ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 953/20942/20
провадження № 61-3056св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач приватне акціонерне товариство "ФЕД",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чумак Роман Васильович, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року і додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова
від 22 жовтня 2021 року у складі судді Колесник С. А., та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Абрамова П. С., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "ФЕД" (далі ПрАТ "ФЕД") про стягнення невиплаченої заробітної плати.
2. Позов обґрунтований ОСОБА_1. тим, що згідно з наказом
ПрАТ "ФЕД" від 11 травня 2017 року № 130к він був прийнятий на роботу на посаду начальника бюро динаміки та математичного моделювання.
3. Відповідно до наказу ПрАТ "ФЕД" від 17 квітня 2020 року № 329к звільнений з роботи за власним бажанням.
4. Вважає, що при звільненні йому не були виплачені усі суми, які підлягали виплаті.
5. В обґрунтування вимоги про стягнення основної заробітної плати зазначив, що відповідно до пункту 5.2.10 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки, пунктів 5.2.10, 5.2.11 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки, відповідач повинен був: по-перше, забезпечити у поточному році долю тарифних ставок (посадових окладів) у середній заробітній платі працівників промислових підприємств на рівні 65-70 %; по-друге, забезпечити двічі на рік підвищення заробітної плати на підприємствах галузі не менш ніж на 10 % вище за рівень офіційної інфляції.
6. Щодо персональної надбавки зазначив, що відповідно до наказу по ПрАТ "ФЕД" від 11 травня 2017 року № 130к про прийняття на роботу ОСОБА_1. та наказу про переведення на іншу роботу від 28 березня 2018 року № 139к йому було призначено надбавку до заробітної плати, що була встановлена індивідуально на основі оцінки особистих якостей за результатами співбесіди та попередньо виконаних робіт за 2014-2017 роки,
у розмірі 50 % від тарифної ставки (посадового окладу).
7. Щодо винагороди за вислугу років зазначив, що у період з 15 березня 2004 року до 14 березня 2005 року працював на Авіаційному науково-технічному комплексі імені О. К. Антонова; у період з 29 березня 2006 року до 28 липня 2006 року працював на ДП "Антонов"; у період з 01 вересня
2006 року до 28 лютого 2012 року здобував вищу освіту в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Отже, починаючи з першого місяця роботи на ПрАТ "ФЕД" позивач мав право на винагороду за вислугу років у розмірі 5 % від посадового окладу щомісяця. Окрім того, починаючи з лютого 2019 року мав право на винагороду за вислугу років у розмірі 6,7 % від посадового окладу щомісяця, оскільки станом на цей час позивач мав більше 3 років стажу, що дає право на винагороду за вислугу років.
8. Щодо доплати за знання та використання іноземної мови зазначив, що він вільно володіє англійською та російською мовами. Переважна більшість технічних завдань та стандартів були складені російською мовою, а решта - англійською (за проєктами HPS-DS, HCPS-DS, Airbus A320). Частина технічної документації виконувалася англійською мовою (проєкти HPS-DS, HCPS-DS, Airbus A320), а решта - російською. Використання іноземної мови під час виконання трудових обовязків підтверджується тим, що під час роботи на ПрАТ "ФЕД" він регулярно використовував іноземну мову (англійську та російську) для вивчення наукових статей, стандартів, каталогів виробників компонентів, технічної літератури, патентів, технічних завдань; виконання перекладу на іноземну мову технічних довідок, звітів та технічної документації. Окрім того, відповідно до наказу по ПрАТ "ФЕД" від 12 травня 2017 року № 00280/0/5-17 його було направлено у відрядження до Південної Кореї в м. Пусан тривалістю 10 днів для розробки виробу HPS-DS. Також він здійснював захист математичної моделі даного виробу перед компанією замовником Doosan Mottrol BG. Під час цього відрядження та виконання завдання відповідача використовував англійську мову. Зазначене свідчить про щомісячний характер доплати за знання та використання іноземної мови. У зв`язку з цим за період роботи з 12 травня 2017 року до дня
звільнення 17 квітня 2020 року йому не було виплачено доплати за знання та використання іноземної мови, з урахуванням збільшення тарифної ставки відповідно до Галузевих угод авіаційної промисловості України
на 2016-2018 роки та на 2019-2020 роки.
