РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2024 року
м. Київ
справа №990/106/23
адміністративне провадження № П/990/106/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.,
учасники судового процесу:
позивач - ОСОБА_1,
представник відповідача - Шагірманов Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції справу № 990/106/23 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
31 травня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Етичної ради (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; далі - відповідач, Рада), в якій, з урахуванням уточнень (т. 2 а. с. 36), позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення Етичної ради від 28 квітня 2023 року № 37 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя". Позов направлено засобами поштового зв`язку 29 травня 2023 року.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішення Ради є незаконним, оскільки викладені у ньому обставини не відповідають дійсності. Зазначав, що надав належні докази на підтвердження зазначених у відповідних деклараціях відомостей, а Рада безпідставно вважала його матір членом сім`ї декларанта. Щодо питання придбання автомобіля позивач також вважав, що висновок Ради про наявність обґрунтованих сумнівів у законності джерел походження майна є безпідставними, адже надані докази підтверджують як факт продажу попереднього автомобіля, так і достатність отримуваних доходів для придбання нового. Окремо позивач звертав увагу, що у висновку Ради зазначено недостовірну інформацію щодо посади, яку обіймає позивач, а також щодо пояснень, які були надані як письмово, так і під час співбесіди.
Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2023 року відкрив провадження у цій справі, встановив учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи.
05 липня 2023 року від Етичної ради надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 47), у якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів і вимог ОСОБА_1, просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначав, що під час ухвалення рішення, він реалізовував свої повноваження з метою, з якою це повноваження надане. Усі надані позивачем документи і пояснення були предметом ретельної перевірки і аналізу, однак, зумовили виникнення обґрунтованих сумнівів у його відповідності критерію професійної етики і доброчесності, а в подальшому таких сумнівів не усунули. Звертав увагу, що оскаржуване у цій справі рішення відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості і ухвалене з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття.
17 липня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (т. 1 а. с. 69). Позивач вважав, що відповідач зловживає своїми повноваженнями, адже здійснив вибірковий підхід до застосування норм законодавства. Наполягав на правдивості як задекларованих у відповідних деклараціях відомостей, так і наданої відповідачеві інформації під час проходження конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя. До відповіді на відзив позивач долучив копії запитів Етичної ради та відповідей на них, а також матеріали спецперевірки.
18 липня 2023 року від Етичної ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в низці постанов, відповідач зазначав, що оскільки рішення Етичної ради містить (1) достатньо інформації щодо критеріїв, які вплинули на оцінювання ОСОБА_1 на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, (2) містить посилання на визначені законом підстави та мотиви його ухвалення, якими керувалася Етична рада, а також (3) ухвалене з використанням виключних дискреційних повноважень Етичної ради як допоміжного органу, який сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів ВРП у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, то оскаржуване рішення Етичної ради відповідно до визначених позивачем підстав позову перевірці судом не підлягає. Рішення Етичної ради прийнято в межах дискреційних повноважень Етичної ради та не створює самостійних правових наслідків, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю.
28 липня 2023 року від Етичної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а. с. 221). Етична рада додатково звертала увагу адміністративного суду на те, що підставою для висновку про невідповідність кандидата показникам сумлінності, незалежності, чесності, неупередженості є обґрунтовані сумніви щодо такої невідповідності (підпункт 1.3.4.1 Методології). Відповідач вважав безпідставними доводи позивача про те, що у стороннього спостерігача може скластися враження про непрофесійність та недоброчесність позивача, оскільки останній, беручи участь в конкурсі на посаду члена ВРП, фактично погодився із неминучим відкриттям для ретельного контролю громадськістю, а також для прискіпливого оцінювання Етичною радою на відповідність критерію професійної етики та доброчесності. Відтак, справедливо зазначити, що межа допустимої критики щодо позивача є ширшою, аніж для окремої пересічної особи, що також обґрунтовується судовою практикою (зокрема, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі №826/8773/18).
