ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 921/333/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023
у справі № 921/333/22
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 27.10.2022 відкрив провадження у справі №921/333/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначив керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича та призначив попереднє судове засідання на 22.12.2022.
2. 25.11.2022 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява від 21.11.2022 ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 8 123 000 грн. Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_2 позичив ОСОБА_1 кошти, про що позичальник написав і підписав розписки, а саме: 1 235 000, 00 грн, розписка від 17.01.2017; 1 479 000, 00 грн, розписка від 10.07.2017; 1 833 000, 00 грн, розписка від 18.01.2018; 1 466 000, 00 грн, розписка від 02.09.2019; 1 112 000, 00 грн, розписка від 19.12.2019; 998 000, 00 грн, розписка від 25.02.2020;
Станом на час звернення із цією заявою позичені кошти в загальній сумі 8 123 000, 00 грн боржник не повернув.
3. Арбітражний керуючий Микитів О.І. за результатами розгляду визнав вимоги кредитора ОСОБА_2 на загальну суму 8 123 000, 00 грн, про що повідомив суд і кредитора (вих.№23 від 29.11.2022, вх.№8119 від 01.12.2022).
4. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 16 березня 2023 року у справі №921/333/22 відмовив у клопотанні представника та самого кредитора ОСОБА_2 щодо нерозголошення та не поширення інформації, яка характеризує фінансовий стан ОСОБА_2 ; відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16 березня 2023 року у справі №921/333/22 скасовано і постановлено нове судове рішення:
- Визнати ОСОБА_2 (паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 13.11.2007, виданий Тернопільським МВ МВС України в Тернопільській області; Ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; вул.Львівська, с.Байківці, Тернопільський р-н) кредитором у справі №921/333/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з сумою вимог 8 123 000 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 921/333/22, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20, від 01.03.2023 у справі №902/221/22, від 26.04.2022 у справі № 753/1349/20, від 17.08.2023 у справі №911/1856/21, від 03.12.2018 у справі №910/4528/15, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20.
7.2. Судом апеляційної інстанції порушено норми статей 74, 76, 77-79, ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (судом проігноровано факт відсутності відповідних доходів, для можливості надання позик).
7.3. Справу розглянуто за відсутності АТ "Укрсиббанк", а прийняте рішення впливає на права та інтереси банку.
Відзиви
8. Від арбітражного керуючого Микитіва О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи проти її задоволення.
9. Також від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому вказується про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інші заяви та клопотання
10. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного
12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
13.1. В заяві без номера від 21.11.2022 (вх.№7936 від 25.11.2022) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 просить суд визнати його кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на загальну суму 8 123 000 грн.
13.2. У вказаній заяві зазначає, що ним позичено під розписку боржнику кошти в сумі:
- 1 235 000, 00 грн, розписка від 17.01.2017;
- 1 479 000, 00 грн, розписка від 10.07.2017;
- 1 833 000, 00 грн, розписка від 18.01.2018;
- 1 466 000, 00 грн, розписка від 02.09.2019;
- 1112 000, 00 грн, розписка від 19.12.2019;
- 998 000, 00 грн, розписка від 25.02.2020;
13.3. Станом на час звернення із вищезазначеною заявою позичені кошти в загальній сумі 8 123 000, 00 грн боржником, не повернуто, часткових оплат не здійснювалось.
13.4. А тому просить суд визнати ОСОБА_2 конкурсним кредитором боржника на загальну суму 8 123 000, 00 грн.
13.5. Арбітражним керуючим визнано вимоги кредитора ОСОБА_2 на загальну суму 8 123 000, 00 грн, про що зазначено у відомостях про результати розгляду вимог кредиторів (вих.№23 від 29.11.2022, вх.№8119 від 01.12.2022). Представником боржника у судових засіданнях також повністю визнано вимоги кредитора ОСОБА_2 .
13.6. Суд першої інстанції зважаючи на значні розміри розписок та позики за ними у великих сумах, які надає фізична особа іншій фізичній особі систематично щороку, маючи сумніви в дійсності таких позик та маючи за необхідне здійснити перевірку відсутності чи наявності ознак їх фіктивності, ухвалою від 24.01.2023 витребував у Головного управління ДПС у Тернопільській області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених/отриманих доходів ОСОБА_2, та засвідчені копії відповідних звітів/декларацій Фізичної особи ОСОБА_2 за період з 2007 по 2022 роки включно.
13.7. Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на виконання ухвали надано відомості (лист №2176/6/19-00-12-01-03 від 15.02.2023, вх. №1517 від 21.02.2023 з додатками) з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_2 за період з I кварталу 2007 року по IV квартал 2022 року. Одночасно повідомляє суд, що ОСОБА_2 за період з 2007 по 2022 роки включно до Головного управління ДПС у Тернопільській області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, декларація від 25.07.2022.
13.8. Також ухвалою суду від 23.01.2023 судом, зокрема, витребувано у ОСОБА_2 письмові пояснення щодо правового статусу та оформлення розписок, які додані до заяви кредитора - ОСОБА_2, зокрема, відомості про свідків (паспортні дані, місцепроживання); докази про суми виплачених/отриманих доходів ОСОБА_2, АДРЕСА_2, паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 13.11.2007 року, виданий Тернопільським МВ МВС в Тернопільській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2, д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 та засвідчені копії відповідних звітів/декларацій про доходи фізичної особи ОСОБА_2 за період з 2007 по 2022 роки включно, проте, витребуваних судом документів заявником не надано.
13.9. Отримані судом відомості від Головного управління ДПС у Тернопільській області про суми виплачених/отриманих доходів та податкова декларація ОСОБА_2 свідчать, що сума доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, становить значно менші суми у порівнянні з тією, яку він надав згідно розписок боржнику; водночас, належних та достовірних доказів про наявність інших джерел доходів та фінансових можливостей заявник суду не надав.
14. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
15. У постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 викладено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.