ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 913/175/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Шевченко А.О., адвокат (довіреність від 14.09.2021 №7936-К-Н-О),
товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лекс" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
на рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2023 (суддя Лісовицький Є.А.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 (головуючий суддя: Бородіна Л.І., судді: Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)
у справі №913/175/23
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - позивач, скаржник, Банк)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лекс" (далі - відповідач, Товариство)
про витребування майна та стягнення 323 950,58 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Банк звернувся до суду з позовом до Товариства в якому просив суд витребувати у Товариства на свою користь транспортні засоби: марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021; марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_4 рік виробництва - 2021, а також стягнути з Товариства на користь Банку заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 250 000,00 грн (несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування) та заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 73 950,58 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу від 30.04.2021 № LGSHFLOWWS9MJ-1 в частині відшкодування вартості майна та винагороди за користування майном, у зв`язку з чим позивачем розірваного договір у односторонньому порядку, внаслідок чого у останнього виникло право на витребування майна (предмета лізингу) та стягнення винагороди за користування майном та несплаченого відшкодування частини вартості предмета лізингу до моменту розірвання договору фінансового лізингу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.2023 у справі №913/175/23 позов задоволено частково. Витребувано у відповідача на користь позивача транспортні засоби: марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021; марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_4 рік виробництва - 2021. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в сумі 73 950,58грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 16 109,26грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Банк звернувся до апеляційного господарського суду про перегляд рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову (в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 250 000,00 грн). В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та, відповідно, апеляційним господарським судом не переглядалося.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 рішення суду першої інстанції (в частині відмови у задоволенні позову) у справі №913/175/23 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.
Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивоване такими аргументами і обставинами:
- ураховуючи обставини щодо прострочення відповідачем сплати лізингових платежів (у строк понад 30 днів), беручи до уваги дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого його умовами, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача про те, що договір є розірваним у односторонньому порядку з 27.03.2023;
- з огляду на те, що відповідач не виконав вимогу позивача про повернення предмета лізингу, предмет лізингу не повернув, а також зважаючи на те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГП України) втрату предмета лізингу, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування у відповідача на користь позивача предмета лізингу. При цьому суди також звернули увагу на те, що з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача. Крім того, в пункті 3.4.3 договору сторони погодили, що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання;
- з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, дійшли висновку про те, що лізингодавець не може одночасно вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів), тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів;
- суди встановили, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору: винагороди за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50,00грн; винагороди за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,5% від суми, зазначеної в п. 2.1.1.2 цього договору, що становить суму 3750,00 грн (п. 2.2.1 договору); винагороди за користування майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.2.2 договору); у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22 (двадцять два) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з Додатком № 2 до договору (п. 2.2.3 договору); платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та Додатком №2 до нього; інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановлено іншого (п. 2.2.5 договору). Отже, до структури лізингових платежів входить як винагорода за користування майном, так і платежі в рахунок викупу майна.
- позивачем заявлено до стягнення 250 000,00 грн - сума несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування. З огляду на те, що позивачем заявлено вимогу про повернення предмету лізингу, вимога про стягнення з відповідача несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування в сумі 250 000,00 грн є безпідставною, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню;
- інші складові лізингових платежів підлягають стягненню, а саме заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу в сумі 73 950,58грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із прийнятими рішеннями, Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (щодо застосування приписів статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", а саме про те, що для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати як умови договору так і структуру лізингових платежів);
- Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 905/1065/22 (при вирішенні питання відшкодування вартості об`єкту лізингу у випадку розірвання договору слід аналізувати як умови договору так і структуру лізингових платежів);
- Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (щодо застосування приписів статті 629 ЦК України, а саме щодо закріплення у зазначеній статті принципу обов`язковості договору);
- Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/1766/14-ц (щодо застосування приписів статті 204 ЦК України, а саме презумпцію правомірності правочину);
- Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 904/4013/20 та від 30.09.2020 у справі № 559/1605/18 (щодо застосування приписів статті 627 ЦК України, а саме свободи договору).
Крім того скаржник вважає недоречним посилання апеляційним судом на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що умовами пункту 7.2.8 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок у разі розірвання договору повернути майно Банку, сплативши при цьому заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за договором, а також відшкодувати заподіяні збитки, що на думку скаржника, свідчить про те, що сторони в договорі передбачили, що лізингові платежі в разі розірвання договору підлягають поверненню. Вказує, що за умовами пункту 2.2 договору фінансового лізингу до структури лізингових платежів входить як винагорода за користування майном так і платежі в рахунок викупу майна.
Скаржник звертає увагу Суду на те, що 13.06.2021 набув чинності Закон України "Про фінансовий лізинг", який напряму вказує на можливість як вимагати повернення предмету лізингу так і стягнення лізингових платежів до складу яких включається вартість предмета лізингу на момент розірвання договору (пункт 3 частини першої статті 20 вказаного Закону).
Доводи інших учасників справи
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надійшов.
У судовому засіданні 18.01.2024 представник Банку брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 08.01.2024.