17 серпня 2023 року і 16 жовтня 2023 року від Етичної ради надійшли додаткові пояснення щодо закриття провадження у справі (т. 1 а. с. 244, т. 2 а. с. 7). Етична рада, підтримуючи свою позицію та доводи на її підтвердження, викладені у заяві про закриття провадження в цій справі, керуючись статтею 44 КАС України, звертала увагу суду на актуальні правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду спорів із Етичною радою, а саме: від 20 липня 2023 року у справі № 990/34/23, від 14 вересня 2023 року у справі №990/20/23. Відповідач наполягав на тому, що судовий контроль може здійснюватися саме щодо остаточного рішення у процедурі конкурсу, яким рішення Етичної ради не є.
31 жовтня 2023 року на електронну пошту суду надійшли заперечення позивача, підписані кваліфікованим електронним підписом, проти клопотання представника відповідача про закриття провадження від 18 липня 2023 року та додаткових пояснень щодо закриття провадження у справі від 17 серпня 2023 року і від 16 жовтня 2023 року (т. 2 а. с. 10).
Ухвалою від 31 жовтня 2023 року Верховний Суд у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовив з підстав, викладених в такій ухвалі суду (т. 2 а. с. 20). З огляду на продовження розгляду справи, суд запропонував надати сторонам додаткові пояснення.
27 листопада 2023 року на електронну пошту від позивача надійшли, підписані кваліфікованим електронним підписом: заява про обґрунтування порушених прав та уточнення позовних вимог (т. 2 а. с. 36); клопотання про витребування доказів від Етичної ради (т. 2 а. с. 51); клопотання про витребування доказів від НАЗК (т. 2 а. с. 55).
У заяві про обґрунтування порушених прав та уточнення позовних вимог ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Ради; 2) зобов`язати Етичну раду вилучити рішення з офіційного веб-сайту Етичної ради (https://ec.court.gov.ua/ec). Позивач зазначав, що Етична рада порушила його права на (1) належну правову процедуру, (2) доступ до професії.
27 листопада 2023 року від Етичної ради надійшли додаткові пояснення щодо оцінювання кандидата на посаду члена ВРП, надані на пропозицію суду, висловлену в судовому засіданні 31 жовтня 2023 року (т. 2 а. с. 59), а також заперечення проти клопотань позивача про витребування доказів (т. 2 а. с. 93).
У судовому засіданні, яке відбулося 28 листопада 2023 року, позивач відкликав заявлену у заяві про уточнення позовних вимог додаткову позовну вимогу (зобов`язати Етичну раду вилучити рішення з офіційного веб-сайту Етичної ради), просив її не розглядати. В іншій частині позивач заяву підтримав.
Суд у цьому судовому засіданні задовольнив клопотання позивача, прийняв до розгляду уточнену позовну вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Ради з додатковими поясненнями щодо порушених прав. Клопотання позивача про витребування доказів у НАЗК і Ради суд залишив без задоволення через пропуск позивачем строку, встановленого КАС України, для їх заявлення. Також суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення Етичної ради.
11 грудня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначав про те, що згідно з нормами Сімейного кодексу України у нього із матір`ю відсутні взаємні права та обов`язки, адже існує односторонній обов`язок. Позивач наполягав, що заповнюючи декларацію він діяв сумлінно і відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", офіційно оприлюдненої позиції НАЗК щодо порядку заповнення декларації, та судової практики. До пояснень позивач додав кольорову копію звернення Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" для підтвердження того, що на земельній ділянці будь-які споруди відсутні, однак, наявна тінь сусіднього будинку.
Обговоривши позицію сторін у справі, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.
Наказом Міністра освіти і науки України № 954 від 26 жовтня 2022 року визначено час і місце проведення з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, до порядку денного якого включено питання обрання членів Вищої ради правосуддя.
Після оголошення відповідного конкурсу на посаду члена ВРП ОСОБА_1 подав до Секретаріату Вищої ради правосуддя заяву про намір бути обраним членом Вищої ради правосуддя з`їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Рішенням Етичної ради від 16 березня 2023 року № 16 "Про допуск до співбесіди кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя від з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ" ОСОБА_1 допущено до співбесіди.
Етична рада 04 квітня 2023 року провела співбесіду із ОСОБА_1 як кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя від з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Рішенням від 28 квітня 2023 року № 37 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" Етична рада визнала позивача таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя (т. 1 а. с. 55).
