ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 192/1427/19
провадження № 51-5384км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, жителя мсмт. Солоне цієї АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статей 75, 104 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки, та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 55 210 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком районного суду, 12 квітня 2018 року близько 16:30 ОСОБА_6, перебуваючи біля будівлі, що розташована на АДРЕСА_2, керуючись виниклим спільним злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з невстановленою особою на ім`я " ОСОБА_9", матеріали відносно якого виділенні в окреме кримінальне провадження, та реалізовуючи спільний злочинний умисел, за домовленістю, останній відволікав увагу потерпілого ОСОБА_8, а неповнолітній ОСОБА_6 в цей час шляхом вільного доступу, через незачиненні двері проник до приміщення майстерні ОСОБА_8, яка знаходиться за цією ж адресою, де впевнившись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав сумку, що належить потерпілому ОСОБА_8, в якій знаходились грошові кошти в іноземній валюті в сумі 900 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 12 квітня 2018 року становить 23 310 грн, грошові кошти в сумі 16 000 грн, а також ювелірні вироби із золота 585 проби на загальну суму 15 900 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 55 210 грн.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 16 серпня 2023 року скасував вирок місцевого суду (в частині призначеного покарання) та ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі сторона захисту, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76, 104 КК. Вказує, що апеляційним судом не в повній мірі дотримано вимоги ст. 65 КК, оскільки не враховано всі обставини справи, зокрема, що його підзахисний вчинив злочин вперше, будучи неповнолітнім, під впливом дорослого чоловіка, вину визнав, виховується лише батьком, має позитивні характеристики, а також відомості досудової доповіді, за якою має місце низький рівень ризику вчинення повторного злочину. На думку захисника, вищенаведені обставини свідчать про можливість виправлення засудженого і його перевиховання без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу сторони захисту заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі та просили її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечив проти її задоволення, оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК у касаційному порядку захисником не оскаржуються.
За змістом касаційної скарги, незаконність вироку суду апеляційної інстанції сторона захисту вбачає в неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості.
Зазначені доводи Суд уважає такими, що ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, суд першої інстанції, зваживши на тяжкість вчиненого злочину, характер і ступінь його участі у вчиненні злочину, причини з яких скоєно злочин, зокрема, те що до вчинення злочину ОСОБА_6 спонукав дорослий чоловік, дані про особу винного, який вчинив злочин у неповнолітньому віці, розуміє свою вину, оцінює свої дії як негативні та розкаюється у скоєному, раніше не судимий, проживає з батьком, вчинив злочин під впливом дорослої особи, посередньо характеризується з місця навчання та позитивно за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі.