ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/386/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - приватного підприємства "Золота Нива 1" -Білоголовська Л.А., адвокат (дов. від 01.01.2024),
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" - Лапій А.В., адвокат (ордер від 18.02.2022),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ-ТРАНС" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства "Золота Нива 1"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2023 (суддя Андреїшина І.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.)
у справі № 910/386/22
за позовом приватного підприємства "Золота Нива 1" (далі - ПП "Золота Нива 1")
до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ-ТРАНС" (далі - ТОВ "ЕМ-ТРАНС"),
про стягнення 1 479 852,18 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПП "Золота Нива 1" звернулося до суду з позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення з відповідача на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" 1 479 852,18 грн., що є подвійним розміром шкоди, завданої позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідачем допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом, у зв`язку з чим позивачу завдано шкоду у розмірі 739 926,09 грн. При цьому ПП "Золота Нива 1" на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявлено вимогу про стягнення із Залізниці 1 479 852,18 грн., що є подвійним розміром шкоди, завданої позивачу.
Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2022 залучено до участі у справі № 910/386/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "ЕМ-ТРАНС".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.03.2023 зі справи № 910/386/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, у позові відмовлено повністю з посиланням, зокрема, на: недоведеність факту понесення позивачем шкоди/збитків, недоведеність порушення прав позивача відповідачем. Місцевий господарський суд також зазначив про суперечливу поведінку позивача при розгляді спору у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП "Золота Нива 1", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказуючи про те, що суди попередніх інстанцій застосували, зокрема, приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 11, 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 910/15766/20, від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, від 25.05.2023 у справі № 910/17196/21, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, а статті 74-79, 86, пункти 1-3 частини першої статті 237 ГПК України - без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.
Також скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано пункт 6 статті 3, частини другу, третю статті 13 та частину третю статті 16 Цивільного кодексу України стосовно застосування принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19-ц, від 26.05.2022 у справі № 459/844/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20 щодо застосування термінів "добросовісність" та "зловживання правом".
Доводи інших учасників справи
Від АТ "Українська залізниця" 28.12.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просило Суд поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, у зв`язку з його пропуском через некоректну роботу електронних кабінетів учасників справи в ЄСІТС і отриманням товариством ухвали Суду від 05.12.2023 зі справи лише 18.12.2023, у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
За змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
В ухвалі Суду від 05.12.2023 строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу був визначений до 20.12.2023.
Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тому клопотання АТ "Українська залізниця" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню.
Водночас у судовому засіданні 25.01.2024 Суд долучив до матеріалів справи наданий АТ "Українська залізниця" документ як письмові пояснення, які відображають позицію по справі.
Згідно з ухвалою Суду від 08.01.2024 зі справи задоволено клопотання ПП "Золота Нива 1" про участь у судових засіданнях касаційного провадження у справі № 910/386/22, у тому числі, призначеного на 11.01.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою судове засідання 11.01.2024 не відбулося; згідно з ухвалою Суду від 11.01.2024 розгляд касаційної скарги зі справи призначений на іншу дату, а саме, на 25.01.2024.
За клопотанням представника ПП "Золота Нива 1", з яким останнє звернулося до Суду у судовому засіданні 25.01.2024, клопотання названого підприємства про визначення іншої дати судового засідання, які надійшли до Суду 11.01.2024, Суд залишив без розгляду.
У судовому засіданні 25.01.2024 розгляд касаційної скарги відкладався до 01.02.2024, у зв`язку з частковим задоволенням усного клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні з метою ознайомлення нового (іншого) представника Залізниці з матеріалами справи.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
07.02.2018 АТ "Українська залізниця" (далі - перевізник, відповідач) та ТОВ "ЕМ-ТРАНС" (замовник, третя особа) укладено договір № 07415/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір № 07415/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Крім того, обов`язком перевізника є, зокрема, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.
Відповідно до пункту 3.5 Договору № 07415/ЦТЛ-2018 розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до цього договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.