9. Щодо доплати за суміщення професій при виконанні обовязків начальника бюро функціональних розрахунків зазначає, що відповідач не наймав начальника бюро функціональних розрахунків, у звязку з чим ці обовязки поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, він виконував у межах робочого часу за основною роботою на ПрАТ "ФЕД".
10. Щодо розміру доплати за суміщення професій зазначає, що
до 01 березня 2018 року тарифна ставка начальника бюро функціональних розрахунків дорівнювала тарифній ставці начальника бюро динаміки та математичного моделювання. Оскільки посада начальника бюро функціональних розрахунків за своїми вимогами відповідала посаді начальника бюро динаміки та математичного моделювання, а їхні тарифні ставки є однаковими, то вважає обґрунтованим та справедливим визначення розміру доплати за кожен окремий місяць розміром тарифної ставки позивача, яка була йому виплачена за відповідний місяць.
11. Щодо доплати за суміщення професій при виконанні обовязків інженера-конструктора 2 категорії, зазначив, що у розпорядженні відповідача
є штатний розпис розрахунково-перспективного відділу від 01 березня
2018 року, де зазначено наявність посади інженера-конструктора 2 категорії та відсутність особи, яка б її займала. Оскільки вакансія інженера-конструктора 2 категорії була відкрита весь час роботи позивача на
ПрАТ "ФЕД", то саме позивачем виконувались обовязки
інженера-конструктора у тих випадках, коли на технічній довідці (звіті) відсутній підпис інженера-конструктора і наявний лише підпис позивача.
12. Щодо надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи зазначає, що його робота на ПрАТ "ФЕД" відповідала як критерію інтенсивності, так і критерію особливого характеру, а тому він мав право на виплату надбавки за особливий характер роботи у розмірі 100 % його тарифної ставки, оскільки перераховані вище умови праці мали місце протягом всього робочого дня весь час роботи позивача до дня звільнення.
13. Щодо компенсації за невикористану відпустку працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних машинах, зазначив, що він був прийнятий на роботу та ознайомлений з умовами праці на робочому місці, що було оснащене ЕОМ, робочого місця не змінював, перебував на робочому місці більше 50 % свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Однак, за період роботи на ПрАТ "ФЕД" позивачу жодного разу додаткова щорічна відпустка за роботу на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах не надавалась.
14. Щодо компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства зазначив, що відповідно до Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ
і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 року № 346, тривалість щорічної основної відпустки інших наукових працівників галузевих науково-дослідних та інших галузевих наукових установ і організацій, а також науково-дослідних та наукових підрозділів установ, організацій, підприємств дорівнює 28 днів. У той же час йому весь час надавалась щорічна відпустка тривалістю 24 дні. Однак, він мав право на щорічну відпустку як працівник наукового підрозділу ПрАТ "ФЕД" тривалістю 28 днів.
15. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно
у розмірі 25 % від тарифної ставки та персональної надбавки, зазначив, що відповідно до пункту 3.11.1 Колективного договору між адміністрацією
ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) до додаткової заробітної плати відноситься премія за виконання виробничих завдань і функцій, яка встановлюється адміністрацією підприємства і становить 25 %. Премія нараховується також на надбавки до окладів працівників підприємства. З урахуванням того, що у відповідача утворилась заборгованість перед ним з тарифної ставки та персональної надбавки, то відповідно, так само має місце заборгованість з премії від тарифної ставки та персональної надбавки.
16. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно
у розмірі 25 % від надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи, зазначає, що відповідно до пункту 3.12. Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) на підприємстві можуть бути встановлені наступні види доплат і надбавок: за інтенсивність праці та особливий характер роботи - у розмірі до 100 % тарифної ставки (посадового окладу). Розмір премії визначається з урахуванням цієї надбавки, яка позивачу виплачена не була, то йому не виплачено й частину премії.
17. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно
у розмірі 25 % від надбавки за вислугу років, зазначив, що відповідно до пункту 3.11.1 Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) до додаткової заробітної плати відноситься премія за виконання виробничих завдань і функцій, яка встановлюється адміністрацією підприємства і становить 25 %. Премія нараховується також на надбавки до окладів працівників підприємства.
18. Згідно з Галузевою угодою авіаційної промисловості України на
2016-2018 роки та Галузевою угодою авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки (пункт 5.3.4., додаток № 9 вказаних угод) винагорода за вислугу років має статус надбавки, тому на неї мала нараховуватись премія
у розмірі 25 % від розміру надбавки. Так як розмір премії визначається
з урахуванням такої надбавки, яка йому виплачена не була, то не було виплачено й частину премії.
19. Щодо грошової компенсації путівки в сумі її повної вартості, зазначив, що згідно з пунктом 2.3.4. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства. Таким чином, компенсація вартості ненаданої путівки відповідно до законодавства України вважається частиною заробітної плати.
20. Згідно з даними офіційного сайту бази відпочинку "Прибой"
(м. Приморськ) вартість денного відпочину родини позивача у двокімнатному стандартному номері коштувала б: 1 150 (основне доросле) + 1 035 (основне дитяче) + 900 (додаткове доросле) = 3 085 грн. За 15 днів відпочинку (друга половина травня 2020 року) вартість відпочинку, яка мала бути сплачена відповідачем, дорівнює: 3 085 грн х 15 = 46 275 грн. Оскільки йому було протиправно відмовлено у наданні санітарно-курортної путівки для нього та його сім`ї за рахунок відповідача, то він має право вимагати компенсацію вартості путівки, що мала бути надана.
21. Щодо недонарахованої оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства зазначив, що йому було недонараховано оплату перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за весь час роботи на ПрАТ "ФЕД".
22. Щодо компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати зазначив, що з урахуванням розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, з відповідача має бути стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати.
23. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1. просив суд стягнути
з відповідача невиплачені основну заробітну плату у розмірі 105 819,23 грн; персональну надбавку у розмірі 52 909,61 грн; винагороду за вислугу років
у розмірі 55 698,97 грн; доплату за знання та використання іноземної мови
у розмірі 63 379,39 грн; доплату за суміщення професії начальника бюро функціональних розрахунків до 01 березня 2018 року
у розмірі 113 208,30 грн; доплату за суміщення професії начальника бюро функціональних розрахунків після 01 березня 2018 року у розмірі
520 585,59 грн; доплату за суміщення професії інженера-конструктора РПВ
2 категорії до 01 березня 2018 року у розмірі 70 036,22 грн; доплату за суміщення професії інженера-конструктора РПВ 2 категорії після 01 березня 2018 року у розмірі 204 313,48 грн; надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 633 793,91 грн; компенсацію за невикористану відпустку працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах у розмірі 51 776,78 грн; компенсацію за невикористану відпустку наукового працівника наукового-дослідного підрозділу підприємства у розмірі 51 776,78 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від основної заробітної плати та персональної надбавки у розмірі 36 634,67 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 149 985,42 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від надбавки за вислугу років
у розмірі 13 122,11 грн; грошову компенсацію путівки в сумі її повної вартості
у розмірі 46 275,00 грн; недонараховану оплату перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за весь час роботи позивача на ПрАТ "ФЕД" у розмірі 14 591,24 грн; недонараховану оплату за час щорічної відпустки та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 230 680,32 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку
із порушенням строків її виплати у розмірі 101 445,10 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
24. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня
2021 року у позові відмовлено.
25. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, не довів порушення відповідачем законодавства в частині оплати праці.
26. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова
від 22 жовтня 2021 року заяву ПрАТ "ФЕД" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь
ПрАТ "ФЕД" 59 475 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
27. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідач довів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, надавши належні докази на підтвердження такої допомоги, зокрема, докази сплати витрат на правову допомогу. Враховуючи складність справи,
з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також доводи представника позивача про зменшення судових витрат, районний суд дійшов висновку про зменшення їх розміру.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій
28. Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат Чумак Р. В. залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року та додаткове рішення Київського районного суду
м. Харкова від 22 жовтня 2021 року залишено без змін.
29. Залишаючи без змін судові рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив з того, що районний суд із дотримання норм процесуального права, правильно застосувавши норми матеріального права, належним чином дослідив докази у справі, надав їм правову оцінку, тому ухвалив судові рішення, які є законними і обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30. У касаційній скарзі ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат
Чумак Р. В., просить рішення Київського районного суду м. Харкова
від 30 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 24 січня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд. Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня
2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня
2023 року в частині залишення без змін додаткового рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову
у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
31. 28 лютого 2023 року ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат Чумак Р. В., подав касаційну скаргу на рішення Київського районного суду
м. Харкова від 30 вересня 2021 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року.
32. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
33. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із пяти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
34. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 06 листопада
2019 року у справі № 817/66/16, від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 606/2300/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
35. Крім того посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України):
- щодо фінансової спроможності роботодавця, зокрема в частині того, які критерії фінансової спроможності та якими доказами підтверджується фінансова спроможність роботодавця;
- щодо правомірності застосування положень Колективного договору та його частин (змін до нього), з якими працівника не було ознайомлено;
- щодо застосування статей 105, 110 КЗпП України і статті 30 Закону України "Про оплату праці", пунктів 4, 8, 14-16, 19-23, 26, 28; 30 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
36. Також вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
37. Вважає, що судами не застосовано пункти 4, 8, 14-16, 19-23,26, 28-30 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", які підлягають застосуванню, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
38. Суди не досліджували усі докази у справі, а суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив зміст оскаржуваних рішень, не перевірив доводи апеляційної скарги.
39. Суди проігнорували доводи позивача, не навівши відповідних аргументів щодо їх відхилення, що свідчить про формальний розгляд справи та суперечить статтям 229, 235, 368 ЦПК України.
40. Звертає увагу, що свідки підтвердили факт регулярного використання позивачем під час роботи іноземної мови, проте суди докази на підтвердження вказаного не досліджували, належну оцінку їм не надали.
41. Крім того, вважає, що відповідач має компенсувати йому невикористану відпустку як працівнику, що працює на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, а також як наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства, що підтверджено характером виконуваної ним роботи.
42. При розгляді вимог щодо компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства суди взяли до уваги протокол від 22 березня 2021 року засідання атестаційної комісії
з наукової і науково-технічної діяльності ПрАТ "ФЕД", проте атестаційну комісію створено із порушенням порядку, встановленого законодавством, отже такий доказ не є допустимим.
43. Також недопустимим доказом є наказ від 03 січня 2017 року
№ 00100/1/7-17 по AT "ФЕД", оскільки з цим наказом позивач не ознайомлювався, але суди взяли його до уваги при розгляді вимог щодо стягнення надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи.
44. Наказ голови правління та голови профкому ПрАТ "ФЕД" від 02 квітня 2019 року № 00140/0/7-19 "Про внесення змін в Положення "Про порядок виплати винагороди за вислугу рокі працівникам ПрАТ "ФЕД" є недопустимим доказом та не повинен був врахований судами, оскільки позивач з ним також не ознайомлювався.
45. Апеляційний суд протиправно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, отже, вийшов за межі апеляційного розгляду справи.
46. Представник відповідача адвокат Єршова О. І. є найманим працівником ТОВ "Юридична компанія "Тацій та партнери", яке в свою чергу не є субєктом надання професійної правничої допомоги, а між нею та відповідачем не було укладено договору про надання правової допомоги, жодної оплати
Єршова О. І. від відповідача як адвокат не отримувала.
