ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня2024 року
м. Київ
справа № 755/4534/21
провадження № 61-9018св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Суліма Олена Олександрівна,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Суліми О. О. (далі - приватний виконавець Суліма О. О.), треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв А. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Тавтєлєв А. В.), про визнання постанови приватного виконавця неправомірною, визнання акта про передачу майна недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним, скасування рішення про обтяження та скасування державної реєстрації.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що під час шлюбу з колишнім чоловіком ОСОБА_4 вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . На підставі судового рішення від 24 березня 2011 року за ОСОБА_4 визнано право власності на вказану квартиру та 21 лютого 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру. Указувала, що у зв`язку з погіршенням стосунків шлюб між ними 18 грудня 2019 року розірвано на підставі судового рішення.
Їй стало відомо, що приватним виконавцем Сулімою О. О. у ВП № НОМЕР_1 виконується судове рішення про стягнення з її колишнього чоловіка на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 19 921 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 12 квітня 2019 року становить 534 480,43 грн.
27 травня 2019 року вона подала до Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частини майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У цій справі ОСОБА_2 та приватний виконавець Суліма О. О. були третіми особами, тому були обізнані про наявність спору щодо квартири. Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, яке постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року залишено без змін, позовну заяву задоволено повністю. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу.
Позивач указувала, що 04 червня 2020 року, на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, вона зареєструвала своє право власності на 1/2 частини спірної квартири, а 02 липня 2020 року зареєструвала у вказаній квартирі неповнолітнього сина.
Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року задоволено частково, апеляційне провадження у справі про поділ майна між позивачем та її колишнім чоловіком ОСОБА_4 закрито. У решті рішення суду залишено без змін.
Позивач указувала, що 14 серпня 2020 року між нею та ОСОБА_4 укладений договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Гамзатовою A. A. та зареєстрований у реєстрі за № 773.
У зв`язку з ухиленням ОСОБА_4 від сплати аліментів, у січні 2021 року вона була змушена звернутися до Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ)). 15 січня 2021 року постановою державного виконавця накладено арешт на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 . Тобто, станом на 19 січня 2021 року спірна квартира перебувала під арештом за несплату аліментів її власником ОСОБА_4 . Звертаючи стягнення на майно, приватний виконавець Суліма О. О. безпідставно звернула стягнення на майно, яке боржнику не належало.
19 січня 2021 року приватним нотаріусом Тавтєлєвим А. В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а 21 січня 2021 року тим же нотаріусом зареєстровано іпотеку, за якою іпотекодержателем є ОСОБА_3, а іпотекодавцем - ОСОБА_2 .
Також посилається на те, що приватний нотаріус Тавтєлєв А. В., враховуючи наявність обтяження прав на нерухоме майно за аліментними зобов`язаннями, не мав права приймати рішення про державну реєстрацію права власності на це майно за ОСОБА_2
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсною постанову приватного виконавця Суліми О. О. від 19 січня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, якою передано у рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-6396, виданим 05 жовтня 2011 року Подільським районним судом м. Києва, квартиру, реєстраційний номер об`єкта: 1774597080000, загальною площею 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, відповідно до постанови, серія та номер: справа № 755/8391/19, виданої 25 листопада 2020 року, видавник: Верховний Суд та рішення суду, серія та номер: 2-107/1, виданий 24 березня 2011 року, видавник: Дніпровський районний суд міста Києва,-у власність ОСОБА_2 у рахунок повного погашення боргу у розмірі 561 744,78 грн;
- визнати недійсним акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року приватного виконавця Суліми О. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яким передавалось у власність майно, а саме: квартира, реєстраційний номер об`єкта: 1774597080000, загальною площею: 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, відповідно до постанови, серія та номер: справа № 755/8391/19, виданої 25 листопада 2020 року, видавник: Верховний Суд та рішення суду, серія та номер: 2-107/1, виданий 24 березня 2011 року, видавник: Дніпровський районний суд міста Києва;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 19 січня 2021 року № 64 приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про засвідчення права власності з ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774597080000, на підставі акта приватного виконавця Суліми О. О. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року;
- скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56216961 від 19 січня 2021 року 16:29:50 (номер запису про реєстрацію права власності: 40178563);
- скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56255134 від 21 січня 2021 року 17:01:43 (номер запису про обтяження: 40214203) та припинити обтяження, вид обтяження: заборона на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року, ухваленим у складі судді Савлук Т. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу, а також позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, виданого на ім`я ОСОБА_2, скасування державної реєстрації переходу права власності на цю квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на вказану квартиру на час передачі її стягувачу належало боржнику у виконавчому провадженні, було за ним зареєстровано, арешт з частини квартири знятий в установленому законом порядку не був, а тому приватний виконавець діяв правомірно, звертаючи стягнення на майно боржника.
