1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 440/4273/20

адміністративне провадження № К/9901/12929/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №440/4273/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (головуючий суддя Костенко Г.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Ральченко І.М., Чалий І.С.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У серпні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА України в Полтавській області), у якій просила:

- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період червень 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн 00 коп. згідно із частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов`язати ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу, надбавки за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу, за період червень 2020 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що працює на посаді судді Гребінківського районного суду Полтавської області та у період за червень 2020 року їй нарахований розмір суддівської винагороди, який не відповідає розміру, установленому положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

3. Переконувала, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 та встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, не відповідає Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому законодавче обмеження не може бути застосовано під час визначення позивачу розміру суддівської винагороди за спірний період.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.

5. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач повинен був керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

6. Констатували, що відповідач не надав до суду доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив йому виплатити суддівську винагороду в повному обсязі.

7. Звернули увагу на те, що обмежуючи розмір суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, законодавець зумовив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у цій справі, виконуючи вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", вимушені вчиняти дії, що порушують права та гарантії суддів.

8. Однак вирішили, що необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог чинного законодавства, не змінює правової природи таких дій, що за своєю суттю мають ознаки протиправності, оскільки порушують конституційні гарантії суддів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

10. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання протиправними дій щодо виплат суддівської винагороди із застосуванням обмеження, установленого Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та застосування при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди позивачу у червні 2020 року обмеження максимального її розміру 10 мінімальними заробітними платами у відповідності до частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

11. Переконує, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мав правових підстав для невиконання вимоги статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" про застосування обмеження максимального розміру у тому числі суддівської винагороди 10 мінімальними заробітними платами та і надалі нараховувати і виплачувати суддівську винагороду усупереч указаній нормі.

12. Звертає увагу на те, що у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року норма про застосування обмеження суддівської винагороди 10 мінімальними заробітними платами була чинною та підлягала виконанню. Скаржник, здійснюючи нарахування та виплату суддівської винагороди суддям, у тому числі і позивачу, за рахунок бюджетних коштів, не могло здійснювати її нарахування, ігноруючи норми бюджетного законодавства.

Позиція інших учасників справи

13. 21 травня 2021 року до касаційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому позивачка просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. 12 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2021 року для розгляду судової справи №440/4273/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі №440/4273/20 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

18. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі, справу №440/4273/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

19. Указом Президента України "Про призначення суддів" №410/2016 від 24 вересня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Гребінківського районного суду Полтавської області (а.с.12-18).

20. Наказом голови Гребінківського районного суду Полтавської області №11/ос.с від 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 зараховано на посаду судді Гребінківського районного суду Полтавської області з 27 грудня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановлено ОСОБА_1, судді Гребінківського районного суду Полтавської області з 27 грудня 2016 року щомісячну доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15% посадового окладу (а.с.10).

21. Наказом голови Гребінківського районного суду Полтавської області №21/ос.р від 28 березня 2019 року наказано встановити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу, як такій, стаж роботи, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років становить понад 5 років (а.с.11).

22. Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №35/аг від 30 квітня 2020 року "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" (а.с.41-42) відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", рішення Ради суддів України від 24 квітня 2020 року №22, листа Державної судової адміністрації України №10-8610/20 від 29 квітня 2020 року наказано:

1. З 18 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

2. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, обмежуючи максимальним розміром 47230,00 грн на місяць згідно роз`яснень Мінекономіки №3502-06/26135-01 від 23 квітня 2020 року;

3. Не враховуються у максимальному розмірі заробітної плати суми: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги на оздоровлення при наявності щорічної відпустки (грошової допомоги державним службовцям відповідно до статті 57 Закону України "Про державну службу"); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; оплати щорічної відпустки; компенсаційні виплати при звільнення, вихідна допомога.

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки визначаються згідно з чинним законодавством без врахування зазначеного обмеження.

4. Враховуються у максимальному розмірі заробітної плати: оплата часу відпусток, що не належить до щорічних; оплата часу службових відряджень; сума індексації заробітної плати; доплати за додатковий обсяг роботи (за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт); інші компенсаційні та стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії).

23. Відповідно до наказів в.о голови Гребінківського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року №7/в.с та №8/в.с позивачці були надані відпустки 25 червня 2020 року, 30 червня 2020 року, 02 липня 2020 року та 07 липня 2020 року (а.с.45-46).

24. Згідно табелю обліку використання робочого часу Гребінківського районного суду Полтавської області з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року ОСОБА_1 відпрацювала у червні 2020 року 16 робочих днів та 2 робочих дні перебувала у відпустці (а.с.39).

25. Відповідно до розрахункового листа за червень 2020 року (а.с.38) ОСОБА_1 у червні 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 16 робочих днів у сумі 37784,00 грн, відпустка - 8513,10 грн та 7402,70 грн при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 30320,80 грн.

26. Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року із застосуванням обмеження, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

30. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

31. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

32. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

33. У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

34. За частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

35. Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

36. За частиною другою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

37. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

38. 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - у редакції, яка діяла до ухвалення рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, установлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, установлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".

39. Водночас, рішенням від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин першої, третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" зі змінами; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Указані положення Законів втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.


................
Перейти до повного тексту