47. Крім того, частина доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу була подана представником відповідача з пропуском строків, які встановлені ЦПК України.
48. Апеляційним судом не було оголошено зміст додаткового рішення суду, доводи поданої апеляційної скарги, а позивачу та його представнику не надано можливості надати свої пояснення та виступити у судових дебатах.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
49. У квітні 2023 року ПрАТ "ФЕД" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
50. Зазначає, що на підприємстві коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням фінансових можливостей, у межах фонду оплати праці. Таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, установлених статутом. Зазначене корелюється
з умовами Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки та Галузевої угоди авіаційної промисловості України 2019- 2020 роки,
в яких підвищення заробітної плати, виплата надбавок за вислугу років повязана з фінансовими можливостями підприємства.
51. Прийняття керівником підприємства на основі положення та колективного договору і в межах своєї компетенції рішення про відсутність підстав для встановлення надбавок та доплат не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці.
52. Підприємство виплачувало заробітну плату позивачу відповідно до вимог трудового законодавства з врахуванням виконуваної ним роботи.
53. Безперервний стаж роботи ОСОБА_1. у підприємствах авіаційної галузі розпочався з моменту його прийняття на роботу до ПрАТ "ФЕД"
і, відповідно, тривав з 12 травня 2017 року до 17 квітня 2020 року.
54. Враховуючи безперервний стаж позивача до 1 року у період з 12 травня 2017 року до 11 травня 2018 року відповідно до пункту 3 Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років в редакції наказу
№ 00617/1/7-16 від 30 листопада 2016 року, пункту 1.2 Примірного положення про умови виплати винагороди (відсоткової надбавки) за вислугу років працівникам авіаційної промисловості ОСОБА_1. винагорода за вислугу років не виплачувалась.
55. Згідно з наказом від 28 грудня 2019 року № 00592/0/7-19
ОСОБА_1. було виплачено винагороду за вислугу років з 12 травня
2017 року до 11 травня 2018 року відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років.
56. Оскільки, ОСОБА_1. звільнений 17 квітня 2020 року за власним бажанням та недопрацював до 11 травня 2020 року (тобто повний розрахунковий період) він не мав права на підставі пункту 8 Положення, пункту 3.8 Примірного положення в редакції галузевої угоди за
2019-2020 роки на отримання винагороди за період з 12 травня 2019 року до дня звільнення.
57. Позивач, як начальник бюро, забезпечував розробку, погодження та затвердження звітної та іншої технічної документації, що знаходиться в межах компетенції бюро в задані терміни, брав участь у виконанні комплексу робіт по вибору та аналізу структурних та принципових схем і основних параметрів виробів по дослідженню динамічних характеристик саме у межах своїх посадових обовязків, а не виконуючи обовязки інших співробітників.
58. Доплата за інтенсивність праці та особливий характер роботи не
є безумовною та залежить від виконання робітником трудових обовязків. Крім того, такий вид надбавки виплачувався позивачу у розмірі 50 % від посадового окладу.
59. Позивачем не надано доказів на підтвердження розробки ним під час виконання посадових обовязків науково-дослідної (наукової) документації, як сукупності документів, що утворилися в процесі науково-дослідних робіт
і науково-технічних розробок, що свідчить про відсутність підстав для віднесення його посади до працівників, що здійснюють наукову діяльність, отже і призначення компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково- дослідного підрозділу підприємства.
60. Крім того, позивачем не підтверджено, що бюро динаміки та математичного моделювання розрахунково-перспективного відділу
є науковим підрозділом.
61. Посадовими обовязками позивача не передбачалося використання іноземної мови, у трудових обовязках позивача не передбачено вивчення наукових статей, стандартів, каталогів виробників компонентів, технічної літератури, патентів, технічних завдань; виконання перекладу на іноземну мову технічних довідок, звітів та технічної документації, відсутнє підтвердження знання працівником іноземної мови відповідним документом, який засвідчує відповідність цих знань державним стандартам, тому надбавка не була йому встановлена. А встановлення доплат і надбавок за знання і використання іноземної мови є правом, а не обовязком роботодавця.