За умовами пункту 9.1 Договору № 07415/ЦТЛ-2018 у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів та порядок їх сплати і т.ін., сторони зобов`язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.
Згідно з пунктом 9.2 Договору №07415/ЦТЛ-2018 зміни й доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід`ємною частиною договору після підписання, якщо інше не передбачено цим договором. В односторонньому порядку перевізник має право внести зміни до додатків 1, 2, 3 цього договору або в інших випадках передбачених договором.
Відповідно до рішення правління АТ "Українська залізниця" від 18.12.2018 № Ц-64/101 встановлено послугу з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням та встановлено за неї плату в розмірі 170, 38 грн без ПДВ.
Згідно з наказом АТ "Українська залізниця" від 09.01.2019 № 22 послуга з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням була введена в дію.
01.03.2019 АТ "Українська залізниця" та ТОВ "ЕМ-ТРАНС" укладено додаткову угоду № 3/П3 до Договору № 07415/ЦТЛ-2018, якою доповнено розділ 2 новим підпунктом 2.1.20, відповідно до якого встановлено обов`язок замовника, зокрема, компенсувати перевізнику витрати, пов`язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою встановленою у додатку 1 до цього договору. Оплата здійснюється за найкоротшу відстань до однієї із сусідніх станцій відкритої для вантажних операцій: малодіяльна вантажна станція навантаження/вивантаження (станція надання послуг) Закомельська/Савинці, та відповідно доповнено додаток 1 до цього договору пунктом 13, зокрема, введено додаткову послугу, пов`язану з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами: подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням. Ціна за одиницю після коригування - 170, 38 грн без ПДВ за 1 вагон/1 кілометр.
18.01.2019 ТОВ "ЕМ-ТРАНС" (експедитор) та ПП "Золота Нива 1" (клієнт) укладено договір № 1801 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір № 1801), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом.
Відповідно до пункту 3.5 Договору № 1801 розмір договірної ціни включає в себе: винагороду експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, сертифікатів ДІСХ, ТПП, ВТД, митних платежів, лабораторних досліджень продукції, послуги митного брокера, ПГВК.
16.03.2019, 17.03.2019, 18.03.2019, 19.03.2019, 22.03.2019, 26.03.2019, 29.03.2019, 01.04.2019, 19.04.2019, 25.04.2019, 01.05.2019, 08.05.2019, 28.05.2019 ТОВ "ЕМ-ТРАНС" та ПП "Золота Нива 1" укладені додаткові угоди (орендований парк) до Договору № 1801, згідно з якими сторони погодили, що клієнт доручає, а експедитор зобов`язується виконати перевезення пшениці по маршруту: ст. Закомельська Південна залізниця - станція Миколаїв-вантажний (експорт) Одеська залізниця.