Згідно з ухвалою Суду від 18.01.2024 розгляд касаційної скарги відкладено на 25.01.2024.
До початку судового засідання 25.01.2024 від представника Товариства через підсистему "Електронний Суд", надійшла заява у якій останнє просило: внести додаткові відомості про учасника справи для доступу до електронної справи, відкласти розгляд справи на іншу дату, надати додатковий строк для подання відзиву.
Суд протокольною ухвалою заяву представника відповідача, в частині внесення додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи, задовольнив; з урахуванням приписів статті 165 ГПК України відмовив в частині надання додаткового строку для подання відзиву; в частині відкладення розгляду справи на іншу дату також задовольнив.
Згідно з ухвалою Суду від 25.01.2024 розгляд касаційної скарги відкладено на 01.02.2024.
01.02.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Гайдай О.М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 01.02.2024, без участі останнього.
У судовому засіданні 01.02.2024 представник Банку брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 08.01.2024.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судам встановлено, що 30.04.2021 Банком та Товариством (лізингоодержувачем) укладений договір фінансового лізингу № LGSHFLOWWS9MJ-1, згідно з пунктом 1.1 якого Банк зобов`язується набути у власність у ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН", місцезнаходження: 54025, Україна, область Миколаївська, місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграда, будинок 113/1, код в ЄДРПОУ 31764816 (далі - "продавець") предмет(ти) лізингу (далі - "Майно") відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - "Додаток № 1") та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначених цим договором.
За умовами пункту 1.2 договору строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі Майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі Майна лізингоодержувачу.
Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість Майна за цим договором становить 833333,00грн, ПДВ 166666,67грн, усього до сплати 1000000,00грн.
Загальна вартість Майна за цим договором складається з:
- авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу Майна, що становить 250 000,00грн (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору (підпункт 2.1.1.1 договору);
- загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу Майна, 750 000,00грн (з ПДВ), згідно з Додатком № 2 до договору (підпункт 2.1.1.2 договору).
Умовами пункту 2.2 договору визначено, що розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та Додатком № 2 до нього, та включають:
- винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору: винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50,00грн;
- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,5% від суми, зазначеної в підпункті 2.1.1.2 цього договору, що становить суму 3750,00 грн (підпункт 2.2.1 договору);
- винагороду за користування Майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (підпункт 2.2.2 договору);
- у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування Майном складає розмір 22 (двадцять два) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно з Додатком № 2 до договору (підпункт 2.2.3 договору);
- платежі в рахунок викупу Майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та Додатком №2 до нього (підпункт 2.2.4 договору);
- інші документально підтверджені витрати Банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, що відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановлено іншого (підпункт 2.2.5 договору).
Згідно з пунктом 2.3 договору для здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим договором банк відкриває рахунок № НОМЕР_1 (IBAN - НОМЕР_2 ), отримувач АТ КБ "ПриватБанк", МФО 304795. Лізинові платежі підлягають сплаті лізингоодержувачем на зазначений рахунок, якщо інше прямо не встановлено цим договором або домовленістю сторін.
Передача Майна буде здійснюватися за адресою: Україна, область Луганська, район Старобільський, місто Старобільськ, вулиця Старотаганрогська, будинок 11б (пункт 3.1 договору).
Положеннями пункту 3.3 договору встановлено, що Майно повинне бути передане лізингоодержувачу згідно з Актом прийому-передачі майна протягом 5 (п`ять) календарних днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання Акту приймання-передачі майна. Допускається поставка майна узгодженими сторонами партіями. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між Банком та продавцем, про що Банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. У такому випадку вважатиметься, що сторони підписанням відповідного Акту приймання-передачі погодили новий строк поставки майна, що відповідає даті складання Акту приймання-передачі майна, якщо інше не буде встановлено домовленістю сторін.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності Майна цілям його використання.
Відповідно до пункту 4.1 договору протягом усього строку цього договору Майно є власністю Банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати Банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі Майна лізингоодержувачу.
Положеннями пункту 4.3 договору визначено, що він є належною і достатньою підставою для переходу Майна у власність лізингоодержувача після сплати Банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором. Укладення додаткових договорів тощо для переходу Майна у власність лізингоодержувача не вимагається.
За умовами пункту 6.1 договору Банк має право: вимагати повернення Майна у випадках, передбачених пунктом 10.1 та пунктом 10.2 цього договору (підпункт 6.1.2); достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (підпункт 6.1.7).
Згідно з пунктом 7.2 договору лізингоодержувач зобов`язаний: в день передачі майна прийняти його та підписати Акт прийому-передачі Майна, а також підписати Додаток №2 (підпункт 7.2.1); повернути Майно банку у випадках, передбачених пунктом 10.1 та пунктом 10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням норм зносу, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (підпункт 7.2.8); здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в Додатку №2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплати чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору (підпункт 7.2.13).
