ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 721/54/21
провадження № 61-3249св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Чернівецька обласна прокуратура
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року в складі судді Стефанко У. Д. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Владичана А. І., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Чернівецької обласної прокуратури та просив стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку втрачений заробіток в розмірі 68 797, 28 грн та компенсацію завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури моральної шкоди в розмірі 3 000 000,00 грн.
На обґрунтування позову зазначав, що 19 серпня 2009 року порушено кримінальну справу № 1599 за фактом заволодіння посадовими особами Державного підприємства "Путильське лісове господарство" (далі - ДП "Путильське лісове господарство") чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.
09 червня 2010 року його було затримано в порядку статті 115 КПК України 1960 року, постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2010 року обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а 18 червня 2010 року його було відсторонено від займаної посади директора ДП "Путильське лісове господарство".
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2011 року кримінальну справу по його обвинуваченню за частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 365, частиною другою статті 366 КК України повернуто прокурору Чернівецької області для проведення додаткового розслідування. Міру запобіжного заходу змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнено з-під варти.
Таким чином, його утримували під вартою 10 місяців і 2 дні.
15 серпня 2011 року його було звільнено з посади директора ДП "Путильське лісове господарство" на підставі наказу Держкомлісгоспу України від 08 серпня 2011 року № 473-к.
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року та ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року, його визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачені, передбаченому частиною другою статті 191, частиною третьою статті 358 КК України у зв`язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину та виправдано. Міру запобіжного заходу скасовано.
За період перебування під слідством у зв`язку з відстороненням від займаної посади йому весь час не виплачувалась заробітна плата, яка станом на травень 2010 року складала 4 262,50 грн. Розмір невиплаченої заробітної плати за період перебування під слідством (з червня 2010 року по серпень 2011 року) складає 68 797,28 грн.
Незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури йому завдано моральну шкоду, подальша його кар`єра є неможливою з огляду на втрату ділової репутації, поваги та авторитету серед громадськості, колишніх підлеглих та колег.
У зв`язку з безпідставним утриманням протягом тривалого часу під вартою він зазнав значних душевних та моральних страждань.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 68 797, 28 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди у виді втраченого заробітку та 585 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що права ОСОБА_1 протягом тривалого часу були обмежені через перебування під слідством, також в умовах ізоляції був порушений його звичний уклад життя.
Розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади), обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Для визначення розміру заробітку, який позивач втратив за період ув`язнення та незаконного перебування під кримінальним переслідування, необхідно врахувати розмір заробітної плати позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до Довідки ДП "Путильське лісове господарство" № 08/457 від 07 грудня 2020 року розмір середньомісячної заробітної плати позивача за вказані місяці становив 4 262,50 грн.
Таким чином, розмір невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати складає 68 797,28 грн.
Перебування позивача під слідством порушило його звичний уклад життя, вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя та погіршило відносини з оточуючими людьми, чим ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, розмір відшкодування якої не може бути меншим від гарантованого законом мінімуму - суми мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом (7 років 11 місяців 20 днів).
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував глибину фізичних та душевних страждань та керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 585 000, 00 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 11 листпоада 2021 року в частині розміру відшкодування майнової шкоди у виді втраченого заробітку та порядку стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 змінено, викладено резолютивну частину судового рішення у такій редакції: "Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Чернівецької обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства та прокуратури - задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 64 702, 64 грн на відшкодування майнової шкоди у виді втраченого заробітку та 585 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди".
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції правильно врахував глибину фізичних та душевних страждань, завданих ОСОБА_1, наявність перешкод у реалізації своїх життєвих планів, а також вимоги розумності, справедливості, та дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 585 000, 00 грн.
Висновок суду першої інстанції щодо визначеного судом розміру моральної шкоди є правильним, законним та обґрунтованим.
Суд першої інстанції не провів детальний розрахунок втраченого ОСОБА_1 заробітку за час відсторонення його від роботи.
Розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 218, 59 грн, тому на його користь підлягає стягненню 64 702, 64 грн на відшкодування майнової шкоди у виді втраченого заробітку.
Суд першої інстанції помилково зазначив у резолютивній частині рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Оскільки кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди і ухвалити в цій частині рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 11 жовтня 2019 року у справі № 757/53996/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Апеляційний суд не надав належну оцінку апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його доводам в частині визначення розміру моральної шкоди, лише зазначивши, що такий розмір є очевидно завищеним.
Відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 000,00 грн є платою за безпідставне кримінальне переслідування позивача, зламану долю та кар`єру, спричинену шкоду здоров`ю та душевні страждання.
Визначаючи розмір відшкодування шкоди на мінімальному рівні, суд першої інстанції не врахував конкретні обставини справи, особу позивача та його статус.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 квітня 2022 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 в справі № 721/54/21 визначено колегію суддів у складі судді-доповідача ОСОБА_4., суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 721/54/21 з Путильського районного суду Чернівецької області.
13 травня 2022 року цивільна справа № 721/54/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року касаційне провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_1, витребувано із Путильського ВДРАЦС у Вижницькому районі Чернівецької області Західного МУ МЮ належним чином засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_1, а також витребувано від Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області інформаційну довідку про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2023 року справу № 721/54/21 призначено судді-доповідачеві Тітову М. Ю.; судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі, залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Судові рішення в частині вирішення вимог ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, про відшкодування втраченого заробітку в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 прийнято на посаду директора ДП "Путильське лісове господарство" терміном з 14 серпня 2008 року по 13 серпня 2009 року, а згідно контракту від 14 серпня 2009 року - на аналогічну посаду на період з 14 серпня 2009 року по 13 серпня 2011 року.