ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2140/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Куренного С.В.,
арбітражного керуючого Біленка Р.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023
у справі № 911/2140/22
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - боржник), введено процедуру реструктуризації боргів та призначено керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 21.02.2023 визнано грошові вимоги до Боржника, а саме, АТ "Таскомбанк" у сумах: 4962,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 40441,39 грн - 2 черга; АТ "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") у сумах: 4962,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 118192,12 грн - 2 черга.
АТ "ПУМБ" звернулося до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Біленка Р.І. та клопотанням про його відсторонення від виконання повноважень у даній справі у зв`язку з неналежним виконанням повноважень у цій справі про неплатоспроможність, що проявляється у не повідомленні про скликання зборів кредиторів шляхом опитування на 06.03.2023; не забезпеченні керуючим реструктуризацією боржника розгляду Плану реструктуризації боргів зборами кредиторів 06.03.2023 та 16.03.2023; не наданні погодженого та підписаного Боржником проекту Плану реструктуризації боргів.
Також АТ "ПУМБ" подало до суду клопотання про закриття провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначав про недобросовісну поведінку боржника, ухилення від конструктивної взаємодії з кредиторами; дії керуючого реструктуризацією боржника щодо організації зборів кредиторів та ненадання кредиторам повної інформації щодо боржника фактично сприяють недобросовісній поведінці боржника.
Кредитор стверджував, що запропонований проект плану реструктуризації боргів боржника не відповідає вимогам КУзПБ та порушує мету процедури реструктуризації боргів, адже планом реструктуризації не передбачено заходи щодо покращення майнового стану боржника, натомість передбачено 100% списання заборгованості.
Керуючий реструктуризацією звернувся до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника вказуючи про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 банкрутом відповідно до частини 1 статті 130 КУзПБ, оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про банкрутство боржника зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції
Постановою Господарського суду Київської області від 25.04.2023:
- відмовлено у задоволенні скарги АТ "ПУМБ" на дії (бездіяльність) керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І.
- відмовлено у задоволенні клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі
- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та припинено повноваження арбітражного керуючого Біленка Р.І., як керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1,
- визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1, введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1,
- призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Біленка Р.І.
Відмовляючи у задоволенні скарги АТ "ПУМБ" на дії (бездіяльність) керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І. виходив з того, що за наслідком дослідження матеріалів справи судом не встановлено наявності підстав для висновку про неналежне виконання арбітражним керуючим Біленком Р.І. повноважень керуючого реструктуризацією у справі №911/2140/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі, суд зазначив про відсутність підстав для закриття провадження у справі, посилаючись на не встановлення обставин, які свідчили б про недобросовісність боржника у даній справі, адже незгода кредиторів із запропонованими боржником умовами реструктуризації не може свідчити про невідповідність плану реструктуризації вимогам КУзПБ та про порушення мети процедури реструктуризації боргів, оскільки боржник формує умови реструктуризації боргів виходячи з власних можливостей задоволення (повністю або частково) вимог кредиторів.
Встановивши неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обставини щодо неможливості викононання умов будь-якого плану реструктуризації боргів, а також те, що у боржника відсутні майнові активи для задоволення вимог кредиторів, суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених статтею 130 КУзПБ, для визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, АТ "ПУМБ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 постанову Господарського суду Київської області від 25.04.2023 скасовано та ухвалено нове рішення. Скаргу АТ "ПУМБ" на дії (бездіяльність) керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І. та клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 911/2140/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.
Постанова обґрунтована тим, що Господарським судом Київської області не взято до уваги висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, застосовано формальний підхід підрахунку строків, встановлених приписами частини 1 статті 130 КзПБ, та не встановлено всіх обставин справи, які об`єктивно вплинули на підстави не подання до суду у встановленні законодавством строки погодженого з боржником та схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів.
За висновком апеляційного суду, місцевий суд не звернув увагу на факти, які свідчать про недобросовісність боржника, а саме, боржник ухиляється від конструктивної взаємодії з кредиторами; на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, зокрема, але не виключено, щодо ігнорування та не проведення зборів кредиторів в режимі відеоконференції на пропозицію кредитора за участю боржника, не надання для схвалення зборами кредиторів Звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, що фактично сприяють недобросовісній поведінці боржника.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023, постанову Господарського суду Київської області від 25.04.2023 залишити без змін.
В обґрунтування (з урахуванням додаткових письмових пояснень) зазначає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема щодо повноти й об`єктивності оцінки доказів, що призвело до хибних висновків та ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Твердження апеляційного суду щодо безальтернативного порядку денного та обмеження кредиторів у прийнятті відповідних рішень в процедурі реструктуризації боргів арбітражним керуючим Боржник вважає незаконним, необґрунтованим і таким, що базується на відсутніх (недопустимих) доказах, оскільки арбітражний керуючий чотири рази призначав збори кредиторів з одних і тих же питань, однак кредитори зловживали своїми правами та затягували прийняття рішень.
Скаржник зазначає, що апеляційний суд вказуючи на необхідність дослідження фактів зловживання учасниками справи своїми правами, вийшов за межі статей 123, 126 КУзПБ та припустився їх неправильного застосування, невиправдано та безпідставно розширивши їх зміст щодо переліку підстав для закриття провадження у справі.
Висновки апеляційного суду про недобросовісну поведінку боржника, його ухилення від конструктивної взаємодії з кредиторами, вважає необґрунтованими, зазначаючи, що ні кредиторами, ні судом не наведено і не доведено належними та допустимими доказами недобросовісної поведінки боржника, вчинення дій що спрямовані на шкоду іншим учасникам процесу, невиконання чи неналежного виконання покладених КУзПБ обов`язків.
Натомість, як стверджує скаржник, всі докази та обставини були належним чином досліджені судом першої інстанції, що призвело до цілком логічного та обґрунтованого рішення про визнання банкрутом боржника та введення процедури погашення боргів фізичної особи. Постанова суду першої інстанції ґрунтується на нормах чинного законодавства та враховує висновки щодо застосування норм КУзПБ в кореляції до обставин та доказів у даній справі.
Позиція інших учасників справи
Арбітражний керуючий Біленко Р.І. надав відзив на касаційну скаргу та повідомляє, що повністю підтримує доводи та аргументи, викладені скаржником в його касаційній скарзі, просить задовольнити його касаційну скаргу, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 та залишити в силі постанову Господарського суду Київської області від 25.04.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного суду про скасування постанови місцевого суду про визнання банкрутом фізичної особи з прийняттям нового рішення про задоволення скарги на дії (бездіяльність) керуючого реструктуризацією боржника, клопотання про закриття провадження у справі; закриття провадження у справі №911/2140/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Частиною 3 статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Відтак, діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до частини 3 статті 9 КУзПБ, колегія суддів в межах доводів касаційної скарги здійснює перегляд постанови суду апеляційної інстанції в частині якою скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання боржника - фізичної особи банкрутом, введення щодо нього процедури погашення боргів, та закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою четвертою КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).
Зокрема, частиною 2 статті 48 КУзПБ передбачено, що перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.
Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).
Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 11 статті 126 КУзПБ).
Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених частиною 1 статті 90 КУзПБ (з урахуванням статті 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до частини 7 статті 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.