ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 761/7257/20
провадження № 61-6882св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти",
треті особи: Акціонерне товариство "Сенс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Лівадія", Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд "Аквілон", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова Глєба Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", треті особи: Акціонерне товариство "Сенс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Лівадія", Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд "Аквілон", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна, про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішенняпро державну реєстрацію,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (далі - ТОВ "КУА "Будівельні проекти"), в якому просив витребувати із чужого незаконного володіння відповідача у свою власність квартиру АДРЕСА_1, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С. (номер запису про право власності 32688422).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "КУА "Будівельні проекти" у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 311348980000), яка була набута ОСОБА_1 у власність на підставі свідоцтва про право власності від 17 липня 2007 року, виданого згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 липня 2007 року № 1228-С/КІ.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С. (номер запису про право власності 32688422).
Стягнуто з ТОВ "КУА "Будівельні проекти" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10 930,40 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" задоволено.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" 16 395,60 грн судового збору.
Постановою Верховного Суду від 01 листопада 2023 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова Г. О. задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "КУА "Будівельні проекти", треті особи: АТ "Сенс Банк", ТОВ "Гранд Лівадія", Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд "Аквілон", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В. В., про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано, заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року в цій частині залишено в силі.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "КУА "Будівельні проекти", треті особи: АТ "Сенс Банк", ТОВ "Гранд Лівадія", Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд "Аквілон", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В. В., про скасування рішення про державну реєстрацію залишено без змін.
Стягнуто ТОВ "КУА "Будівельні проекти" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 21 020,00 грн.
У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков Г. О. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив поновити позивачу строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким здійснити розподіл судових витрат у частині витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката (основної та додаткової винагороди (гонорару успіху)) на суму 4 512 269,87 грн, та стягнути з відповідача на користь позивача загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом справи, які надані адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги від 20 лютого 2023 року, в загальному розмірі 4 512 269,87 грн, які складаються із вартості наданих адвокатом послуг у розмірі 6 760,00 дол. США, що на день складання та підписання акта наданих послуг від 06 листопада 2023 року за курсом Національного банку України (далі - НБУ) (36,1705) становить 244 150,87 грн, та гонорару успіху за договором про надання правничої допомоги від 20 лютого 20223 року у розмірі 118 000,00 дол. США, що на день складання та підписання акта наданих послуг від 06 листопада 2023 року за курсом НБУ (36,1705) становить 4 268 119,00 грн.
У грудні 2023 року відповідач подав до Верховного Суду заперечення щодо розміру стягнення на професійну правничу допомогу, в якому просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Заперечення мотивовано тим, щозаявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в частині основної винагороди адвоката є нерозумною та переоціненою, виходячи із актуальних цін на правові послуги, складність справи, незмінність позиції сторін протягом розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Наслідком стягнення заявлених сум з відповідача є не відшкодування понесених позивачем витрат, а корисливий мотив надмірного збагачення за рахунок відповідача.
Позивач не довів факт понесення ним будь-яких витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, а також не може вважатися, що такі витрати будуть понесені ним у майбутньому, тобто є неминучими, з урахуванням вимог пункту 5 договору про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом, згідно з яким загальний обсяг винагороди адвоката підлягає сплаті позивачем на рахунок адвоката протягом 30 днів з дня ухвалення судом додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу на користь позивача.
Заявлений розмір витрат у частині додаткової винагороди адвоката (гонорару успіху) не є обов`язковим для сторони відповідача, а також є значно завищеним і не корелюється із визначеною вартістю вчинених адвокатом дій.
Крім того, позивач ОСОБА_1 є адвокатом, старшим партнером в юридичній компанії ТОВ "Алмарк Україна". Представник позивача - адвокат Цвєтков Г. О. є керуючим партнером юридичної компанії ТОВ "Алмарк Україна". Позивач з 12 вересня 2012 року до 15 лютого 2016 року був керівником ТОВ "Алмарк Україна", наразі керівником є його представник Цвєтков Г. О., що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, що міститься у матеріалах справи, а також роздруківкою з веб-сайту ТОВ "Алмарк Україна". Тобто позивач, будучи адвокатом, старшим партнером та колишнім керівником юридичної компанії ТОВ "Алмарк Україна", уклав із своїм колегою адвокатом в цій же юридичній компанії договори на надання йому правничої допомоги.
Враховуючи наявність зв`язку між доходами учасників однієї юридичної особи, якими є позивач та його представник, їхні спільні дії зі стягнення з відповідача непомірно високих сум на відшкодування наданих правничих послуг можуть свідчити про намагання позивача зловживати правом на компенсацію правничої допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень частити восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
Ураховуючи, що постанова суду касаційної інстанції від 01 листопада 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 листопада 2023 року, а заява про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами їх понесення подана через засоби поштового зв`язку 08 листопада 2023 року, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для поновлення представнику ОСОБА_1 - адвокату Цвєткову Г. О. встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів враховує таке.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.