ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 134/432/22
провадження № 51-3995 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року та захисника ОСОБА_7 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020190000055 від 23 березня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
За встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку, 22 березня 2022 року орієнтовно після 21 год. ОСОБА_6, знаючи про введення на території України воєнного стану, під`їхавши на власному автомобілі Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1, до домогосподарства АДРЕСА_1, поряд з яким знаходився вантажний автомобіль марки "МАN", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9, за допомогою торцевого гайкового ключа на 13 мм та ножа таємно викрав з ящика вказаного вантажного автомобіля дві акумуляторні батареї марки "Forse" 6 СТ ємкістю акумулятора 192 Ампер/годин та потужністю струму 1350 А та переніс їх до власного автомобіля. Після чого ОСОБА_6 перевіз викрадене та зберігав його в підсобному приміщенні за місцем свого проживання. Вказаними діями останній спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 10190,82 грн.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 закрив, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що в апеляційній скарзі захисника зокрема наводилися доводи щодо недопустимості як доказів протоколів слідчих дій від 23 березня 2022 року та відсутності протоколу огляду належного ОСОБА_6 автомобіля, що, на його думку, ставить під сумнів результати трасологічної експертизи, а також відсутності вказівки у протоколі огляду місця події щодо залучення спеціаліста та відсутності у справі відеозапису цієї слідчої дії, яка проводилася з використанням відеокамери, проте апеляційний суд не виклав належних мотивів спростування наведених доводів захисника.
Також прокурор вважає, що апеляційний суд постановив ухвалу з порушенням статей 370 та 419 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженогопросить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· поза увагою суду залишилося те, що органом досудового розслідування не доведено причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину, а низка доказів, покладені в основу вироку, є неналежними та недопустимими;
· показання потерпілого ОСОБА_9, та свідка ОСОБА_11 не містять відомостей щодо винуватості ОСОБА_6 ;
· суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи сторони захисту щодо недопустимості низки доказів, однак не навів об`єктивних даних на їх спростування;
· протокол огляду місця події, протокол обшуку та висновок трасологічних експертиз № СЕ - 19/102-22/3728-ТР від 06 квітня 2022 року, № СЕ - 19/102-22/3924-ТР від 07 квітня 2022 року є недопустимими доказами;
· у протоколі огляду місця події від 23 березня 2023 року відсутні будь-які дані про вилучення слідів взуття та транспортного засобу, а також відомості про участь у якості спеціаліста ОСОБА_12, який підписав додаток (фототаблиці) до вказаного протоколу; відсутні підписи слідчого та інших учасників, які брали участь у слідчій дії;
· до матеріалів справи не долучено оптичний носій з фіксацією огляду місця події, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 104 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), який стороною обвинувачення не відкривався та судом не досліджувався;
· у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо проведення огляду належного обвинуваченому автомобіля, а також інформація щодо отримання слідчим знімків шин, які в подальшому надані експерту для проведення експертизи, зокрема: точне місце та час проведення огляду вилученого автомобіля; наявність та упакування вилучених зразків;
· місцевий суд безпідставно послався на показання експерта ОСОБА_13 як на доказ винуватості обвинуваченого. Наголошує, що експерт підтвердив у суді можливість належності такого виду шин, який був об`єктом експертизи, іншій марці автомобіля;
· дії обвинуваченого невірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв злочин за звичайних життєвих обставин, а тлумачення кваліфікуючої обставини "в умовах воєнного стану" без врахування того, чи були використані такі умови для вчинення злочину, порушують принцип індивідуалізації покарання, визначений ч. 2 ст. 61 Конституції України.
Вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є невмотивованими та не відповідають приписам статей 370 та 374 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 підтримав та просив її задовольнити. Щодо задоволення касаційної скарги захисника частково заперечував.
Сторона захисту свою касаційну скаргу підтримала, просила застосувати до засудженого положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Касаційну скаргу прокурора просила задовольнити частково та скасувати ухвалу апеляційного суду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги захисника є фактично аналогічними доводам, які остання наводила в суді апеляційної інстанції, та були ретельно перевірені цим судом.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначили йому відповідне покарання.
При цьому, суди обґрунтували свої рішення, зокрема показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, рапортом інспектора - чергового ОСОБА_17 відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, протоколом огляду місця події від 23 березня 2022 року, протоколом обшуку від 23 березня 2022 року, протоколом огляду предмета від 25 березня 2022 року, висновками судових експертиз від № СЕ-19/102-22/3621-АВ від 04 квітня 2022 року, № СЕ-19/102-22/3728-ТР від 06 квітня 2022 року та № СЕ-19/102-22/3924-ТР від 07 квітня 2022 року.
Так, суди встановили, що винуватість ОСОБА_6 підтверджується, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 23 березня 2022 року, яким зафіксовано, що на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 розміщений вантажний автомобіль марки "MAN", реєстраційний номерНОМЕР_2, у якому відсутні акумулятори у кількості двох штук. На вказанійземельній ділянці виявлено слід низу підошви взуття, а на польовій дорозі, яка є прилеглою до присадибної ділянки домогосподарства - слід транспортного засобу;
- протоколом обшуку від 23 березня 2022 рокудомогосподарства по АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_6, виявлено та вилучено дві акумуляторні батареї, марки "Force" 6 CТ, кросівки чорного кольору, а також на узбіччі дороги біля господарства вилучено автомобіль марки "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду предмету від 25 березня 2022 року із фото таблицею;
- висновком експерта № СЕ-19/102-22/3728-ТР від 06 квітня 2022 року, відповідно до якого три сліди низу взуття, які були вилучені під час огляду місця події від 23 березня 2022 року залишені взуттям по типу взуття, яке було вилучено у ОСОБА_6 ;
- висновком експерта № СЕ-19/102-22/3924-ТР від 07 квітня 2022 року, відповідно до якого сліди шин, які були виявлені та сфотографовані під час проведення огляду місця події 23 березня 2022 року залишені групою шин, до яких належить шина автомобіля "Nissan X-Trail", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Щодо доводів касаційної скарги захисника про недопустимість низки доказів
Частина 1 ст. 87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК України до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.