ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1834/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу TRIANTAL INVESTMENTS LTD
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Шкурдова Л.М.)
від 30.05.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Владимиренко С.В., судді - Ходаківська І.П., Демидова А.М.)
від 15.09.2023
у справі за позовом: 1. ОСОБА_1,
2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD
до: 1. Міністерства фінансів України,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",
4. Національного банку України,
5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
6. Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро",
8. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України
про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 та зобов`язання вчинити дії,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
до 1. ОСОБА_1,
2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні позивача: 1. Міністерства фінансів України,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",
4. Національного банку України,
5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
6. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
за участю третьої особи 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро"
про визнання відсутнім права вимагати повернення акцій Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та визнання відсутнім права власності на акції,
Рух справи та короткий зміст заяви
1. З лютого 2019 року Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом ОСОБА_1 та TRIANTAL INVESTMENTS LTD (далі - Компанія) до Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131 та зобов`язання вчинити дії, пов`язані з недійсністю договору. Також АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Компанії, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 31 634 582 штуки простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк"; визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати визнання права власності за ОСОБА_1 на 31 634 582 штуки простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк", що належали ОСОБА_1 до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131; визнання відсутнім права у Компанії вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 12766758 штук простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк"; визнання відсутнім права у Компанії вимагати визнання права власності за Компанією на 12766758 штук простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк", що належали Компанії до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131.
2. 24.05.2023 Компанія звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у НКЦПФР та зобов`язання надати належним чином завірену копію звіту про результати емісії (розміщення) акцій від 19.12.2016; витребування у ФГВФО та зобов`язання надати належним чином завірену копію рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 20.12.2016 № 2888 "Про затвердження результатів укладення договорів з першими власниками, результатів розміщення акцій, звіту про результати приватного розміщення акцій АТ КБ "ПриватБанк" та внесення змін до статуту і положень банку"; витребування у ФГВФО та зобов`язання надати належним чином завірену копію рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 20.12.2016 №2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку АТ КБ "ПриватБанк".
3. Заява обґрунтована таким:
- у справі наявні документи, які містять банківську таємницю, доступ до яких позивач 2 за первісним позовом не може отримати в силу об`єктивних обставин;
- необхідно зібрати всі докази, які є належними, допустимими, достовірними, вірогідними й такими, що прямо стосуються питань, які входять до предмету доказування та сприятимуть повному, всебічному й об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 24.05.2023 Компанія звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів.
5. У заяві не зазначено місце проживання чи перебування позивача 1 - ОСОБА_1 .
6. До заяви не долучено доказів надіслання (надання) вказаної заяви іншим учасникам справи (провадження).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 заяву Компанія про забезпечення доказів у справі № 910/1834/19 повернуто без розгляду.
8. Ухвалу суду мотивовано таким:
- у заяві не зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_1, що суперечить пункту 3 частини першої статті 111 ГПК України;
- позивач 2 не надав доказів надіслання (надання) заяви про забезпечення доказів іншим учасникам справи всупереч вимогам статті 170 ГПК України, що згідно з частиною четвертою вказаної норми є підставою для її повернення без розгляду.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив:
- пункт 3 частини першої статті 111 ГПК України передбачає зазначення відомостей щодо місця проживання чи перебування фізичної особи лише у випадку якщо вони відомі скаржнику;
- твердження заявника про необізнаність з місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки при поданні спільного позову ОСОБА_1 з TRIANTAL INVESTMENTS LTD, ОСОБА_1 вказував своє місце проживання;
- частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до всіх без виключення заяв поданих з процесуальних питань, у тому числі, і заяви про забезпечення доказів;
- недотримання вимог частин першої - третьої статті 170 ГПК України, а саме не зазначення місця проживання чи перебування позивача 1 та не надіслання заяви про забезпечення доказів є підставою для повернення такої на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
11. 29.09.2023 Компанія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити заяву про забезпечення доказів до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
12. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме:
- пункту 3 частини першої статті 111 ГПК України, оскільки у заявника відсутня будь-яка інформація щодо місця проживання чи перебування позивача 1;
- статті 170 ГПК України, оскільки суди помилково вказали на необхідність надсилання заяви про забезпечення доказів іншим учасникам справи, з огляду на те, що розгляд цієї справи не перебуває на стадії виконання судового рішення;
- частини третьої статті 13 та статей 73, 74, 76 ГПК України, оскільки поверненням заяви про забезпечення доказів фактично обмежили заявника у праві довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.
13. 17.11.2023 до Верховного Суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог касаційної скарги.
14. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- позовна заява підписана спільно ОСОБА_1 та Компанією і містить адресу місця проживання позивача 1 - 39 Кі Уілсон 1201, Женева, Швейцарія, а тому твердження Компанії щодо відсутності відомостей про адресу місця проживання або місцеперебування позивача 1 не відповідають дійсності;
- оскільки заява про забезпечення доказів не містила клопотання заявника про її розгляд без повідомлення інших учасників справи (стаття 112 ГПК України) та з огляду на обов`язок сторони виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (стаття 42 ГПК України), а також з урахуванням принципу змагальності та рівності сторін, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та законно залишив відповідну заяву про забезпечення доказів без розгляду;
- у своїй позовній заяві Компанія не повідомляла суд про відсутність у неї певних доказів та/або про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин. При цьому механізм забезпечення доказів, встановлений розділом 8 глави 5 ГПК України може бути застосований виключно у випадку, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим;
- особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, які можуть свідчити, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його буде неможливо подати. Подана Компанією заява про забезпечення доказів взагалі не містила відповідних обставин.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
15. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
16. Вимоги до заяви про забезпечення доказів встановлені у статті 111 ГПК України, згідно з пунктом 3 частини першої якої передбачено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
17. Наслідки недотримання вимог статті 111 ГПК України передбачені абзацом першим частини четвертої, згідно з яким суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
18. Водночас зі змісту пункту 3 частини першої статті 111 ГПК України вбачається, що відомості про місце проживання або перебування фізичної особи зазначається у заяві про забезпечення доказів у разі, коли така інформація відома заявнику.
19. Наведене положення закону не встановлює обов`язкової вимоги щодо відображення відомостей про місце проживання або перебування фізичної особи, оскільки передбачає можливість не зазначати такі дані (у разі, коли такі відомості не відомі заявнику).
20. Позивач 2 зазначав в апеляційній скарзі, що у нього відсутня будь-яка інформація щодо місця проживання чи перебування позивача 1.