За умовами пункту 10.1 договору він може бути достроково розірваний, зокрема, за ініціативою Банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні в наступних випадках:
- невиконання лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого підпунктами 7.2.2-7.2.7 та підпунктами 7.2.9-7.2.10 цього договору;
- невиконання лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого підпунктом 7.2.14 цього договору, якщо порушення не буде усунуто лізингоодержувачем впродовж 30 (тридцяти) календарних днів;
- одержання ухвали про порушення справи про банкрутство, постанови про накладення арешту на майно, вироку суду про конфіскацію Майна лізингоодержувача;
- повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів;
- якщо Майно знищене, пошкоджене і не може бути відновлене, незалежно від того чи був такий випадок визнаний страховим;
- якщо сторони не дійшли згоди з питань, визначених пунктом 2.4 цього договору;
- коли здійснення ідентифікації та/або верифікації лізингоодержувача, у т.ч. встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що лізингоодержувач виступає від власного імені; у випадку відмови лізингоодержувача у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), відповідно до частини 11 статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та статті 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (підпункт 10.1.2. договору).
Положеннями пункту 10.4 договору визначено, що у випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу Майна згідно з підпунктом 7.1.4 цього договору, Майно повинне бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по Акту прийому-передачі Майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадків коли Майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлене.
Згідно з пунктом 10.5 договору сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому, для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають.
Пунктом 11.1 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з цим повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмові формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса лізингоодержувача: 93615, Україна, область Луганська, район Станично-Луганський, село Передільське, вулиця Миру, будинок 100, електронна пошта: AGRO-LEX@UKR.NET.
Відповідно до пункту 11.3 договору Додаток № 1 (Спеціфікація Майна), Додаток № 2 (Графік лізингових платежів), Додаток № 3 (Тарифи за оформлення документів), Додаток № 4 (Акт прийому-передачі Майна), Додаток № 5 (Акт прийому Майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього договору.
Сторони цим договором засвідчують свою згоду про те, що в порядку частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України ведення документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових договорів до них, договорів про внесення змін до них, та інших документів, сторонами може здійснюватися як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, сертифікат на який видано Акредитованим Центром Сертифікації Ключів Банка згідно Свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів Серії CA № 26 та атестату відповідності, виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 25.03.2011, а також Експертного висновку № 05/1-2057 від 30.05.2011 ( пункт 11.4 договору).
Відповідно до Специфікації майна (Додаток № 1 до договору) предметом лізингу є: марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021, вартість майна з урахуванням ПДВ - 500000,00грн; марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_4, рік виробництва - 2021, вартість майна з урахуванням ПДВ - 500000,00грн.
Додатком №2 до договору фінансового лізингу сторони погодили графік лізингових платежів, відповідно до якого у період з 25.10.2021 по 25.12.2023 відповідачу належить сплачувати платежі у розмірі 125000,00грн 25.10.2021, 25.12.2021, 25.10.2022, 25.12.2022, 25.10.2023, 25.12.2023, що всього становить 750000,00грн.
Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.04.2023 файл "Договір фінансового лізингу LGSHFLOWWS9MJ-1" підписаний електронним підписом директора відділення АТ КБ "ПриватБанк" Санталовою Ю.В. та скріплений електронною печаткою 30.04.2021, а також підписаний електронним підписом керівником ТОВ "Агро-Лекс" Пасічником С.А. та скріплено електронною печаткою 30.04.2021.
Згідно з Актом прийому майна на відповідальне зберігання від 06.05.2021 Банк передав, а лізингоодержувач прийняв у відповідальне зберігання наступне майно: марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021; марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_4, рік виробництва - 2021.
Вказаний акт підписаний електронними підписами та електронними печатками сторін.
07.05.2021 Банком та відповідачем складено та підписано Акт прийому-передачі майна, згідно з яким Банк передав, а лізингоодержувач прийняв наступне Майно: марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021; марка - Трактор Беларус, модель - 82.1, виробництво - Імпортне, серійний номер - НОМЕР_4, рік виробництва - 2021.
Акт прийому-передачі майна від 07.05.2021 підписаний сторонами із використанням електронного підпису та електронної печатки, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, Товариством сплачено авансовий платіж 250 000,00грн та лізингові платежі на загальну суму 250 000,00грн (платежі за 25.10.2021 та 25.12.2021). Лізингові платежі починаючи з 25.10.2022 відповідачем не сплачувалися.
Позивач зазначав, що лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна та не сплачував винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед банком. Лізингові платежі відповідачем у визначеному розмірі та строку не вносились.
Банк звернувся до Товариства з листом від 09.02.2023 №L4QLGFLO1CG19, в якому повідомив лізингоодержувача про одностороннє розірвання договору фінансового лізингу № LGSHFLOWWS9MJ-1 від 30.04.2021 з 27.03.2023 та вимагав до 31.03.2023 повернути Банку лізингове майно за актом приймання-передачі. Вказаний лист позивач направив 03.03.2023 на електрону адресу відповідача (agro-lex@ukr.net), зазначену в п. 11.1 договору.
Оскільки Товариство лізингове майно Банку не повернуло, заборгованість за лізинговими платежами не сплатило, останній звернувся до суду з даним позовом.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржниками і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.