Протягом березня-травня 2019 року ПП "Золота Нива 1" при посередництві ТОВ "ЕМ-ТРАНС" зі станції Закомельська залізничним транспортом відправлено 139 вагонів, у тому числі:
- 16-17.03.2019 - №№ 95781837, 95820049, 95784930, 95784864 (згідно з додатковою угодою від 16.03.2019 № 9 до Договору № 1801);
- 17.03.2019 - №№ 95781878, 95781829, 95819983, 95819975, 95784724, 95784112 (згідно з додатковою угодою від 17.03.2019 № 10 до Договору № 1801);
- 18.03.2019 - №№ 95784088, 95784773, 95784765, 95820031, 95784732, 95781811, 95785002, 95784807 (згідно з додатковою угодою від 18.03.2019 № 11 до Договору № 1801);
- 19.03.2019 - №№ 95784880, 95784955, 95784740, 95784906, 95820015, 95819942, 95784781, 95784138, 95784203 (згідно з додатковою угодою від 19.03.2019 № 12 до Договору № 1801);
- 22-25.03.2019 - №№ 95783973, 95783981, 95819934, 95783940, 95783965, 95784161, 95781886, 95784153, 95784039, 95784187, 95781902,95820023, 95784062, 95784179, 95784005, 95820007 (згідно з додатковою угодою від 22.03.2019 № 13 до Договору № 1801);
- 26-28.03.2019 - №№ 95784070, 95781845, 95784856, 95784120, 95781803, 95784989, 95784104, 95819967, 95784963, 95784823, 95781852, 95784849, 95784047 (згідно з додатковою угодою від 26.03.2019 № 14 до Договору № 1801);
- 29-31.03.2019 - №№ 95784203, 95784138, 95819942, 95820015, 95784765, 95784773, 95784088, 95784807, 95785002, 95784146 (згідно з додатковою угодою від 29.03.2019 № 15 до Договору № 1801);
- 01-02.04.2019 - №№ 95819983, 95819975, 95784724, 95784112, 95784971, 95784948, 95784013 (згідно з додатковою угодою від 01.04.2019 № 16 до Договору № 1801);
- 19-23.04.2019 - №№ 95784724, 95784088, 95784807, 95785002, 95784203, 95784773, 95784765, 95784138, 95783957, 95784872, 95819942,95820015,95784914,95784757, 95781878, 95781829, 95781837, 95783932, 95784054, 95784187, 95784971 (згідно з додатковою угодою від 19.04.2019 № 18 до Договору № 1801);
- 25.04.2019 - №№ 95784732, 95781811, 95784781, 95784930, 95784864 (згідно з додатковою угодою № 19 від 25.04.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);
- 01.05.2019 - №№ 95781902, 95784153, 95784906, 95784880, 95784005, 95820007, 95820031, 95784955 (згідно з додатковою угодою від 01.05.2019 № 20 до Договору № 1801);
- 08-14.05.2019 - №№ 95781852, 95784849, 95784047, 95784989, 95784963, 95781803, 95781860, 95784716, 95781886, 95784922, 95781545,95784856, 95819934, 95783940, 95783965, 95784161, 95783981, 95784070, 95784104, 95819967 (згідно з додатковою угодою від 08.05.2019 № 21 до Договору № 1801);
- 28.05.2019 - №№ 95784765, 95784138, 95783957, 95784872, 35781837, 95784914, 95784757, 95781878, 95781829, 95784187, 95784971, 95784930 (згідно з додатковою угодою від 28.05.2019 № 23 до Договору № 1801).
За доводами позивача, ним сплачено за транспортно-експедиційні послуги з відправлення цих вагонів на рахунок ТОВ "ЕМ-ТРАНС" 3 592 801,08 грн., у тому числі, за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 739 926,09 грн.
Вартість транспортно-експедиційних послуг визначена у складених актах на транспортно-експедиційні послуги.
За доводами позивача, сума коштів, яку отримано відповідачем від ТОВ "ЕМ-ТРАНС" за послуги з подачі й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, відправлені ПП "Золота Нива 1", та вартість яких було покладено на позивача, відображено в накопичувальних картках.
Позивач також зазначає, що згідно з листом АТ "Українська залізниця" від 20.12.2019 № ЦЦО-13/1109 сума нарахованого додаткового збору "за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" за кожен вагон, що рухався по накладним, з накопичувальних карток стягнута у розмірі 4 429,88 грн. та 4 500,86 грн. (за кожний вагон).
Позивачем сплачено за транспортно-експедиційні послуги з відправлення цих вагонів на рахунок ТОВ "ЕМ-ТРАНС" 3 592 801,08 грн., у тому числі, за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 739 926, 09 грн. з ПДВ.