62. Також відсутні правові підстави для компенсації позивачу невикористаної додаткової відпустки, оскільки такі відпустки ОСОБА_1. не передбачені
63. Звертає увагу, що позивач бажає отримати додаткову компенсацію путівки за період, коли він фактично вже не був працівником відповідача.
64. Посилання в касаційній скарзі на не дослідження судами доказів
є безпідставними, оскільки судами надано належну правову оцінку усім доказам у справі у сукупності з показаннями свідків.
65. Клопотання про витребування доказів подане з пропуском строків на його подання.
66. Щодо додаткового рішення, то представник відповідача зазначає, що витрати на правничу допомогу, які були заявлені відповідачем, склали менше 4 % від ціни позову, що свідчить про їх співмірність. Заявлена сума відповідала складності справи, ціні позову, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України.
Інші заяви сторін
67. В поданих у травні-червні 2023 року відповіді ОСОБА_1. на відзив, запереченні ПрАТ "ФЕД" на відповідь на відзив та додаткових поясненнях ОСОБА_1., сторони фактично продовжували наполягати на своїх доводах, вимогах та запереченнях.
Обставини справи, встановлені судами
68. ОСОБА_1. із 12 січня 2015 року до 31 серпня 2016 року працював на посаді асистента в Національному аерокосмічному університеті
ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".
69. Наказом від 11 травня 2017 року № 130к ОСОБА_1. 12 травня 2017 року було прийнято на посаду начальника бюро динаміки та математичного моделювання управління головного конструктора ПАТ "ФЕД", з окладом 10 120 грн, умови праці оптимальні та встановленням надбавки та доплати до заробітної плати 50 %. Відповідно до цього наказу
ОСОБА_1. з правилами внутрішнього трудового розпорядку
і колективним договором ознайомлений, що підтвердив своїм підписом.
70. Згідно із протоколом зборів акціонерів від 18 грудня 2017 року
ПАТ "ФЕД" змінило тип підприємства на ПрАТ "ФЕД".
71. Наказом від 28 березня 2018 року № 139к ОСОБА_1. із 01 березня 2018 року був переведений на посаду начальника бюро динаміки
і математичного моделювання до розрахунково-перспективного відділу
з надбавкою 50 %.
72. Відповідно до наказу ПрАТ "ФЕД" від 28 грудня 2019 року
№ 000592/07-19 ОСОБА_1. виплачено винагороду за вислугу років за період з 12 травня 2018 року до 11 травня 2019 року у розмірі 20 % відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років.
73. Наказом від 17 квітня 2020 року № 329к ОСОБА_1. звільнено за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України із 17 квітня 2020 року, з яким він ознайомлений того ж дня.
74. Згідно з витягами зі звіту про вибіркову перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "ФЕД" за 12 місяців 2018 року, звіту про вибіркову перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "ФЕД"
за 12 місяців 2019 року вбачається невиконання планових показників діяльності, в тому числі: за звітний 2018 рік вироблено товарної продукції
в діючих цінах на суму 621 250 грн без ПДВ, що на 691 631 грн менше від запланованих в бізнес-плані 1 312 881 грн (виконання плану товарної продукції склало 47,3 %), зниження обсягів товарної продукції у 2018 році на 33 542 грн або 5 % в порівнянні з 2017 роком; за звітний 2019 рік вироблено товарної продукції в діючих цінах на суму 634 442 грн без ПДВ, що на
505 822 грн менше від запланованих в бізнес-плані 1 140 264 грн (виконання плану по товарній продукції склало 55,6 %).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
75. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
76. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
77. Відповідно до частин першої-другої, пятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо основної заробітної плати
78. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
79. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
80. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України (тут і далі, у редакції, чинній на час звільнення) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.