ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/26865/20
провадження № К/990/20093/23, № К/990/20791/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної інспекції містобудування України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства розвитку громад та територій України, про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України та Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Чудак О. М., суддів: Донця В. А., Шейко Т. І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Файдюка В. В., суддів: Мєзєнцева Є. І., Собківа Я. М.
І. Обставини справи
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМ України), Державної інспекції містобудування України (далі - ДІМ України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства розвитку громад та територій України, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабміну від 22 жовтня 2020 року № 1294-р "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою Голови Державної інспекції містобудування України";
1.2. стягнути з ДІМ України середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків Голови ДІМ України.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, задовольнив указаний позов частково.
2.1. Стягнув з ДІМ України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків у розмірі 184005,84 грн.
2.2. В решті позову - відмовив.
3. 31 січня 2022 року у справі № 640/26865/20 видано виконавчий лист, який позивач пред`явив до виконання, проте згідно з повідомленням державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 лютого 2022 року виконавчий лист повернуто без прийняття до виконання. Підставою повернення, зокрема, зазначено наявність в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відомостей про припинення ДІМ України.
4. ОСОБА_1 та представник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулись до суду першої інстанції із заявами про заміну боржника виконавчого провадження у справі № 640/26865/20.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задоволено.
5.1. Замінено сторону боржника у виконавчому листі, виданому Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/26865/20, а саме, Державну інспекцію містобудування України, на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44245840).
6. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 травня 2023 року замінив третю особу - Міністерство розвитку громад та територій України на правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 код ЄДРПОУ 36051259). Апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад та територій України залишив без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року - без змін.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з необхідності забезпечення виконання рішення суду, яке набрало законної сили на та виконання якого видано виконавчий лист у цій справі.
Враховуючи, що судове рішення у цій справі стосується стягнення заробітної плати, суди попередніх інстанцій звернули увагу, що у пунктах 7, 8 постанови КМ України від 23 грудня 2020 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" (далі - Постанова № 1340), якою утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, вказано, що ДІАМ є суб`єктом управління індивідуально визначеного майна ДІМ України та Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які ліквідовуються, і що ДІАМ буде розміщене за тією ж адресою, що і ДІМ України, а саме: бульвар Лесі Українки, 26, у м. Києві. При цьому судами попередніх інстанцій враховано, що ДІМ України (код ЄДРПОУ 43615901) припинено 25 серпня 2021 року.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Представники КМ України та ДІАМ, уважаючи вказані судові рішення ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, подали касаційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження.
9. Так, представник КМ України у касаційній скарзі, серед іншого, наполягає на неповному з`ясуванні обставин справи, щодо відсутності ознак правонаступництва прав та обов`язків від ДІМ до ДІАМ та неврахування правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 823/590/17 та в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-65цс12.
Стверджує, що ДІАМ не є правонаступником боржника ДІМ України на підставі відповідних нормативних та розпорядчих документів.
10. Своєю чергою, представник ДІАМ вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду від 08 серпня 2021 року у справі № 811/1095/15.
Вказує, що суди першої і апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення посилалися на постанову КМ України від 13 березня 2020 року № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", згідно з якою вирішено ліквідувати ДАБІ та утворити Державну сервісну службу містобудування України (далі - ДССМ), та на постанову КМ України від 13 березня 2020 року № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду", якою передбачено утворити ДІМ України. Також суди посилалися на Постанову № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду", якою ліквідовано ДІМ України і ДССМ та утворено ДІАМ, та на постанову КМ України від 15 вересня 2021 року № 960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" про можливість здійснення ДІАМ повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Стверджує, що судами неправильно встановлена хронологія обставин утворення та ліквідації вищезазначених центральних органів виконавчої влади для того, щоб встановити наявність фактів, з якими норма статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує виникнення правовідносин адміністративно-процесуального правонаступництва.
Наголошує, що правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце її правонаступника. У даному випадку, на думку автора касаційної скарги, визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.
11. Верховний Суд ухвалами від 26 червня 2023 року та від 11 липня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, абзацом другим частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12. Позивач подав відзив на касаційні скарги, в якому, наполягаючи на безпідставності останніх, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
13. Своєю чергою представник Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує про наявність підстав для їх задоволення.
ІІІ. Нормативно-правове регулювання й оцінка Верховного Суду
14. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
15. Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
16. За змістом частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.