певних умов зменшити розмір 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також враховуючи норми матеріального права, а саме статтю 233 Господарського кодексу України та статтю 551 Цивільного кодексу України, суди не вирішили питання пропорційності розміру заявленої до стягнення пені та підстав для зменшення її розміру, правові висновки щодо застосування яких містяться у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 11.09.2019 у справі № 905/2149/18, від 12.09.2019 у справі № 910/10427/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16 та від 03.10.2019 у справі № 914/2202/18.
Корпорація "ТСМ ГРУП" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 556 881,86 грн та 3% річних у розмірі 51 821,30 грн, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та не перевіряє обґрунтованість та законність судових рішень в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 732 121,64 грн та інфляційних втрат у розмірі 415 612,90 грн.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач свого обов`язку з повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 1 732 121,64 грн.
Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв`язку з несвоєчасною оплатою робіт відповідачем, позивачем нараховано, зокрема, пеню у розмірі 556 881,86 грн за період з 01.03.2022 по 27.02.2023 на підставі пункту 10.4 договору, 3% річних у розмірі 51 821,30 грн за період прострочення з 01.03.2022 по 27.02.2023 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
У пункті 10.4 договору сторони погодили, що у разі невиконання замовником зобов`язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, замовник на вимогу генерального підрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18). Визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Суди попередніх інстанцій встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, дійшли правильного висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України та умовами пункту 10.4 договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених позивачем пені та 3% річних, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, встановив, що розрахунок 3% річних є обґрунтованим та арифметично вірним, а розмір пені за розрахунком суду першої інстанції є більшим ніж заявлено. Враховуючи наведене, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення пеню у розмірі 556 881,86 грн та 3% річних у розмірі 51 821,30 грн.