При цьому суд першої інстанції констатував, що позивач обрала неефективний спосіб захисту щодо похідних вимог - оскарження рішень державних реєстраторів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного виконавця Суліми О. О., треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус КМНО Тавтєлєв А. В., про визнання постанови приватного виконавця неправомірною, визнання акта про передачу майна недійсним, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним, скасування рішення про обтяження та скасування державної реєстрації задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року приватного виконавця Суліми О. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у рахунок погашення боргу, яким передавалось у власність майно, а саме: квартира, реєстраційний номер об`єкта: 1774597080000, загальною площею 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, відповідно до постанови, серія та номер: справа № 755/8391/19, виданої 25 листопада 2020 року, видавник: Верховний суд та рішення суду, серія та номер: 2-107/1, виданий 24 березня 2011 року, видавник: Дніпровський районний суд міста Києва.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 19 січня 2021 року № 64 приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774597080000, на підставі акта приватного виконавця Суліми О. О. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 19 січня 2021 року.
Скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56216961 від 19 січня 2021 року 16:29:50 (номер запису про реєстрацію права власності: 40178563).
У задоволенні позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Тавтєлєва А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56255134 від 21 січня 2021 року 17:01:43 (номер запису про обтяження: 40214203), відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2, приватного виконавця Суліми О. О. на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 9 080,00 грн, по 4 540,00 грн з кожного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками про те, що право власності на квартиру на час передачі її стягувачу належало боржнику у виконавчому провадженні, було за ним зареєстровано, арешт з частини квартири знятий в установленому законом порядку не був, а тому приватний виконавець діяв правомірно, звертаючи стягнення на майно боржника.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що спірна квартира була придбана під час шлюбу боржника та позивача, а саме: 12 липня 2005 року укладений договір про дольову участь у будівництві житла. Однак, через існування спору за договором інвестування, право власності за ОСОБА_4 визнано у судовому порядку у 2011 році. Ця обставина була відома приватному виконавцю на час проведення третіх торгів та передачі майна стягувачу ОСОБА_2, яка, як і приватний виконавець, була залучена до розгляду справи про поділ майна подружжя як третя особа. ОСОБА_2 оскаржувала рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, відповідно до яких було поділено майно подружжя та за позивачем у цій справі визнано право на 1/2 частини квартири, яку приватний виконавець передав стягувачу.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у розумінні положень статті 65 СК України зазначене нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові і дружині у рівних частках з моменту його придбання, а відчуження спірного нерухомого майна, частка якого належить позивачу, за обставин, що вона не є боржником у виконавчому провадженні, в рахунок стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_4 порушує право позивача як співвласника цього майна на вільне володіння, користування і розпорядження ним, що є неприпустимим. Факт реєстрації спірного нерухомого майна за ОСОБА_4 під час арешту цього майна, проведення торгів та передачі майна, придбаного у шлюбі, стягувачу не означає, що воно належить лише боржнику.
Встановивши, що у результаті проведення електронних торгів та нереалізації майна на третіх торгах, майно, яке було спільною сумісною власністю подружжя, в цілому передано стягувачу, чим порушено право власності ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним та скасування акта від 19 січня 2021 року про передачу майна стягувачу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за стягувачем ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні вимог у частині визнання незаконною постанови приватного виконавця про передачу майна стягувачу, суд апеляційної інстанції вважав, що така обставина входить у предмет доказування за вимогами про визнання недійсним та скасування акта про передачу майна стягувачу і окремого самостійного задоволення та виділення в окрему позовну вимогу не потребує, з огляду на те, що право позивача захищається внаслідок задоволення вимог щодо визнання недійсним акта, свідоцтва про право власності та скасування реєстрації переходу права власності до стягувача.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог про скасування державної реєстрації заборони відчуження спірної квартири, з огляду на передачу її ОСОБА_2 в іпотеку ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції вважав, що без скасування правової підстави для внесення такої заборони, скасування реєстраційної дії є неправомірним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Дніпровського районного суду м. Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
07 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615св20).
Заявник указує, що позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові. Позивач, з метою захисту свого права спільної сумісної власності, має звернутися до суду з позовом про визнання права власності на ідеальну частку майна та звільнення майна з-під арешту.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у спорах про визнання незаконними дій з передання майна стягувач у рахунок боргу, а саме щодо застосування частин третьої, шостої статті 13 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди не встановили факт зловживанням правом зі сторони позивача у межах відносин, яким надавалась правова оцінка. У справі № 755/4534/21 досліджувалися відносини, які свідчать про послідовне планове та планомірне зловживання правом зі сторони позивача та її колишнього чоловіка - третьої особи.
