ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
vQXh7VH0HD4Ab01 лютого 2024 року
м. Київ
vQXh7VH0HD4Abcправа № 910/2059/20
vQXh7VH0HD4AbВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Abпредставників учасників справи:
позивача - компанії "Камініон Холдінгз Лімітед" (Kaminion Holdings Limited) - Колос М.М., адвокат (ордер від 04.12.2023),
відповідачів: 1. Olicon AB - Гутнік І.В., адвокат (ордер від 14.12.2023), Олійник К.С., адвокат (ордер від 16.01.2024),
2. державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" - Поліщук Н.В., в порядку самопредставництва,
vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Abрозглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу компанії "Камініон Холдінгз Лімітед" (Kaminion Holdings Limited)
на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2023 (суддя Картавцева Ю.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.)
у справі № 910/2059/20
за позовом компанії "Камініон Холдінгз Лімітед" (Kaminion Holdings Limited; далі - Компанія, Kaminion Holdings Limited)
до Olicon AB та державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій")
про визнання патенту недійсним.
vQXh7VH0HD4Ab1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про: визнання патенту України № 80128 на винахід "Профільований роздільник із тонкої листової сталі для підтримки стінового облицювального покриття" недійсним повністю; зобов`язання відповідача-2 внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи щодо визнання недійсним повністю патенту України № 80128 на винахід "Профільований роздільник із тонкої листової сталі для підтримки стінового облицювального покриття" та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невідповідність винаходу за патентом України № 80128 умовам патентоздатності за критерієм "винахідницький рівень", у зв`язку з чим, за доводами позивача, патент підлягає визнанню недійсним в силу приписів статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
За результатом нового розгляду справи № 910/2059/20 рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2023, яке залишено без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані з посиланням на недоведеність позивачем наявності обставин, які підтверджували б порушення відповідачем-1 його права чи охоронюваного законом інтересу, що є підставою для ухвалення рішення про відмову в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Kaminion Holdings Limited, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 4 ГПК України, статті 55 Конституції України, статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", статей 15, 16, 432 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 760/3580/17-ц та від 17.10.2019 у справі № 910/1885/19 щодо застосування вказаних норм права при вирішенні питання стосовно доведення обставин, які підтверджували б порушення відповідачем-1 прав чи охоронюваного законом інтересу позивача та виникнення у позивача права на оскарження патенту відповідача-1.
З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статті 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" в частині того, що неможливо позбавити позивача права на доступ до правосуддя (права на оскарження правоохоронного документа) лише з посиланням на те, що позивач і відповідач мають різні обʼєкти права інтелектуальної власності, не заглиблюючись в фактично формулу (опис) цих обʼєктів; у цьому випадку позивач має право захищати свої права на патент № 15220 (промисловий зразок), які не визнаються відповідачем-1 з посиланням на патент № 80128 (винахід).
Також з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України Kaminion Holdings Limited зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та доводи позивача стосовно наявності порушеного права та охоронюваного інтересу у звʼязку з невизнанням відповідачем-1 прав позивача на власний патент, а обмежили свої висновки виключно неправильним тлумаченням статті 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", зазначивши про те, що належний відповідачу-1 оспорюваний патент та належний позивачу патент № 15220 захищають права на різні обʼєкти інтелектуальної власності.
Доводи інших учасників справи
Olicon AB у відзиві на касаційну скаргу просило Суд закрити касаційне провадження у справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а в частині інших підстав - судові рішення попередніх інстанцій зі справи залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розгляд касаційної скарги 16.01.2024 відкладався до 01.02.2024.
30.01.2024 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі.
31.01.2024 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 01.02.2024 представник позивача надав усні пояснення щодо правильного найменування (організаційно-правової форми) позивача.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Kaminion Holdings Limited є власником патенту України № 15220 на промисловий зразок "Комплект профілів для вентильованих фасадів "Сканрок", зареєстрованого Державною службою інтелектуальної власності України на підставі заявки № s200700163 від 31.01.2007, про що 25.10.2007 в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 17/2007 здійснено відповідну публікацію.
Вказане право позивач набув на підставі договору від 29.05.2017 про передачу права власності на промисловий зразок (далі - Договір), про що здійснено публікацію в Бюлетені від 10.08.2017 № 15.
У подальшому, а саме 11.08.2017 позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Сканрок" (далі - ТОВ "Сканрок") укладені ліцензійні договори, зокрема, ліцензійний договір, за яким позивач передав ТОВ "Сканрок" виключну ліцензію на право використання на території України промислового зразка за патентом № 15220 у порядку та на умовах цього договору.
У свою чергу, Olicon AB (відповідач-1 у справі) є власником патенту України № 80128 на винахід "Профільований роздільник із тонкої листової сталі для підтримки стінового облицювального покриття", який зареєстрований на підставі заявки № 20041109448 від 03.06.2003, про що 27.08.2007 в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 13/2007 здійснено відповідну публікацію.
