ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 552/450/22
провадження № 61-5372св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Руденко Наталія Юріївна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 18 травня 2022 року в складі судді Яковенко Н. Л. та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року в складі колегії суддів: Панченка О. О., Абрамова П. С., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати недійсним договір міни, укладений між ними та посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н. Ю. 01 грудня 2017 року.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 10 січня 2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який 29 грудня 2017 року розірвано.
До укладення шлюбу, 04 жовтня 2006 року, вона придбала квартиру АДРЕСА_1 .
01 грудня 2017 року уклала з відповідачем договір міни, відповідно до якого передала йому у власність вказану квартиру, а відповідач передав їй право власності на частину автомобіля Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначала, що договір міни укладений під впливом обману з боку відповідача та третьої особи, на вкрай невигідних умовах, нею неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення. При укладенні договору вона вважала, що підписує договір про надання відповідачу права на довічне проживання в її квартирі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати з оплати правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір міни укладений сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були ним обумовлені. Доказів на підтвердження тієї обставини, що договір міни вчинено під впливом обману, позивач не надала.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_3 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року в справі № 904/8549/17, від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17, від 18 грудня 2018 року в справі № 761/5894/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 463/5896/14-ц, від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, від 11 червня 2020 року в справі № 281/129/17, від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц, від 10 березня 2021 року в справі № 201/8412/18, від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17, від 20 липня 2021 року в справі № 922/2604/20, від 11 серпня 2021 року в справі № 523/7609/17, від 01 грудня 2021 року в справі № 910/20852/20, від 14 грудня 2021 року в справі № 922/676/21, від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема не врахували, що зміст договору міни не відповідає домовленості сторін, містить дефекти. Визначена в договорі міни вартість квартири не відповідає ринковій вартості квартири. Договір укладений внаслідок введення її в оману та під впливом насильства зі сторони відповідача.
Суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права поклав на неї обов`язок відшкодувати відповідачу витрати на правничу допомогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
26 червня 2023 року справа № 552/450/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
З 10 січня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 29 грудня 2017 року розірвано.
На підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2006 року ОСОБА_1 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
У період шлюбу, 22 вересня 2011 року, сторони придбали автомобіль Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
01 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір міни, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу право власності на належну йому частину автомобіля Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1, а позивач в обмін на це передала йому у власність належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 5 договору міни сторони передбачили, що вказана міна здійснена з доплатою ОСОБА_2 різниці у вартості частини автомобіля та квартири в розмірі 380 180,00 грн.
Договір міни посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н. Ю.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. (частини перша-четверта статті 715 ЦК України).