Вказує, що нерозумним є покладення на неї, у зв`язку з її діями, направленими на захист своїх прав та інтересів від зловживання зі сторони подружжя ОСОБА_5 надмірного тягаря у вигляді не лише втрати права на квартиру та відновлення становища десятилітнього невиконання судового рішення про стягнення суми присуджених коштів, але і збільшення її втрат на сплачені нею 362 255,22 грн суми різниці між вартістю майна та сумою коштів, що підлягали стягненню.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Звертає увагу, що спірна квартира не єнеподільною річчю, тому жодні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615св20), не підлягають застосуванню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 лютого 2011 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 2-843/11 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми попередньої оплати за договором підряду у розмірі 19 921,00 доларів США, що в еквіваленті становить 157 987,47 грн, 120,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виконавчий лист № 2-6396/10, виданий 05 жовтня 2011 року Подільським районним судом міста Києва, пред`явлено для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Подільського управління юстиції у місті Києві.
14 грудня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, на підставі виконавчого листа № 2-6396/10, виданого Подільським районним судом міста Києва від 05 жовтня 2011 року.
12 квітня 2019 року приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6396/10, виданого 05 жовтня 2011 року Подільським районним судом міста Києва.
12 квітня 2019 року приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про арешт майна боржника, а саме квартири: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774597080000; опис: загальна площа 89,3 кв. м, житлова площа 54.6 кв. м; опис: чотирикімнатна, адреса: АДРЕСА_2 .
16 квітня 2019 року приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно: квартиру АДРЕСА_3 - поверховому будинку, на п`ятому поверсі. Вхід до вказаної квартири через загальні двері на дві квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Вказані квартири об`єднує спільна територія - тамбур. Майно належить боржнику ОСОБА_4 . На описане майно накладено арешт постановою про арешт майна №30287151 від 12 квітня 2019 року. Призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_2
25 квітня 2019 року приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство "Консалтингова Група "АГРО-ЕКСПЕРТ", який має сертифікат від 08 вересня 2017 року за № 870/17, виданий Фондом Державного майна України, для визначення вартості квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774597080000; опис: загальна площа (кв. м): 89,3, цільове призначення: житлове приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_4
02 травня 2019 року суб`єкт оціночної діяльності - приватне підприємство "Консалтингова група "АГРО-ЕКСПЕРТ", що діє на підставі постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25 квітня 2019 року ВП №30287151, проведено оцінку вартості квартири та складено висновок, відповідно до якого вартість 4-кімнатної квартири, загальною площею 89,30 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_6, власником якої є ОСОБА_4, без урахуванням ПДВ, станом на 02 травня 2019 року становить 1 320 000,00 грн.
03 травня 2019 року приватний виконавець Суліма О. О. направила на адресу Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") заявку разом з документами щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-6396, виданого 05 жовтня 2011 року Подільським районним судом міста Києва, щодо майна: квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774597080000, загальною площею: 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
06 травня 2019 року приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_4 .
Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 755/8391/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частини майна (провадження № 61-2998св20), касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Із вказаної постанови встановлено, що сторони з 28 квітня 2001 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 лютого 2019 року № 157742690).
19 січня 2021 року приватним виконавцем Сулімою О. О. повідомлено стягувача ОСОБА_2, що згідно з протоколом ДП "СЕТАМ" від 18 січня 2021 року № 522130, треті торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. Запропоновано стягувачу ОСОБА_2 протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово повідомити про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, а саме: квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1774597080000, загальною площею: 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
19 січня 2021 рок приватним виконавцем Сулімою О. О. винесено постанову про передачу стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-6396, виданим 05 жовтня 2021 року Подільським районним судом міста Києва, таке майно: квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774597080000, загальною площею: 89,3 кв. м, цільове призначення: житлове приміщення розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-107/1 від 24 березня 2011 року та постанови Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 755/8391/19.
19 січня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Тавтєлєвим А. В. видано свідоцтво, яке зареєстроване у реєстрі за № 64, приватний нотаріус КМНО Тавтєлєв А. В., відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем Сулімою О. О. 19 січня 2019 року, посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 89,3 кв. м, житловою площею 54,6 кв. м, яка складається з чотирьох кімнат, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774597080000, оскільки торги не відбулися і стягувач ОСОБА_2 виявила бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_4 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі №2-107/1 від 24 березня 2011 року та постанови Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 755/8391/19.