Вважаючи, що зазначене рішення Ради є незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Отже, предметом спору у цій справі є рішення Етичної ради від 28 квітня 2023 року № 37 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя", яке є актом індивідуальної дії. Позивачем є особа, відносно якої це рішення прийнято - ОСОБА_1 . Це рішення для ОСОБА_1 є остаточним, адже з його ухваленням участь позивача у конкурсі припинилася. Відповідно, позивача не було внесено у списки кандидатів, рекомендованих для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, а тому і остаточного рішення з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ для позивача не може бути.
Надаючи правову оцінку спірним у цій справі правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.
За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів, відмовляючи у задоволенні клопотання Ради про закриття провадження у справі, дійшла висновку, що спір, який виник між ОСОБА_1 і Етичною радою, має ознаки спору, який підлягає судовому розгляду, адже оскаржуване у цій справі рішення Етичної ради є остаточним в межах конкурсу, в якому брав участь позивач. Зазначив суд і про те, що судовий контроль за таким рішенням не може бути безмежним з огляду на закріплені у законодавстві вимоги, однак, право на доступ до суду з таким позовом, предметом спору у якому є саме остаточне рішення, не може бути обмежено. Отже, колегія суддів визнала позов таким, що підлягає розгляду в суді.
Колегія суддів врахувала висновки Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, викладені у постановах від 17 жовтня 2023 року у справі № 825/1194/18, від 26 вересня 2023 року у справі № 520/7440/21, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3870/21, від 13 вересня 2022 року у справі № 918/1222/21, за змістом яких, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що індивідуальний акт не породжує виникнення чи зміну прав або обов`язків у особи, яка подала позов щодо протиправності цього індивідуального акта, це свідчить про відсутність об`єкта судового захисту та може бути підставою для відмови у задоволенні позову як необґрунтованого.
Отже, під час розгляду цієї справи по суті позовних вимог, ключовими питаннями, які утворюють предмет доказування, є: (1) наявність порушеного права або законного інтересу позивача з боку відповідача; (2) чи підлягає право або законний інтерес судовому захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Позивач доводив, що рішення Етичної ради порушило його право на (1) належну правову процедуру, (2) доступ до професії. Щодо способу захисту порушеного права, позивач доводив, що обраний ним спосіб шляхом скасування рішення Ради є для нього ефективним, адже метою цього позову є саме спростування негативних відомостей, що містяться у такому рішенні Ради, а не зайняття посади члена ВРП. Спростування цих відомостей відновить його добру професійну і ділову репутацію.
Порушення права на належну правову процедуру позивач обґрунтовував тим, що: відсутній факт притягнення його до будь-якого з видів відповідальності за порушення вимог антикорупційного законодавства; під час співбесіди Етична рада вийшла за межі питань, пов`язаних із встановленням критеріїв професійної етики і доброчесності; недостовірне відображення інформації щодо місця роботи; застосування закону, який втратив чинність; використання терміну "члена сім`ї суб`єкта декларування" у розумінні, не закріпленому в законі; Етична рада перебрала на себе повноваження НАЗК; не зазначення у рішенні ради, яке саме із джерел отримання доходу є незаконним; порушення права на участь особи у процесі прийняття рішення з урахуванням відомостей, отриманих під час співбесіди.
Порушення права на доступ до професії позивач обґрунтовував тим, що його особистий вибір щодо проходження конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя безпосередньо пов`язаний з його професійним зростанням, а перспектива зайняття посади на публічній службі за фахом, який відповідає його професійній кваліфікації, по суті могла стати вершиною тривалого особистого професійного шляху. Позивач наполягав на тому, що оскаржуване рішення Етичної ради й надалі порушує його право на доступ до професії, особистий розвиток, адже впливає на забезпечення права на участь в інших конкурсах без упередженого ставлення, оскільки розміщене у вільному доступі на офіційному веб-сайті Етичної ради, є необґрунтованим і містить недостовірні відомості за результатами оцінювання показників критеріїв професійної етики та доброчесності та ставить під сумнів його професійну репутацію, впливає на значне коло його відносин з іншими особами, в аспекті розвитку та формування відносин професійного та ділового характеру.
Вирішуючи питання обґрунтованості та доведеності позивачем в межах цієї справи порушення його прав прийняттям відповідачем спірного рішення, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи. Так, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Пункт 10 частини другої статті 245 КАС України надає суду повноваження обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.