Отже, як зазначає позивач, АТ "Українська залізниця" проведено списання з рахунку ТОВ "ЕМ-ТРАНС" зі спеціальним режимом використання вартості послуги "за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" вагонів: №№ 95781837, 95820049, 95784088, 95784955, 95783981, 95781902, 95784120, 95784047, 95785002, 95784732, 95784203, 95784757, 95784153, 95784047, 95784856, 95784765, 95784930, 95784773, 95784740, 95819934, 95820023, 95781803, 95784203, 95784146, 95781811, 95784773, 95781878, 95784906, 95784989, 95819934, 95784138, 95784864, 95784765, 95784906, 95783940, 95784062, 95784989, 95784138, 95819983, 95784781, 95784765, 95781829, 95784880, 95784963, 95783940, 95783957, 95781878, 95820031, 95820015, 95783965, 95784179, 95784104, 95819942, 95819975, 95784930, 95784138, 95781837, 95784005, 95781803, 95783965, 95784872, 95781829, 95784732, 95819942, 95784161, 95784005, 95819967, 95820015, 95784724, 95784864, 95783957, 95783932, 95820007, 95781860, 95784161, 35781837, 95819983, 95781811, 95784781, 95781886, 95820007, 95784963, 95784765, 95784112, 95784724, 95784872, 95784054, 95820031, 95784716, 95783981, 95784914, 95819975, 95785002, 95784138, 95784153, 95784070, 95784823, 95784773, 95784971, 95784088, 95819942, 95784187, 95784955, 95781886, 95784070, 95784757, 95784724, 95784807, 95784203, 95784039, 95781845, 95781852, 95784088, 95784948, 95784807, 95820015, 95784971, 95781852, 95784922, 95784104, 95781878, 95784112, 95784880, 95783973, 95784187, 95784856, 95784849, 95784807, 95784013, 95785002, 95784914, 95781902, 95784849, 95781545, 95819967, 95781829, 95784187, 95784971, 95784930, які відправлені позивачем через ТОВ "ЕМ-ТРАНС" у сумі 739 926,09 грн. з ПДВ.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за результатами розгляду справи № 130-26.13/102-19 Антимонопольним комітетом України 06.08.2020 винесено рішення № 470-р, згідно з яким визнано, що АТ "Українська залізниця" протягом 2018 року - 31 березня 2020 року займало монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100%. Визнано дії АТ "Українська залізниця", які полягають у визначенні малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановленні її вартості, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання (споживачів послуг АТ "Українська залізниця"), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зобов`язано АТ "Українська залізниця" припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
За порушення, зазначене в пункті 2 рішення, на АТ "Українська залізниця" накладено штраф у розмірі 18 282 400, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він є кінцевим споживачем послуги відповідача з перевезення вантажів і саме на нього покладено обов`язок зі сплати вартості послуг відповідача. У свою чергу, ТОВ "ЕМ-ТРАНС" є лише посередником між позивачем та відповідачем при відправленні ПП "Золота Нива 1" вантажу залізничним транспортом, тож саме позивач внаслідок вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції поніс необґрунтовані витрати на оплату послуги "з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановленні її вартості в розмірі 170,38 грн. за 1 вагон/1 кілометр без ПДВ та з 16.05.2019 в розмірі 173,11 грн. за 1 вагон/1 кілометр без ПДВ в загальній сумі 739 926,09 грн. (з ПДВ).
Отже, позивач зазначає, що АТ "Українська залізниця" позивачу завдано шкоду у розмірі 739 926,09 грн., яка відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягає відшкодуванню у подвійному розмірі, а саме: 739 926,09х2 = 1 479 852,18 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності та/або відсутності підстав для стягнення з відповідача на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи про те, що суди попередніх інстанцій застосували, зокрема, приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 11, 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 910/15766/20, від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, від 25.05.2023 у справі № 910/17196/21, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, а статті 74-79, 86, пункти 1-3 частини першої статті 237 ГПК України - без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.
Також скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано пункт 6 статті 3, частини другу, третю статті 13 та частину третю статті 16 Цивільного кодексу України стосовно застосування принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19-ц, від 26.05.2022 у справі № 459/844/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20 щодо застосування термінів "добросовісність" та "зловживання правом".
Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.