ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 420/15550/21
провадження № К/990/24473/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.
секретар судового засідання - Романова А.В.
за участі представників учасників справи:
від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - Нан Д.М.
від Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ" - Аваєва Н.В.
від Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Одеській області - Фалько М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за касаційною скаргою Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (суддя Кравченко М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року (головуючий суддя Вербицька Н.В., судді Джабурія О.В., Кравченко К.В.)
у справі №420/15550/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Одеській області,
за участю третьої особи - ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), у якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 31 серпня 2018 року №35 "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)".
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року позов задоволено.
3. Приватне підприємство "ТУР-ЕЛЬ", яке не було учасником справи у суді першої інстанції, звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року відповідача замінено на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України в особі управління ДІАМ в Одеській області
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ" залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року залишено без змін.
6. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Приватне підприємство "ТУР-ЕЛЬ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, справу направити на новий розгляд.
7. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08 червня 2018 року Приватне підприємство "Перлина" подало через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві декларацію про готовність до експлуатації об`єкту - готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який в цілому складається з зазначеного під літерою "А" - готельного комплексу, загальною площею - 310,7 кв. м, споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023, яка була зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області за № ОД 141181591611.
9. На час подання позову власниками зазначеного готельного комплексу є ОСОБА_2, ОСОБА_1 .
10. 31 серпня 2018 року наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 35 скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 08 червня 2018 року за № ОД 141181591611 з будівництва готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023).
11. ОСОБА_1 не погодилася з вказаним рішенням і оскаржила його до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності законних підстав для скасування реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 08 червня 2018 року за № ОД 141181591611. Також судом зазначено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість її скасування після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості. При цьому суд виходив із своєчасності звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду.
13. Суд апеляційної інстанції розглянув і відхилив доводи Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ" про те, що ОСОБА_1 порушила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, мотивуючи це тим, що обставини, викладені ОСОБА_1 у позові, а саме про ознайомлення її представника - адвоката Нана Д.М. з матеріалами цивільної справи № 495/4395/19 лише 28 квітня 2021 року, та неможливістю раніше цього часу бути обізнаною про наявність наказу ДАБІ в Одеській області від 31 травня 2020 року № 35, є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, що розглядаються у цій справі. Відтак, звернення ОСОБА_1 з позовною заявою щодо оскарження зазначеного наказу 26 серпня 2021 року здійснено у межах строків, визначених частиною 2 статті 122 КАС України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
14. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, стверджує, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність оскаржуваного наказу ще у 2019 році, що виключає зазначені позивачем підстави для поновлення строку на оскарження. При цьому судом першої інстанції ухвалою від 01 вересня 2021 року було залишено позовну заяву без руху для надання доказів поважності причин пропуску строку звернення, але 17 вересня 2021 року без будь-яких обґрунтувань відкрито провадження у цій справі. Отже, суд розглянув справу по суті, не вирішивши питання про поновлення строків звернення та наявності для цього поважних причин. Суд апеляційної інстанції у встановленому порядку не розглянув клопотання про витребування справи №495/4395/19, не надав належну оцінку тому, що Приватне підприємство "ТУР-ЕЛЬ" надало суду наявні у нього копії документів, якими підтверджується подання ОСОБА_1 у справі №495/4395/19 клопотань, заяв особисто через канцелярію суду, участь іншого представника, який ознайомився з матеріалами справи та надсилання позовної заяви з документами, серед яких був оскаржуваний наказ.
15. Приватне підприємство "ТУР-ЕЛЬ" в уточненій касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості та права оскарження індивідуального акта - акта (рішення) суб`єкта владних повноважень (наказу, яким було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта), особою, яка не визначена в акті (не подавала декларації, яка була скасована) та не є одноособовим власником майна, щодо якого подана декларація про готовність об`єкта.
16. Окрім того, заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 03 грудня 2019 року у справі №904/10956/16 та Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 та наголошує на неправильному застосуванні статей 48, 52 КАС України щодо можливості на стадії апеляційного провадження виключно за ініціативою суду здійснити заміну відповідача після ухвалення рішення судом першої інстанції, без згоди позивача, за умови, що на стадії розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді, юридичну особу відповідача було ліквідовано.
17. На думку скаржника, суди не досліджували підстави винесення наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в області щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також дійшли помилкового і необґрунтованого висновку, що за наявності зареєстрованого права власності на новозбудований об`єкт будівництва, скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта не тягне за собою настання будь-яких реальних правових наслідків, оскільки скасовується підстава виникнення права, що тягне за собою можливість скасування його державної реєстрації.
18. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає про те, що ОСОБА_1 не брала участі у розгляді цивільної справи №495/4395/19, та про її наявність їй стало відомо після укладання договору про надання правової допомоги з АБ "ЛАН" 18 травня 2021 року. Доводи Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ", про те, що про оскаржений наказ ОСОБА_1 було відомо ще з 2019 року під час слухання Білгород-Дністровським міськрайонним судом справи № 495/4395/19 та підготовки процесуальних документів не доведено належними та допустимим доказами. Також, отримання ОСОБА_1 копії позовної заяви із додатками не підтверджується жодним документом. Навпаки, представником позивача, адвокатом Шараг О.В., в суді апеляційної інстанції повідомлено, що ОСОБА_1 не отримувала кореспонденції від Білгород-Дністровського міськрайонного суду та вона поверталася до суду без вручення. У матеріали цивільної справи підшиті розкриті конверти із вкладенням.
Крім того, за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що перше підготовче судове засідання у справі № 495/4395/19 було призначено лише на 07 квітня 2020 року та жодного судового засідання за участю сторін не відбулось. 10 серпня 2020 року підготовче судове засідання закрито також без участі сторін.
Клопотання про відкладення судових засідань у справі № 495/4395/19 подавалися з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом СОVID-19. Отже, ОСОБА_1 зазначала причину відкладення справи, яка виключала можливість як її особистої участі у судовому засіданні, так і особистого ознайомлення з матеріалами справи.
19. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ впливає на права ОСОБА_1 як співвласниці нерухомого майна, оскільки скасування декларацій та виключення відомостей про них з державного реєстру може бути підставою для оспорювання правомірності реєстрації права власності, що свідчить про те, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено права позивача.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
21. Перевірка строку звернення до суду передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті).
22. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
24. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
25. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
26. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
28. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.