На переконання позивача, ТОВ "Сканрок" тривалий час - понад 10 років (з серпня 2017 року на підставі згаданих ліцензійних договорів, а до цього - на підставі ліцензійних угод з попередніми власниками відповідних об`єктів інтелектуальної власності) виготовляє та постачає на ринок будівельних матеріалів продукцію - навісні вентильовані фасадні системи "Сканрок", які, зокрема, включають у себе комплект профілів із застосуванням промислового зразка за патентом № 15220.
Kaminion Holdings Limited стверджує, що ТОВ "Сканрок" неодноразово повідомляло позивача про те, що на ринку України розповсюджується продукція, зокрема, навісні вентильовані фасадні системи МАРМОРОК ("Marmoroc®"), які створюють конкуренцію фасадним системам СКАНРОК ("SCANROC"), а їх виробники/дилери "переманюють клієнтів ТОВ "Сканрок" та "відбирають" у ТОВ "Сканрок" замовлення, позбавляючи його основної мети господарської діяльності - отримання прибутку.
Крім того, за позовом Olicon AB судом було порушено провадження у справі № 910/21658/17 про визнання недійсним патенту № 15220; позов пред`явлений до Kaminion Holdings Limited та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; позовні вимоги мотивовано невідповідністю патенту № 15220 критерію "новизна" на момент подачі заявки на його реєстрацію. Висновок призначеної у справі судової експертизи від 05.03.2019 № 319/18 спростував позовні вимоги Olicon AB, а 16.04.2019 позов було залишено без розгляду на підставі заяви позивача у справі № 910/21658/17.
Аналогічні позовні вимоги стали предметом розгляду і в іншому судовому спорі.
Так, судом порушено провадження у справі № 910/21726/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "ОНДО" до Kaminion Holdings Limited та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Olicon AB, про визнання недійсними патентів України № 9783 та № 15220.
Позовні вимоги у справі № 910/21726/17 обґрунтовувалися з посиланням на невідповідність патентів критерію "новизна" на момент подачі заявки на їх реєстрацію. Відсутність "новизни" при реєстрації патенту № 15220 позивач у зазначеній справі, серед іншого, підтверджував раніше зареєстрованим патентом України № 80128 на винахід.
Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 910/21726/17 апеляційну скаргу Kaminion Holdings Limited на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/21726/17 скасовано в частині визнання недійсним повністю патенту України № 15220 на промисловий зразок "Комплект профілів для вентильованих фасадів "Сканрок", власником якого є Kaminion Holdings Limited та зобов`язання державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості про визнання патенту України № 15220 на промисловий зразок "Комплект профілів для вентильованих фасадів "Сканрок" недійсним повністю до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи викладене вище позивач у справі № 910/2059/20 зазначає, що:
- з посиланням на патент України № 80128 на винахід Olicon AB створює перешкоди для реалізації позивачем своїх прав на патент України № 15220 на промисловий зразок, а, отже, порушує охоронюваний законом інтерес позивача;
- інтерес позивача у ліцензійному договорі від 11.08.2017 пов`язаний не лише з отриманням винагороди (щорічних платежів) за надане ТОВ "Сканрок" право на використання промислового зразка за патентом № 15220, але й з фактичною реалізацією позивачем свого права на використання вказаного патенту з метою уникнення можливості втрати права вільно розпоряджатися цим патентом з підстав, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки";
- потенційна втрата єдиного ліцензіата, якому надана виключна ліцензія на використання в Україні патенту № 15220, має критичне значення для інтересів позивача і може позбавити його права вільно користуватися та розпоряджатися вказаним патентом;
- патент, виданий на непатентоспроможиий винахід (який не відповідає критерію патентоздатності "винахідницький рівень"), створює перешкоди у господарській діяльності ліцензіата позивача - ТОВ "Сканрок", що в умовах конкуренції забезпечує перевагу Olicon AB та її партнерів/дилерів перед іншими суб`єктами господарювання на ринку, а, отже, порушує охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає у вільному користуванні та розпорядженні патентом № 15220.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання патенту України № 80128 на винахід "Профільований роздільник із тонкої листової сталі для підтримки стінового облицювального покриття" недійсним.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається, зокрема, на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 4 ГПК України, статті 55 Конституції України, статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", статей 15, 16, 432 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 760/3580/17-ц та від 17.10.2019 у справі № 910/1885/19 щодо застосування вказаних норм права при вирішенні питання стосовно доведення обставин, які підтверджували б порушення відповідачем-1 прав чи охоронюваного законом інтересу позивача та виникнення у позивача права на оскарження патенту відповідача-1.
Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.