ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 758/13380/14-ц
провадження № 61-9980св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа -- ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Каращенко Юлією Валеріївною, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року у складі судді Богінкевич С. М. та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги товариство мотивувало тим, що 09 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком (далі - АКБ) "Райффайзен Банк Україна", правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "ОТП Банк", правонаступником якого, є Акціонерне товариство (далі - AT) "ОТП Банк", правонаступником якого, є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-008/792/2006, згідно з умовами якого, банк зобов`язався надати останньому кредит у сумі 89 000 доларів США із сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99 % річних.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, 09 листопада 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-008/792/2006, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав позичальнику кредит у розмірі та строки, встановлені договором, натомість позичальник свої зобов`язання за договором не виконував належним чином, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 01 жовтня 2013 року становила 92 587,79 доларів США.
Відповідач та третя особа були письмово повідомлені про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення, шляхом надіслання відповідних вимог на адресу вказану в кредитному та іпотечному договорах, проте останніми зазначені вимоги виконані не були.
До ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" (правонаступника АКБ "Райффайзенбанк Україна") щодо права вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 09 листопада 2006 року на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року та договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року.
Ураховуючи наведене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд:
- звернути стягнення на підставі договору іпотеки від 09 листопада 2006 року № PML-008/792/2006 на заставне майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,90 кв. м, житловою площею 38,90 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- кошти, отримані від реалізації заставного майна, направити на погашення заборгованості у сумі 92 587,79 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день проведення розрахунку - 1 198 936,42 грн та 4 376 117,89 грн перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 09 листопада 2006 року № ML-008/792/2006.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено.
У рахунок погашення заборгованості у розмірі 92 587,79 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день проведення розрахунку еквівалентно 1 198 936,42 та 4 376 117,89 грн перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором № ML- 008/792/2006 від 09 листопада 2006 року звернуто стягнення на підставі договору іпотеки № PML-008/792/2006 від 09 листопада 2006 року на заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,90 кв. м, жилою площею 38,90 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 (позивач) своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за їх користування та інших платежів, передбачених договором, не виконав, тому ТОВ "ОТП Факторинг" має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Каращенко Ю. В., про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій
Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальської О. О., залишено без задоволення, а заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду, які вважав законними та обґрунтованими.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 була належно повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи, шляхом розміщення оголошення в газеті.
Також, апеляційний суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, проте вважав, що такий строк ТОВ "ОТП Факторинг" не пропустив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції належно не повідомив її про розгляд справи, оскільки оголошення в газеті не відповідало вимогам, встановленим ЦПК України для повістки, а суд апеляційної інстанції помилково вказав про її належне повідомлення районним судом, його рішення не скасував, залишивши без змін.
Крім того, вказує на безпідставність висновків апеляційного суду про переривання строку позовної давності, оскільки лист, на який послався суд, був надісланий не нею, а ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані судові рішення вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення суду першої інстанції.
13 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 листопада 2006 року між АКБ "Райффайзен Банк Україна", правонаступником якого у цих правовідносинах є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-008/792/2006, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 89 000 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99 % річних.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором 09 листопада 2006 року між АКБ "Райффайзен Банк Україна" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-008/792/2006, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 64,90 кв. м, жилою площею 38,90 кв. м.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 листопада 2006 року № ML-008/792/2006, наданим банком, у останнього наявна заборгованість у розмірі 92 587,79 доларів США, з яких: 79 232,26 доларів США заборгованості за кредитом; 13 355, 53 доларів США - відсотки за користування кредитом.
02 вересня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на адресу, вказану в кредитному та іпотечному договорах, надіслано відповідні вимоги про дострокове виконання зобов`язання по кредитному договору та попередження про те, що в разі їх невиконання буде розпочато процедуру примусового стягнення заборгованості у передбаченому законом порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
18 березня 2011 року між ТОВ "ОТП Факторинг" та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 09 листопада 2006 року № ML-008/792/2006, укладеним між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 .
Згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за договором іпотеки від 09 листопада 2006 року № PML-008/792/2006, укладеним між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, що також підтверджується витягом з додатку 1 до договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 201/15310/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).