ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 520/11344/23
провадження № К/990/34468/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (у складі головуючого судді - Рубан В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (у складі колегії: головуючого судді - Жигилія С.П., суддів: Перцової Т.С., Русанової В.Б.) у справі №520/11344/23,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт-наказ Головного управління Держпраці у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1" від 29.11.2022 № 08-03/322;
- зобов`язати ГУ Держпраці у Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці з дня звільнення 30.11.2022.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено;
- копії наказу Головного управління Держпраці у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1" від 29.11.2022 № 08-03/322 або надати клопотання про його витребування, в якому зазначити: 1) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 3) докази, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів;
- докази направлення на адресу відповідачів листом з описом вкладення копій поданих до суду позову з додатками.
3. На виконання вимог вказаної ухвали до Харківського окружного адміністративного суду позивачем надано заяву про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки про наявність спірного наказу позивач дізнався лише 15.05.2023 та на час подання позову 17.05.2023 вже діяла норма Закону від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", якою було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема статтею 122 КАС України.
4. Щодо доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів, у тому числі, позов та додані до нього документи, позивач зауважував, що згідно з Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в ЄСІТС, а особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
5. Позивач також звертав увагу на те, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справи в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи тощо.
6. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 позовну заяву повернуто. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
7. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що у вказаний судом строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, тобто до 05.06.2023, та станом на момент прийняття зазначеної ухвали, позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не подав.
8. Судом першої інстанції, зокрема, було зазначено, що сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
9. Щодо ненадання копії оспорюваного наказу Головного управління Держпраці у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1" від 29.11.2022 № 08-03/322 суд першої інстанції вказав, що на підтвердження звернення з заявою від 15.05.2023 до відповідача, позивач надав скріншот екрана, з якого неможливо встановити дату направлення.
10. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позовна заява та додані до неї документи подані позивачем в електронній формі з використанням сервісу "Електронний суд", при цьому до такої позовної зави не надано доказів надсилання іншим учасникам справи її копії та копій доданих до неї документів, що суперечить приписам частини 9 статті 44 КАС України та пункту 29 розділу 1 глави ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення).
11. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 520/11344/23 змінено, мотивувальну частину якої викладено з урахуванням мотивів, наведених у постанові.
12. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо строків звернення до суду із цим позовом, суд апеляційної інстанції зазначив, що КАС України та КЗпП України передбачають, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення; саме з дня ознайомлення з відповідним наказом особа є такою, що знала або повинна була знати про порушення своїх прав. Суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач до часу звернення до суду з даним позовом копію спірного наказу не отримував з вини відповідача, з заявою про його отримання звернувся 15.05.2023 на електронну адресу відповідача, проте відповіді не отримав; тобто, в матеріалах даної справи відсутні докази, які підтверджують факт того, що відповідач ознайомив (вручив) позивачу оскаржуваний наказ Головного управління Держпраці у Харківській області "Про звільнення ОСОБА_1" від 29.11.2022 № 08-03/322. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вжито усіх, визначених законом, заходів та не встановлено усіх фактичних обставини, що мають значення для правильного прийняття процесуального рішення у цій справі, а саме не було вчинено відповідних дій, направлених на встановлення факту того, чи було ознайомлено позивача із зазначеним наказом, або, які заходи вчинялися відповідачем для такого ознайомлення, чи вручено спірний наказ позивачу. Суд апеляційної інстанції вважав передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.
13. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що на час подання позову вже діяла норма Закону від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", якою було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема статтею 122 КАС України, оскільки вказане жодним чином не доводить поважності причин пропуску строку звернення до суду. Суд апеляційної інстанції указав, зокрема, що враховуючи приписи пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 17.07.2020), з 17.07.2020 відновився відлік процесуальних строків (в т.ч. й строків звернення до суду із позовною заявою), встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
14. Суд апеляційної інстанції погодився із вимогами суду першої інстанції про необхідність надання позивачем доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду позову з додатками та додатково зазначив, що мета застосування частини дев`ятої статті 44 КАС України полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін, які відповідно до частини шостої статті 18 КАС України не мають обов`язку реєструвати офіційні електронні адреси в системі ЄСІТС та не зареєстровані в підсистемі "Електронний суд", бути повідомленими про подання іншими учасниками документів до суду в електронній формі. Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідачем є ГУ Держпраці у Харківській області, який належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та повинен мати зареєстрований "Електронний кабінет", а отже документ, сформований в системі "Електронний суд" - примірник позовної заяви у цій справі, відповідач мав отримати в "Електронному кабінеті" через підсистему "Електронний суд" в автоматичному режимі. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали була відсутня інформація щодо реєстрації ГУ Держпраці у Харківській області в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Суд апеляційної інстанції вважав, що враховуючи низку процесуальних гарантій для всіх учасників справи, зокрема, знати та користуватися всіма процесуальними правами під час розгляду справи, мета повідомлення іншого учасника справи про подання до суду документів у справі, на що власне і спрямовані приписи частини дев`ятої статті 44 КАС України, у цьому випадку не досягнута і принцип рівності учасників процесу в частині права відповідача знати про їх подання та бути ознайомленим з їх змістом, не дотриманий.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
15. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 520/11344/23, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
16. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права в частині, що стосується "ненадання позивачем доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду позову з додатками", без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №580/5209/22 та від 17.05.2023 у справі №520/4187/21.
17. У додаткових поясненнях позивач додатково звертає увагу, на зміст постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №260/1322/21. Позивач також указує, що в суду апеляційної інстанції наявні були підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, виходячи із вимог пункту 3 частини першої статті 317 КАС України.
18. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
19. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 16.10.1023.
20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
21. Ухвалою Верховного Суду від 01.11. 2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №520/11344/23.
22. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
25. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).
27. Статтями 160, 161 КАС України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.
28. Так, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
29. Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
30. Однією з підстав для залишення позовної заяви без руху, а згодом повернення її позивачеві, були вимоги суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, щодо ненадання до позовної заяви доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду позову з додатками, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, була подана в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд".
31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
32. Згідно із частинами першою, п`ятою та восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
33. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15/21 затверджено "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (Положення), а 4 вересня 2021 року у газеті "Голос України" №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.
34. Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідних положень" КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
35. Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
36. Згідно з нормам частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
37. Вказані положення КАС України кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення.
38. За змістом пунктів 24-27 Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.
Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.