ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 640/5991/20
касаційне провадження № К/990/18534/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року (головуючий суддя - Чудак О.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Безименна Н.В.; судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.)
у справі № 640/5991/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Інжиніринг"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауер Інжиніринг" (далі - ТОВ "Пауер Інжиніринг", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року № 0782615573, № 0792615573, № 0802615573 та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 05 березня 2020 року № 142/26-15-04-13-18.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що неврахування відповідачем при проведенні перевірки договорів комісії, за якими ТОВ "Пауер Інжиніринг" у період перевірки здійснювало господарську діяльність, призвело до безпідставних висновків про те, що доходом позивача є вся сума отриманих коштів від контрагентів, а не комісійна винагорода ТОВ "Пауер Інжиніринг". Такі висновки контролюючого органу суперечать нормам пункту 292.4 статті 292 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БО 15 "Дохід"), та зумовили помилковий висновок перевірки про перевищення позивачем, як платником єдиного податку III групи, граничного розміру доходу за 2016-2018 роки на підставі якого прийняті оскаржувані рішення. Також, вказав, що відповідач при обрахунку загальної суми від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців врахував доходи, отримані під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, невірно визначив дату нараховування податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 640/1874/20 визнано протиправним та скасовано наказ від 02 грудня 2019 року № 3948 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Пауер Інжиніринг", а також визнано протиправними дії податкового органу щодо призначення та проведення перевірки платника.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. При цьому, наголошує, що, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, позивач здійснював діяльність з постачання теплової енергії за державні кошти для підприємств пенітенціарної системи у 2016-2018 роках на суму, що перевищує річний дохід в 5 000 000,00 грн, однак не здійснив перехід на сплату інших податків, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Ухвалою від 12 вересня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
03 жовтня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що контролюючим органом на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02 грудня 2019 року № 3948 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Пауер Інжиніринг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників, що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи, поданих за 2016-2018 роки, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2019 року № 110/26-15-05-07-03-10/38814501.
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:
перевищення у податковому (звітному) періоді за 2016 рік обсягу доходів, встановлених підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України, та нездійснення переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України, що є порушенням підпункту 3 пункту 293.8 статті 298 ПК України;
пункту 292.6 статті 292, пункту 293.5 статті 293, підпункту 3 пункту 293.8 статті 293, підпункту 296.5.4 пункту 296.5 статті 296 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з єдиного податку на загальну суму 197 529,00 грн;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України внаслідок недекларування та несплати податку на прибуток у сумі 3 762 377,00 грн;
пункту 181.1 статті 181, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України внаслідок ненарахування та несплати товариством суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету, в загальному розмірі 4 180 419,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року:
№ 0782615573, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 702 971,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 762 377,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 940 594,00 грн;
№ 0792615573, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 5 225 524,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 4 180 419,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 045 105,00 грн;
№ 0802615573, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок на 246 911,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 197 529,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 49 382,00 грн.
Крім того, 05 березня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 142/26-15-04-13-18, яким анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку з 01 січня 2017 року внаслідок перевищення протягом календарного року граничного обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.